Згідно зі звітами, нещодавно опублікованими Інститутом Юномії на замовлення WWF, це пластикові вироби, використання яких можна значно зменшити або взагалі усунути за короткий час.
Потрібна глобальна угода щодо правил боротьби з пластиковими відходами
У звітах пластикові вироби класифікуються на широкі категорії залежно від їхнього ризику забруднення. Визнаючи складну, взаємопов'язану та поширену природу пластмас у суспільстві, у звітах також розглядаються будь-які непередбачувані екологічні, медичні та соціальні наслідки усунення або заміни певних видів пластику.
У листопаді 2022 року опитування WWF, проведене серед 20 000 осіб, показало, що семеро з 10 підтримують глобальні правила щодо припинення забруднення пластиком. Це свідчить про сильну підтримку договору про пластик, який би створив глобальні правила, обов'язкові для всіх країн, а не добровільну угоду, де уряди можуть вирішувати, чи діяти.


Після прийняття Угоди WWF закликає до негайної заборони непотрібних пластикових виробів, що містяться у вологих серветках, недопалках, чайних пакетиках; одноразових предметах, таких як пластикові столові прибори, тарілки, чашки, ватні палички та одноразові електронні сигарети; мікропластику в зубній пасті та косметиці тощо.
Там, де негайні заборони неможливі, наприклад, на деяку одноразову упаковку для харчових продуктів та напоїв, пластикові ЗІЗ або шини… Договір має передбачати поетапне скасування, не пізніше 2035 року, з податками та іншими фінансовими інструментами для зменшення попиту на виробництво та використання, а також стандартами для зменшення або усунення використання пластмас.
Для пластмас, які неможливо легко усунути, слід надавати пріоритет безпечному управлінню та обігу відповідно до цілей, стандартів та мінімальних вимог щодо збору, повторного використання, переробки, утилізації та обробки, а також механізмів розширеної відповідальності виробника – із включенням витрат на завершення терміну служби до ціни продукту та схемами повернення депозитів. WWF вважає, що ефективне регулювання необхідно підтримувати на глобальному рівні, а не створювати законодавство для окремих пластикових виробів, що є одночасно складним і може створювати потенційні лазівки в управлінні.
«Ми потрапили в пастку системи, яка наразі виробляє більше пластику, ніж будь-яка окрема країна може впоратися, що призводить до кризи забруднення пластиком, яка має екологічні та соціальні наслідки», – сказав Марко Ламбертіні, представник WWF. «Якщо країни не вживуть заходів зараз, ситуація погіршиться. За нинішніх темпів до 2040 року кількість виробленого пластику подвоїться, кількість пластику, що потрапляє в океан, потроїться, а загальна кількість забруднення пластиком в океані зросте в чотири рази».

«Ми не можемо допустити, щоб це сталося. Забруднення пластиком – це глобальна проблема, яка потребує глобального рішення. Переговірники повинні враховувати рекомендації, викладені в цьому звіті, і працювати разом над створенням договору з комплексними та конкретними обов’язковими глобальними правилами, які можуть подолати пластикову кризу», – сказав Марко Ламбертіні.
Звіт показує, що більшість споживання та використання пластику припадає на країни із середнім та високим рівнем доходу. Дешевий та універсальний, з незліченними застосуваннями в багатьох галузях промисловості, майже половина всього виробленого пластику використовується в одноразових або короткочасних продуктах, які можуть розкладатися сотні років. Дослідження показують, що у 2015 році 60% усього виробленого пластику досягли кінця свого терміну корисного використання та стали відходами. Перероблений пластик становив менше 10% пластикових виробів у світі.
Багато країн вжили заходів, від заборони пластикових виробів, таких як пакети та соломинки, до мікрокульок у косметиці чи одноразових продуктах харчування та напоях. Але окремих зусиль недостатньо. Рішення мають базуватися на глобально узгоджених правилах, які матимуть масштабний вплив та забезпечать рівні умови для країн і бізнесу.
На шляху до циркулярної економіки
Представник WWF підтвердив: Немає жодної причини підтримувати велику кількість одноразових пластикових виробів в обігу по всьому світу, в той час як люди так чітко усвідомлюють їхній шкідливий вплив, такий як засмічення джерел води, забруднення океану та потрапляння в харчовий ланцюг.
Промисловість вже має під рукою багато технологій для створення більш стійких альтернатив. Країнам потрібні правила та стимули для підтримки цього переходу, стимулювання інновацій та сприяння торгівлі стійкими альтернативами.

Хоча існують національні правила та добровільні заходи, їх недостатньо, щоб запобігти потраплянню пластику в навколишнє середовище в одній точці та його поширенню за сотні чи навіть тисячі кілометрів. Одноразовий пластик, мікропластик та втрачене або викинуте рибальське спорядження, відоме як «рибальське спорядження-привид», зараз є основними факторами забруднення океану пластиком.
«Багато громад не мають інфраструктури для боротьби з пластиковими відходами, що потрапляють у їхнє довкілля, а уряди не можуть дозволити собі оплачувати послуги зі збору. В результаті ці громади змушені самостійно управляти своїми відходами, що може негативно вплинути на їхнє здоров’я», – сказала Зайнаб Садан, координатор політики щодо пластику WWF Africa.
Відмова від непотрібного та високоризикового одноразового пластику – це перший крок до більш циркулярної та справедливої економіки. Але пакт має забезпечити визнання та врахування тих, хто може постраждати від заборон, таких як неофіційні збирачі відходів. Паризькі переговори – це невід’ємна можливість запровадити глобальні заходи, які можуть відійти від менталітету одноразового використання, що спричиняє кліматичну та екологічну кризу, та перейти до відновлення та життя в більшій гармонії з природою.
Після першого засідання Міжурядового переговорного комітету (МПК) минулого року, делегаціям, що брали участь у переговорах, тепер необхідно детально окреслити текст договору, щоб боротися із забрудненням пластиком найефективнішим та найсправедливішим способом.
Джерело






Коментар (0)