3 листопада, продовжуючи 6-ту сесію, Національні збори обговорили в залі засідань низку питань з різними думками щодо проекту Закону про землю (зі змінами).
Перш ніж обговорити в залі деякі змістовні питання з різними думками щодо проекту Закону про землю (зі змінами), Національні збори заслухали Голову Економічного комітету Національних зборів Ву Хонг Тханя, який представив Доповідь про роз'яснення, прийняття та перегляд проекту Закону про землю (зі змінами). У доповіді перераховано деякі змістовні питання з одним варіантом, а деякі змістовні питання з двома варіантами на вибір.
ЗМІСТ МАЄ ПЛАН
Голова Економічного комітету Національних зборів Ву Хонг Тхань зазначив, що існує один варіант змісту: повернення земель для цілей національної оборони та безпеки; повернення земель для соціально-економічного розвитку в національних та суспільних інтересах (статті 78 та 79) . У деяких думках пропонувалося додати випадок повернення земель для станцій, портів та об'єктів інформаційної безпеки. Погоджуючись з думками проекту Закону, цей випадок додано до пункту 4 статті 78.
У деяких думках пропонувалося додати випадок «повернення земель для реалізації проектів, визначених у національному плануванні, національному секторальному плануванні, провінційному плануванні, які були схвалені Національними зборами та Прем'єр-міністром, а також щодо інвестиційної політики». Враховуючи думки, у проекті Закону випадок повернення земель було додано до «реалізації проектів, які були схвалені Національними зборами та Прем'єр-міністром, а також щодо інвестиційної політики відповідно до положень закону».
Згідно з цим положенням, проекти господарських організацій з іноземним інвестиційним капіталом, які не підпадають під випадки, зазначені у пунктах 1-30 статті 79, але за умови їх схвалення Національними зборами або Прем'єр-міністром та визначення інвестиційної політики, підлягають поверненню на землю.
У деяких висновках пропонувалося додати положення для підготовки до випадків, коли дійсно необхідно рекультивувати землі, які виникають, але ще не включені до положень Закону. У відповідь на висновки, проект Закону доповнили положеннями про «здійснення проектів та робіт у національних та суспільних інтересах, які не підпадають під випадки, зазначені у пунктах 1-31 цієї статті, Національні збори вносять зміни та доповнення до випадків рекультивації земель цього Закону за спрощеною процедурою».
Щодо умов компенсації, підтримки та переселення під час повернення земель для цілей національної оборони, безпеки та соціально-економічного розвитку в національних та суспільних інтересах (пункт 3 статті 80 та пункт 5 статті 87), у деяких думках було запропоновано вивчити положення пункту 3 статті 80 щодо «завершення затвердження планів компенсації, підтримки, переселення та домовленостей про переселення», щоб вони були більш практичними. У відповідь на коментарі, до проекту Закону додано один із випадків, що відповідає умовам завершення затвердження планів компенсації, підтримки, переселення та домовленостей про переселення, для видачі рішення про повернення земель, яке відбувається після того, як «особа, земля якої повертається, добровільно передає землю державі та отримала право на тимчасове проживання або оплату за тимчасове проживання» (пункт 5 статті 87), щоб заохотити людей добровільно передавати повернену земельну ділянку, сприяючи пришвидшенню роботи з компенсації, підтримки та переселення, а також сприяючи швидкому впровадженню інвестиційних проектів на практиці, водночас забезпечуючи вимогу обмеження впливу на життя та діяльність людей.
Щодо випадків оренди землі з одноразовим та щорічним стягненням орендної плати за землю (пункт 2 статті 121), існують думки, що пропонують доповнити регулювання у напрямку діяльності з нерухомістю, такої як оренда офісів, що є випадком, коли держава орендує землю та стягує орендну плату за землю одноразово, відповідно до характеру бізнес-продукту, пов'язаного з правами користування землею, та для захисту інтересів покупця нерухомості, який часто є слабшою стороною з точки зору інформації у відносинах купівлі-продажу продуктів нерухомості. Якщо йдеться про оренду землі з щорічним стягненням орендної плати за землю, то якщо продавець не продовжує сплачувати орендну плату, це створюватиме ризики для покупця. Враховуючи думки, проект Закону доповнює відповідні положення у пункті b пункту 1 статті 121 щодо випадку оренди землі з одноразовим стягненням орендної плати за землю.
