Віддаємо шану людині, яка переклала понад 60 в'єтнамських пісень російською мовою

НДО – У другій половині дня 10 травня аудиторія Ханойського університету була переповнена багатьма поколіннями студентів кафедри російської мови з різних періодів. Вони зібралися у гарних костюмах, тримаючи національні прапори В'єтнаму та Росії, щоб разом заспівати на особливій церемонії: віддати шану викладачеві – перекладачеві Ле Дик Ману, колишньому викладачеві кафедри російської мови.

Викладач і перекладач Ле Дик Ман старанно переклав десятки відомих в'єтнамських пісень російською мовою. Пан Ман не лише перекладав тексти та їх зміст, але й ретельно підбирав мову таким чином, щоб слова зберегли свій оригінальний зміст і мелодію при перекладі російською мовою, щоб під час виконання пісня звучала так, ніби вона написана російською мовою, а не перекладена.

Програма «В’єтнамські пісні з російськими текстами» представляє в’єтнамські пісні, що існують вже багато років, перекладені російською мовою паном Ле Дик Маном, організована групою колишніх студентів факультету російської мови у співпраці з підрозділами Ханойського університету з нагоди 75-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між В’єтнамом та Росією (30 січня 1950 р. – 30 січня 2025 р.), на честь Перемоги в Дьєнб’єнфу 7 травня та Перемоги над фашизмом 9 травня.

Перекладач Ле Дик Ман народився 1941 року в місті Дуй Тьєн, провінція Ханам . Він чудовий викладач, поет і відомий перекладач. Він працював в Ханойському університеті з 1966 по 2002 рік.

Маючи глибоку любов і розуміння музики та поезії, вчитель і перекладач Ле Дик Ман почав перекладати в'єтнамські пісні російською мовою у 1990-х роках. Спочатку це було лише особисте хобі, але пізніше він перетворив переклад пісень на систематичну роботу.

Серед пісень, які він переклав російською мовою, є пісні багатьох відомих в'єтнамських музикантів з мелодіями, знайомими публіці, від довоєнних пісень, революційних пісень, ліричних пісень до пісень, які любить сучасна молодь, таких як: пісня Хо Ши Міна, Минулої ночі я мріяв про зустріч з дядьком Хо, Пісня надії, Марш до Ханоя, Пісня кохання, Пісня кохання Північного Заходу, Човен і море, Чи пам'ятаєш ти ще чи забув, Ханой восени, Крейдяний пил, Щодня я обираю радість, Перша весна, З'єднуючи руки, Ця земля наша, Привіт, В'єтнаме, Одне коло В'єтнаму, Відродження...

Це не лише пристрасть, переклад текстів пісень російською мовою — це ще й місія, яку він завжди хоче виконувати: поширювати красу в'єтнамської культури та музики за кордоном.

Окрім перекладу текстів пісень, перекладач Ле Дик Ман також переклав десятки російських літературних творів в'єтнамською мовою. Багато його перекладів були опубліковані та використані як навчальні матеріали в університетах. За його словами, перекладацька робота вимагає не лише лінгвістичних знань, а й розуміння культури, музики та емоцій.

Хоча він має великий досвід у перекладі, починаючи перекладати будь-який твір, перекладач Ле Дюк Ман дуже обережний і ставить на перше місце культурні та лінгвістичні чинники.

Він поділився, що під час процесу перекладу також зіткнувся з багатьма труднощами в культурі, мові та музиці, особливо з тим, як «узгодити» російські слова зі значенням, контекстом та ритмом в'єтнамського тексту пісні.

Він зізнався: «Я людина, яка має певні знання та любов до освіти та культури загалом, до поезії, мов, в’єтнамської та російської, а також любить грати на музичних інструментах та співати».

Протягом усього свого життя я лише сидів на одному місці: викладав, писав вірші, перекладав книги та спілкувався з колегами, колишніми та новими студентами. В останні роки, у віці понад 90 років, я зосередився на перекладі текстів в'єтнамських пісень російською мовою. Я думаю, що ми переклали сотні, тисячі пісень з інших країн в'єтнамською мовою, щоб ми могли інтегрувати та засвоїти квінтесенцію світової музики. Але в протилежному напрямку дуже мало…»

Його перекладацька робота подібна до шовкопряда, що пряде шовк, коли кожна пісня, кожен перекладений твір — це як прекрасний шовк, витканий з його старанних зусиль.

Розповідаючи про перекладені твори викладачів, перекладач Ле Дик Ман, доцент, доктор Нгуєн Ван Трао, ректор Ханойського університету, зазначив, що для створення музичного твору та любовних пісень митцю потрібні творчі матеріали, емоції, творчі обставини, мелодія та текст.