Щодо суб'єктів, яким дозволено використовувати землі національної оборони та безпеки у поєднанні з трудовим виробництвом та економічним будівництвом (пункт 1 статті 202) , 29 серпня 2023 року Уряд опублікував Національним зборам Звіт № 411/BC-CP про результати виконання Постанови № 132/2020/QH14. До 23 жовтня 2023 року до проекту Закону, що додається до Звіту № 598/BC-CP, було додано тему «підприємства, що поєднують економіку з національною обороною та безпекою, якими керують Міністерство національної оборони та Міністерство громадської безпеки», щоб відповідати дійсності, що деякі підприємства зі 100% державним капіталом, що безпосередньо обслуговують національну оборону та безпеку (QPAN), після проведення процедури перевизнання відповідно до положень Закону про підприємства 2020 року, зміненого та доповненого низкою статей Законом № 03/2022/QH15 та Указом № 16/2023/ND-CP від 25 квітня 2023 року про організацію, управління та діяльність підприємств, що безпосередньо обслуговують QPAN, та підприємств, що поєднують економіку з QPAN, не визнаються знову підприємствами, що безпосередньо обслуговують QPAN, а підприємствами, що поєднують економіку з QPAN, тоді як насправді вони управляють та використовують землю QPAN у поєднанні з діяльністю, виробничою працею, економічним будівництвом.
Постійний комітет Національних зборів звернувся до Уряду з проханням роз'яснити, що ця тема стосується «підприємств, що поєднують економіку з військовою та оборонною справою, в яких держава володіє 100% статутного капіталу та управляються Міністерством національної оборони та Міністерством громадської безпеки», або включає підприємства, що поєднують економіку з військовою та оборонною справою, в яких держава володіє від 50% до менше ніж 100% капіталу; розглянути питання про розширення предметів застосування, що не відповідає принципу легалізації положень Постанови № 132/2020/QH14, яка має пілотний характер з обмеженими предметами застосування та сферою застосування.
Крім того, Уряду рекомендується спрямувати суворе виконання правових норм щодо управління та використання військових земель у поєднанні з трудовою виробничою діяльністю та господарським будівництвом для забезпечення цілей державного управління, запобігання втратам та порушенням, а також впливу на військові завдання. Компетентні органи, що здійснюють дозвіл, відповідають за забезпечення суворості в процесі затвердження планів землекористування, а підприємства, чиї плани затверджено, відповідають за організацію виконання планів землекористування для забезпечення ефективності.
ЗМІСТ МАЄ ДВА ВАРІАНТИ
Щодо двох інших варіантів , Голова Економічного комітету зазначив, що щодо прав та обов'язків щодо землекористування в'єтнамців, які проживають за кордоном (пункт 5, стаття 4, пункт e, пункт 1, стаття 28, пункт d, пункт 1, стаття 37, стаття 44, пункт 1, стаття 181, пункт 4, стаття 184, пункт 1, стаття 188) , деякі думки пропонували внести зміни до правил таким чином, щоб в'єтнамці, які проживають за кордоном з громадянством В'єтнаму та є громадянами В'єтнаму, мали повні права на землю (не лише права на житлову землю), як і громадяни В'єтнаму в країні (фізичні особи в країні); зберегти ту саму політику, що й чинний закон, для осіб в'єтнамського походження, які проживають за кордоном (без громадянства В'єтнаму). Законопроект передбачає два варіанти.
Варіант 1: Врахувати коментарі та внести зміни до нормативних актів, щоб сприяти зростанню інвестицій та залученню грошових переказів від громадян В'єтнаму, які проживають за кордоном. У цьому напрямку необхідно переглянути положення, що стосуються прав користування землею громадян В'єтнаму, які проживають за кордоном, в інших законах, таких як Закон про житло, Закон про підприємницьку діяльність у сфері нерухомості, процес та процедури підтвердження громадян В'єтнаму, які проживають за кордоном, тощо.
Варіант 2: Зберігаючи чинне законодавство, в'єтнамці, які проживають за кордоном і мають в'єтнамське громадянство, матимуть такі ж права на користування землею, як і в'єтнамці, які проживають за кордоном без в'єтнамського громадянства (особи в'єтнамського походження, що проживають за кордоном).
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погодилися з варіантом 1 та попросили Національні збори висловити свою думку щодо цього змісту. Оскільки в Резолюції № 18-NQ/TW не згадується зміст прав в'єтнамців, які проживають за кордоном, на отримання передачі прав користування землею.
Щодо прав та обов'язків господарських організацій та підрозділів громадського обслуговування (ПГО), які використовують орендовані землі з річною оплатою (стаття 34) , деякі думки узгоджуються зі Звітом про перевірку Економічного комітету, в яких пропонується, що під час розширення кола ПГО, які можуть отримати доступ до оренди землі, права ПГО повинні контролюватися: не продавати, не заставляти, а діяльність з ділового співробітництва не повинна тривати довго, щоб забезпечити земельний фонд держави. Враховуючи думки, проект Закону виключив права ПГО продавати та вносити капітал з правами оренди в договори оренди землі. Щодо активів, доданих до землі, існує 2 варіанти.
Варіант 1: При виборі форми щорічної орендної плати, Одиниці права землекористування не дозволяється продавати, заставляти або вносити капітал з активами, що додаються до орендованої землі. Хоча активи створюються Одиницею права землекористування, оскільки цивільне законодавство передбачає, що розпорядження активами на землі та земельними ділянками має здійснюватися синхронно, цей варіант допомагає зберегти землю, походження якої є землею, виділеною державою для використання Одиниці права землекористування (тепер перетвореною на форму оренди землі).
Варіант 2: При виборі форми річної орендної плати, Відділ прав землекористування має право продавати, заставляти та вносити капітал, використовуючи активи, що додаються до орендованої землі.
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погодилися з варіантом 1.
Щодо осіб, які безпосередньо не залучені до сільськогосподарського виробництва та отримують у власність землі для вирощування рису (пункт 7 статті 45) , проект Закону передбачає три варіанти умов для осіб, які безпосередньо не залучені до сільськогосподарського виробництва, під час отримання у власність земель для вирощування рису.
Варіант 1: Повинно бути створено економічну організацію та розроблено план використання рисових угідь у всіх випадках.
Варіант 2: Без обмежень щодо умов.
Варіант 3: Повинна бути створена господарська організація та має бути план використання рисових угідь, коли особа, яка безпосередньо не займається сільськогосподарським виробництвом, отримує рисові угіддя, що перевищують ліміт, встановлений у пункті 1 статті 177.
Щодо планування та планів землекористування (Розділ V): Щодо принципів розробки та затвердження планів землекористування на всіх рівнях (пункт 9, стаття 60), існують 3 варіанти.
Варіант 1: Дозволити одночасну підготовку планів землекористування, але план вищого рівня має бути затверджений та прийнятий раніше за план нижчого рівня. Коли період планування землекористування закінчується, а план на новий період не був визначений та затверджений компетентним органом, невиконані цілі продовжуватимуть виконуватися до визначення та затвердження компетентним державним органом наступного періоду планування землекористування.
Варіант 2: Плани землекористування розробляються одночасно; план, який розробляється та оцінюється першим, приймається або затверджується першим. Після прийняття рішення або затвердження плану, якщо виникає конфлікт, план нижчого рівня має бути скоригований відповідно до плану вищого рівня.
Варіант 3: Планування землекористування на всіх рівнях встановлюється, вирішується та затверджується відповідно до положень закону про планування.
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погодилися з варіантом 1.
Щодо цільових показників землекористування, визначених у змісті обласного та районного планування землекористування (статті 65 та 66), існують два варіанти.