«Перекладаючи російські тексти для в'єтнамських музичних творів, пан Ман володіє силою мови, майстерним володінням російсько-в'єтнамською літературою та мовою, а також великою любов'ю до В'єтнаму та Росії. Він має музичне чуття, справжні емоції від серця та душі, емпатію та комунікацію між композиторами та перекладачами, а також передачу російсько-в'єтнамських культурних цінностей. Найголовніше — це гармонія серця та душі пана Мана та розуміння студентами всіх поколінь», — сказав доцент, доктор Нгуєн Ван Трао.

Багато студентів та випускників висловили свою повагу та вдячність за внесок пана Ле Дик Мана. Нгуєн Тхі Хоай Тху, студентка другого курсу кафедри російської мови Ханойського університету, поділилася: «Пісні, які пан Ман переклав російською мовою, не лише зберігають національну ідентичність, але й несуть дух культурного зв’язку між В’єтнамом та Росією. Я сподіваюся, що студенти, які навчаються, братимуть активну участь у таких змістовних програмах, оскільки це не лише можливість практикувати мовні навички, а й зміцнювати свою любов до батьківщини та в’єтнамської культури, тим самим більше розуміючи та люблячи російську мову та культуру».

Виступаючи на полях заходу, пан Максим Курілов, перший секретар Посольства Російської Федерації у В'єтнамі, наголосив на важливості перекладу відомих в'єтнамських пісень російською мовою в контексті посилення культурного обміну між двома країнами: «Ми вважаємо це важливим заходом, який створює імпульс для розвитку культурних зв'язків між Росією та В'єтнамом. У цьому процесі обміну переклад відіграє важливу роль, допомагаючи народам двох країн краще розуміти один одного та зближуватися через мову та музику».

Пан Максим Курілов, перший секретар Посольства Російської Федерації у В'єтнамі.

Перший секретар також висловив глибоку вдячність пану Ле Дик Ману, який багато років присвятив перекладу в'єтнамських пісень російською мовою: «Я хотів би висловити особливу подяку товаришу Ле Дик Ману за його невпинну відданість. Це робота, яка не лише вимагає високої кваліфікації, але й робить дуже вагомий внесок у зміцнення культурних зв'язків між двома країнами».

Розповідаючи про свої почуття, слухаючи в'єтнамські пісні російською мовою, пан Максим Курілов сказав: «Я був дуже зворушений і радий насолоджуватися в'єтнамськими піснями, виконаними моєю рідною мовою. Чудово, що досі є такі захоплені люди, як пан Ле Дик Ман, який наближає російську публіку до в'єтнамських мелодій із сильною національною ідентичністю. Це свідчить про те, що дружні стосунки між двома країнами постійно розвиваються, стають дедалі міцнішими та продовжуватимуть зміцнюватися в майбутньому».

Перекладач Ле Дюк Ман та численні делегати й глядачі на церемонії.

На сьогодні кількість в'єтнамських пісень, перекладених Ле Дик Маном російською мовою (за останні 30 років), перевищила 60, і на цьому він точно не зупиниться. У віці понад 80 років викладач і перекладач Ле Дик Ман все ще з ентузіазмом та пристрастю виконує свою роботу посланця, що поєднує російсько-в'єтнамську культуру.

Заслужений учитель і перекладач Ле Дик Ман народився в 1941 році в місті Зуй Тьєн, провінція Ханам. Він прагнув навчатися з юних років. У дитинстві батько трохи навчив його китайських ієрогліфів, а коли він виріс, вивчав французьку мову в Ханої. У 1960 році він вивчав російську мову на факультеті іноземних мов Ханойського педагогічного університету. Після закінчення навчання він повернувся до Ханойського університету іноземних мов (нині Ханойський університет - ХАНУ), щоб викладати, і був закріплений за цим навчальним закладом з 1966 року до виходу на пенсію (у 2002 році).

На сьогодні перекладач Ле Дик Ман переклав понад 40 російських літературних творів в'єтнамською мовою, включаючи багато відомих творів, таких як епічна поема «Диявол» (Михайло Лермонтов), багато творів Достоєвського, «Анна Кареніна» (Толстой), «А ось і тиха зоря» (Борис Васильєв); «Жарти» (Азіт Нексін) з Туреччини, перекладені з російської, «Церковна громада» (Микола Лєсков), а також багато віршів А. Пушкіна та багатьох інших авторів. У 2017 році Асоціація письменників В'єтнаму присудила найбільшу перекладацьку нагороду перекладачеві Ле Дик Ману за поетичну п'єсу «Страждання від мудрості» обсягом 5000 віршів російського автора Олександра Грибоєдова (1795 - 1829).

Джерело: https://nhandan.vn/tri-an-nguoi-chuyen-ngu-hon-60-ca-khuc-viet-sang-tieng-nga-post878847.html