Варіант 1: Місцеві органи влади визначають квоти землекористування в обласному плануванні землекористування, які були виділені в національному плануванні землекористування, та земельні квоти відповідно до потреб обласного землекористування; визначають квоти землекористування в районному плануванні землекористування відповідно до потреб землекористування на рівні району та комуни.
Варіант 2: Закон визначає типи земель, показники яких необхідно визначити в планах землекористування на обласному та районному рівнях.
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погодилися з Планом.
Щодо організації впровадження планів та планів землекористування, розподілу цільових показників землекористування на рівні провінції та району (стаття 76) , існують два варіанти.
Варіант 1: Додати пункт 9, щоб передбачити «Уряд оприлюднює принципи розподілу квот на землекористування на рівні провінцій та районів»; стверджуючи наукові та обґрунтовані принципи розподілу квот на землекористування на всіх рівнях, уникаючи свавілля в процесі впровадження.
Варіант 2: Зберегти положення, як у проекті Закону, поданому до Національних зборів на 5-й сесії, без регулювання принципів розподілу квот на землекористування на рівні провінцій та квот на землекористування на рівні районів, створюючи гнучкість у процесі впровадження.
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погодилися з Планом.
Щодо реалізації проектів комерційного житла, змішаного житла та комерційних і сервісних проектів (пункт 27, стаття 79, пункт b, пункт 1, стаття 126, пункт a, пункт 1, стаття 127, пункт 1 та пункт 6, стаття 128) , у деяких висновках пропонується чітко зазначити, що проекти комерційного житла, змішаного житла та комерційних і сервісних проектів є одним із випадків повернення земель; Провінційна народна рада має встановити критерії для визначення проектів такого типу для проведення тендерів з метою відбору інвесторів для реалізації проекту відповідно до фактичної ситуації в місцевості; решта є випадками аукціону прав користування землею. У законопроекті передбачено 2 варіанти.
Варіант 1: З урахуванням коментарів та на основі Звіту № 598/BC-CP, проект Закону було відповідно переглянуто у пункті 27 статті 79, пункті 1 статті 126 та пункті 1 статті 127. Відповідно, проекти комерційного житла, змішаного житла та проекти комерційного та сервісного будівництва повинні проводити аукціони з продажу прав користування землею та торги для вибору інвесторів, які використовують землю.
Варіант 2: Включити коментарі щодо регулювання проектів комерційного житла, змішаного житла та комерційних і сервісних проектів, пов'язаних з певними критеріями та умовами, у випадках, коли держава повертає землю для соціально-економічного розвитку в національних та суспільних інтересах.
Щодо розвитку, експлуатації та управління земельним фондом (Розділ VIII): Щодо проектів з використанням земельних фондів, створених державою (Стаття 113), існують 2 варіанти:
Варіант 1: Видалити положення про проекти з використанням земельних фондів, створених державою, через нечіткий зміст «проектів створення земельного фонду». Організації розвитку земельного фонду інвестують лише у будівництво технічної інфраструктури на виділених землях для організації аукціонів з прав землекористування; розподіляють та здають в оренду землю для реалізації інвестиційних проектів відповідно до положень законодавства; здають в короткострокову оренду землю організаціям та особам у нерозподіленому земельному фонді, здають в оренду... (пункт 2 статті 116) під керівництвом Провінційного народного комітету (пункт 2 статті 114).
Варіант 2: Зберегти положення щодо проектів з використанням земельних фондів, створених державою, та призначити компанію з управління державним земельним фондом інвестором для реалізації проектів, зазначених у цій статті. Відповідно, особливо підкреслюється роль компанії з управління державним земельним фондом як «публічного інвестора» для реалізації проектів створення земельного фонду. Через компанію з управління державним земельним фондом держава стає творцем, формувачем та лідером первинного ринку землі, щоб вона могла негайно виділяти землю для інвестиційних проектів.
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погодилися з варіантом 1.
Щодо Фонду розвитку земель (стаття 115), є два варіанти.
Варіант 1: Видалити цю статтю. Дослідження в напрямку об'єднання функцій та завдань Фонду розвитку земель у проекті Закону в рамках TCPTQD. Фонд розвитку земель є лише посередником для отримання ресурсів з державного бюджету для виконання робіт з компенсації, підтримки, переселення та створення земельного фонду TCPTQD. Проект Закону передбачає, що Фонд розвитку земель є позабюджетним фінансовим фондом з багатогранним змістом порівняно із Законом про державний бюджет, Законом про державні інвестиції та Постановою Постійного комітету Національних зборів № 792/NQ-UBTVQH14 від 22 жовтня 2014 року про «низку завдань та рішень для сприяння реалізації правової політики щодо управління та використання позабюджетних державних фінансових фондів». План проекту Закону щодо внесення змін до Закону про державний бюджет створить прецедент, який спотворює принципи управління державним бюджетом позабюджетними фінансовими фондами.
Варіант 2: Зберегти це.
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погодилися з Планом.
Щодо організації розвитку земельного фонду (стаття 116) , проект Закону передбачає 2 варіанти:
Варіант 1:
Положення в Законі щодо функцій TCTQD. Продовжити перегляд функцій, з чіткішими та чіткішими інструкціями та механізмами для реалізації конкретних функцій. Дослідити можливість вилучення положень про функцію «реалізації проектів створення земельного фонду», як у Варіанті 1 у Статті 113. У Законопроекті пропонується 2 варіанти щодо функції реалізації проектів створення земельного фонду, що відповідають 2 варіантам у Статті 113.
Варіант 2: Загальні положення щодо положення та ролі Організації розвитку земельного фонду в Законі, що доповнюють положення, що уточнюють сферу діяльності, рівень автономії та самостійної відповідальності Організації розвитку земельного фонду, взаємовідносини між компетентними державними органами на місцевому рівні та Організацією розвитку земельного фонду у виконанні конкретних завдань; доручають Уряду визначити функції, організаційну структуру, механізм управління, функціонування, механізм виконання функцій та фінансовий механізм Організації розвитку земельного фонду. Наразі Уряд не має Проекту щодо вдосконалення операційної моделі Організації розвитку земельного фонду, що не відповідає умовам для спеціального закріплення в Законі.
В обох випадках Уряд відповідає за організацію виконання цього положення, забезпечення ефективності, суворості та дотримання правових норм. Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погоджуються з варіантом 1.
Щодо взаємозв'язку між випадками повернення земельних ділянок та угодами про отримання прав користування землею, наявність прав користування землею (пункт 1 та пункт 6 статті 128): Щодо взаємозв'язку між випадками повернення земельних ділянок та угодами про отримання прав користування землею для проектів соціально-економічного розвитку, що не використовують кошти державного бюджету (проекти комерційного житла також повинні відповідати умовам щодо типу землі) (пункт b пункту 1 статті 128), існує 2 варіанти.
Варіант 1: Зміна в напрямку пріоритетності угод про отримання прав користування землею для інвестиційних проектів (без використання коштів державного бюджету) у випадках повернення земель. Уряд запропонував цей напрямок у Звіті № 598/BC-CP.
Варіант 2: Відсутність положень щодо пріоритетного узгодження отримання прав користування землею для приватних інвестиційних проектів (без використання коштів державного бюджету) у випадках повернення земель.
Щодо взаємозв'язку між справами про повернення земель та правами землекористування для проектів соціально-економічного розвитку (проекти комерційного житла також повинні відповідати умовам щодо типу землі) (пункт 6 статті 128), існує 2 варіанти.
Варіант 1: зберегти проект Закону, поданий до Національних зборів на 5-й сесії: «У випадках, коли інвестор наразі має права користування землею, інвестор повинен змінити цільове призначення землі для реалізації проектів соціально-економічного розвитку».
Варіант 2: Поправка в напрямку надання пріоритету особам з правом користування землею: «Землекористувачам з правом користування землею, які пропонують інвестиційні проекти відповідно до планування землекористування та просять змінити цільове призначення земель, і які в принципі схвалені компетентними державними органами та водночас схвалюють інвесторів відповідно до положень закону про інвестиції, дозволяється використовувати землю для реалізації проектів без повернення землі державою відповідно до положень статті 79 цього Закону.».
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погоджуються з варіантом 2.
Щодо угоди про отримання прав користування землею або використання існуючих прав користування землею для реалізації проектів комерційного житла, є два варіанти.
Варіант 1: Зберегти положення щодо типів земель, що використовуються для проектів комерційного житла, шляхом укладання угод про отримання прав землекористування або наявності прав землекористування, як у чинному Законі про житло: проекти комерційного житла можуть бути реалізовані лише у випадках, коли є права землекористування, якщо це житлова земля або житлова земля та інші землі (не житлові землі, включаючи сільськогосподарські угіддя, несільськогосподарські угіддя); проекти комерційного житла можуть бути реалізовані лише шляхом укладання угод про отримання прав землекористування для житлової землі.
Варіант 2 : Пропозиція щодо розширення типів земель, що використовуються для проектів комерційного житла, шляхом укладання угод про отримання прав землекористування або про наявність прав землекористування з умовами отримання необмеженої передачі типів земель.
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погодилися з варіантом 1.
Щодо видачі Довідок домогосподарствам та фізичним особам, які користуються земельними ділянками без документів на право користування землею, що не порушують земельне законодавство та не є такими у випадках самовільного виділення земельних ділянок (стаття 139) , у проекті Закону у пункті 3 статті 139 передбачено два наступні варіанти:
Варіант 1: Запропонувати передбачити час визнання прав користування землею до 1 липня 2014 року.
Варіант 2 : Запропонувати скоригувати час визнання права користування землею з часом подання заяви на отримання Сертифіката.
Більшість думок у Постійному комітеті Національних зборів погодилися з варіантом 1.
Щодо щорічної орендної плати за землю (пункт 3 статті 154) є 2 варіанти.
Варіант 1: Уряд встановлює коефіцієнт коригування у разі збільшення річної орендної плати за землю порівняно з попереднім періодом, але коефіцієнт коригування не повинен перевищувати загальний індекс споживчих цін за попередній 5-річний період.
Варіант 2: Уряд встановлює коефіцієнт коригування у разі збільшення річної орендної плати за землю порівняно з попереднім періодом.
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погодилися з варіантом 1.
Щодо методів оцінки землі та застосовних випадків і умов (стаття 159), існують два варіанти.
Варіант 1: Закон визначає зміст методів оцінки землі, але доручає Уряду визначити випадки та умови застосування кожного методу. Уряд пропонує цей напрямок у Звіті № 598/BC-CP.
Варіант 2: Нормативні акти в Законі щодо змісту методів оцінки землі та випадків і умов застосування кожного методу.
Зміст Варіантів у проекті Закону, запропонованих Урядом, викладено в проекті Закону, що додається до Звіту № 598/BC-CP, та в проекті Указу про внесення змін до Указу № 44/2014/ND-CP про ціни на землю.
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погоджуються з варіантом 2.
Щодо діяльності з вилучення морських ресурсів (стаття 191) , виділення земельних ділянок та оренди землі для реалізації інвестиційних проектів з вилученням морських ресурсів, проект Закону передбачає загальний принцип, згідно з яким інвесторам з інвестиційними проектами з вилученням морських ресурсів, які були принципово схвалені компетентними державними органами, будуть надані морські акваторії для здійснення діяльності з вилучення морських ресурсів разом із виділенням земельних ділянок та орендою землі для реалізації інвестиційних проектів. Щодо іншого змісту, проект Закону передбачає 2 варіанти у пункті 6 статті 191.
Варіант 1: Доручити Уряду визначити правила щодо інвестиційних проектів, пов'язаних з рекультивацією моря, форми відбору інвесторів для реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних з рекультивацією моря, витрати на рекультивацію моря тощо. Рекультивація моря повинна здійснюватися не лише відповідно до положень закону про землю, але й повинна відповідати положенням закону про планування, інвестиції, державні інвестиції, будівництво, навколишнє середовище, ресурси, морське та острівне середовище та інших відповідних законів, тому необхідні синхронні правила. Цей варіант лише визначає зміст принципів відповідно до сфери регулювання Закону про землю та доручає Уряду здійснювати регулювання для забезпечення гнучкості в процесі реалізації.
Варіант 2: Внести зміни та врегулювати розподіл земель та оренду земель лише для земель, що безпосередньо обслуговують діяльність з вторгнення в море, пов'язану з принципом розподілу земель та розподілу морських акваторій одночасно.
Цей план спочатку уточнив низку інвестиційних проектів з меліоративними заходами. Однак, для інвестиційних проектів з меліоративними заходами, що реалізуються інвесторами з використанням власного капіталу, цей план ще не уточнив випадок, коли інвестиційний проект також включає землю, що не використовується для меліоративних робіт. Якщо характер «меліоративних робіт» ґрунтується лише на характері «меліоративних робіт», чи є доцільним визначати, чи потрібно проводити тендери з метою відбору інвесторів для реалізації проекту? Регулювання всього цього змісту в Земельному законі не відповідає сфері застосування Закону.
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погодилися з варіантом 1.
Щодо прав та обов'язків військових та поліцейських формувань і підприємств під час використання земель національної оборони та безпеки у поєднанні з трудовим виробництвом та господарсько-будівельною діяльністю (пункт 3 статті 202) , Законопроект передбачає два варіанти.
Варіант 1: Нормативні акти щодо заборони передавати, дарувати, здавати в оренду, іпотеку або вносити капітал з використанням активів, пов'язаних із землею.
Варіант 2: Нормативні акти, що дозволяють право оренди, іпотеки та внесення капіталу з використанням активів, пов'язаних із землею.
Щодо внесення змін та доповнень до Закону про державні інвестиції (стаття 261), існує 2 типи думок:
Варіант 1: Видалити положення про внесення змін та доповнень до Закону про державні інвестиції. Постанова № 18-NQ/TW містить політику «Продовження пілотного проекту та невдовзі узагальнення політики відокремлення проектів компенсації, підтримки та переселення від інвестиційних проектів для першочергової реалізації». Положення в Законі, яке додає зміст щодо відокремлення проектів компенсації, підтримки та переселення від інвестиційних проектів, не відповідає вищезазначеній орієнтації в Постанові № 18-NQ/TW.
Варіант 2: Зберегти положення про внесення змін та доповнень до Закону про державні інвестиції, як у проекті Закону, поданому до Національних зборів на 5-й сесії.
Щодо врегулювання у разі розбіжностей щодо меж адміністративних одиниць (стаття 14, стаття 49, стаття 254), існують 2 варіанти:
Варіант 1: Запропонувати передбачити положення, яке загалом не передбачає, що всі випадки вирішення розбіжностей щодо меж адміністративних одиниць належать до компетенції Національних зборів та Постійного комітету Національних зборів; Національні збори та Постійний комітет Національних зборів вирішують лише ті випадки, коли вирішення розбіжностей щодо меж адміністративних одиниць призводить до встановлення, розпуску, злиття, поділу або коригування меж адміністративних одиниць. Відповідно, видалити зміст про рішення Національних зборів та Постійного комітету Національних зборів щодо вирішення розбіжностей щодо меж адміністративних одиниць провінційного рівня у пункті 1 статті 14, пунктах 4 та 5 статті 49 проекту Закону та доповнити відповідними поправками статтю 129 Закону про організацію місцевого самоврядування у проекті Закону.
Варіант 2 : Зберегти положення, як у проекті Закону, поданому на 5-й сесії.
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погодилися з варіантом 1.
Щодо обсягу передачі права користування землею господарськими організаціями з іноземним інвестиційним капіталом (стаття 28), існують 2 варіанти.
Варіант 1: Не додавати це положення. Проект Закону додав положення про повернення земель для проектів, які були схвалені Національними зборами та Прем'єр-міністром, а рішення щодо інвестиційної політики були прийняті відповідно до положень закону, викладених у пункті 31 статті 79, як зазначено в розділі I.1. Таким чином, він в основному вирішив практичні труднощі, зазначені у Звіті № 598/BC-CP.
Варіант 2: Доповнити це положення відповідно до думки Уряду.
Більшість думок Постійного комітету Національних зборів погодилися з варіантом 1.
Щодо випадку, коли господарські організації з іноземним інвестиційним капіталом отримують передачу проектів нерухомості, проект Закону передбачає два варіанти:
Варіант 1:
Доповнення положень статті 118 (відведення землі, оренда земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) щодо випадків, коли господарські організації з іноземним інвестиціями отримують передачу об’єктів нерухомого майна відповідно до положень закону про операції з нерухомим майном, земельна ділянка не повертається, а держава виділяє землю, передає землю в оренду без проведення аукціону на право користування землею, без проведення конкурсу для відбору інвесторів для реалізації проектів із використанням землі (п. 6 ст. 125); доповнення положень пункту 3 статті 120 щодо випадків надання земельних ділянок із стягненням плати за користування землею для господарюючих організацій з іноземним інвестиціями у користування землею внаслідок одержання передачі об’єктів нерухомого майна відповідно до положень закону про операції з нерухомим майном у випадках надання державою земельних ділянок із стягненням плати за користування землею; Доповнити положення підпункту «а» пункту 3 статті 156 щодо незастосування положень про час визначення ціни землі для обчислення плати за користування землею та орендної плати за землю до моменту винесення державою рішення про відведення землі та оренду землі у цьому випадку та доручити Уряду детально визначити напрям продовження спадкування грошових зобов’язань щодо землі відчужувача.
Варіант 2: залишити положення, як у законопроекті, поданому на розгляд ВР на 5 сесії.
Більшість думок Регламентної комісії НС погодилися з варіантом 1.
Голова Економічного комітету Ву Хонг Тхань, Постійного комітету Національної асамблеї, зазначив, що протягом минулого часу Постійний комітет Національної асамблеї та Уряд, агентства Національної Асамблеї та Уряду тісно координували роботу, щоб досліджувати, переглядати та засвоювати думки агенцій, організацій та експертів; таким чином, якість законопроекту поступово покращувалася.
Однак до цього часу багато важливих політик ще не були розроблені оптимально; у процесі перегляду продовжують виникати нові політичні питання з різними думками, оскільки сфера дії проекту Закону про землю є дуже широкою, тісно пов’язаною з багатьма положеннями інших законів.
Крім того, нормативно-правові акти мають історичну спадщину, фіксуючи політику держави за періоди, деякі змісти, хоч і є процедурними, визначені законом, оскільки вони безпосередньо впливають на права та обов’язки землекористувачів; тому робота з удосконалення регламенту вимагає максимальної уважності та обережності. Щодо перехідних положень, змін і доповнень до ряду статей відповідних законів, то зміст, який наразі регулюється розділом XVI поданого Урядом проекту Закону, переглянуто та скориговано; однак не було умов для ретельного перегляду справ, що потребують перехідних положень, а також іншого змісту відповідних законів. Процес перегляду та доопрацювання важливих варіантів політики, повного засвоєння та пояснення думок учасників та всього проекту Закону вимагатиме багато часу для забезпечення найкращої якості проекту Закону.
На підставі отримання та пояснення думок депутатів Національних Зборів, обговорених на 6-й сесії щодо проекту Закону про землю (з поправками), Постійна комісія Національних Зборів доповідатиме та запитуватиме висновки Національних Зборів щодо плану розгляду та ухвалення цього проекту Закону в дусі забезпечення якості проекту Закону, відповідності практичним і можливим вимогам.
Джерело
![[Фото] Прем'єр-міністр Фам Мінь Чінь провів засідання Керівного комітету з питань організації підрозділів державної служби у складі міністерств, галузей та місцевих органів влади.](https://vphoto.vietnam.vn/thumb/1200x675/vietnam/resource/IMAGE/2025/10/06/1759767137532_dsc-8743-jpg.webp)
![[Фото] Прем'єр-міністр Фам Мінь Чінь головує на засіданні Постійного урядового комітету з усунення перешкод для проектів.](https://vphoto.vietnam.vn/thumb/1200x675/vietnam/resource/IMAGE/2025/10/06/1759768638313_dsc-9023-jpg.webp)
Коментар (0)