| Темна сторона «коханої» України та Польщі: блокада кордону ніколи не закінчується, а новий прем'єр-міністр Туск також безпорадний. (Джерело: Укрінформ) |
Польські водії продовжують блокувати кордон з Україною на трьох пунктах пропуску цими днями. Близько 3000 вантажівок досі стоять у черзі на кордоні між Україною та Польщею в напрямку трьох заблокованих пунктів пропуску, повідомляє речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
Блокада пунктів пропуску Рава-Руська-Гребенне, Краківець-Корчова та Ягодин-Дорогуськ триває, здавалося б, «без кінця». Тисячі київських вантажівок вже кілька днів стоять у довгих чергах. За даними польських прикордонників, станом на ранок 2 січня у цих трьох напрямках все ще стояло 1620 вантажівок.
Пан Демченко повідомив, що раніше, 24 грудня, рух на пункті пропуску «Шегині-Медика» став більш відкритим, але все ще була довга черга – чекали 1200 вантажівок.
Рух транспорту на інших ділянках кордону не порушено, сказав чиновник. Однак через дії на польській території водії та перевізники змушені шукати альтернативні маршрути, що призвело до збільшення руху вантажівок в інших напрямках і, як наслідок, до утворення довших черг.
Станом на наступний ранок на пункті пропуску «Порубне» на перетин кордону з Румунії до України чекали 420 вантажівок. На пункті пропуску «Ужгород» на перетин кордону зі Словаччини до України чекали 200 вантажівок.
Польські транспортні компанії з листопада блокують рух вантажівок на кількох прикордонних переходах з Україною, протестуючи проти скасування ЄС транзитних дозволів для українських водіїв вантажівок.
За оцінками, за кожен день зупинки вантажівки українські транспортні компанії сплачують 300-350 євро експлуатаційних витрат. Це означає, що щодня сотні транспортних засобів, що застрягли на прикордонних переходах, коштуватимуть сотні тисяч євро.
Окрім експорту, що постраждав через провал угоди з Росією щодо зерна в Чорному морі, протести проти недобросовісної конкуренції з боку польських водіїв вантажівок також опосередковано посилюють шкоду, завдану економіці України воєнного часу.
Нещодавно новий уряд Польщі на чолі з новим прем'єр-міністром Дональдом Туском офіційно вступив на посаду, що ознаменувало кінець 8-річного правління консервативної партії «Право і справедливість» (PiS).
Новий прем'єр-міністр, який по суті є «старою людиною» – пан Туський, який обіймав посаду прем'єр-міністра Польщі два терміни поспіль до 2014 року, повернувся з обіцянкою покращити відносини Варшави з ЄС та послабити напруженість з Києвом, спричинену конфліктами щодо зернових ембарго та блокади кордонів.
Але хоча повернення пана Туска вважається важливим – «джерелом енергії» для стабілізації України, очікується, що економічні суперечки між Києвом та Варшавою триватимуть, і налагодити відносини все ще буде важко.
Фактично, очолюючи широку урядову коаліцію, новий прем'єр-міністр змушений орієнтуватися в різних думках, чимало з яких вважають Україну економічним конкурентом.
У своїй інавгураційній промові перед парламентом новий прем'єр-міністр чітко висловив свою позицію щодо підтримки України в умовах її протистояння з Росією.
«Ми… висловимося та категорично звернемося до світу, західного світу, з проханням мобілізувати всі свої сили для підтримки України», – сказав пан Туск, представляючи своє бачення майбутнього розвитку Польщі.
Польський лідер також заявив, що «немає сумнівів» щодо його позиції щодо підтримки України в умовах повномасштабного військового конфлікту з Росією.
Насправді, слід визнати, що підтримка Варшави на військово-стратегічному рівні завжди була дуже сильною.
Однак, в останні місяці відносини між Польщею та Україною зіткнулися з напруженістю через конфлікти щодо імпорту зерна та, нещодавно, блокаду кордону, ініційовану польськими судноплавними компаніями, через побоювання щодо конкуренції з боку України.
За два тижні до вступу на посаду нового прем'єр-міністра Туск розкритикував стратегію попередніх польських лідерів щодо України, назвавши її катастрофічною, непрофесійною та цинічною. У свою чергу, лідер партії «ПіС» Ярослав Качинський звинуватив Туска в тому, що він «німецькій агент».
На відміну від співпраці у зовнішній політиці чи у сфері військової допомоги, українсько-польські економічні відносини є значно складнішими.
Важливість кордону України з Польщею зросла після того, як Москва перекрила Києву легкий доступ до чорноморських портів. Спочатку Польща вітала мільйони українських біженців, очолила постачання зброї та підтримувала швидкий вступ країни до ЄС. Але зі зростанням вартості такої політики зросла й політична напруженість.
Нещодавно, виступаючи в парламенті, пан Туск пообіцяв вирішити прикордонну кризу, яка триває вже понад місяць, і «якомога швидше задовольнити потреби польських водіїв вантажівок і негайно зняти блокаду кордону».
Однак, спостерігачі зараз стверджують, що, незважаючи на можливість зменшення відкритих конфронтацій, Києву не варто очікувати більш гладких переговорів з економічних питань. Навіть українські чиновники визнають, що в таких економічних сферах, як сільське господарство, Київ і Варшава є конкурентами. Конкуренція – цей «темний бік» економіки – є фундаментальною проблемою будь-якого уряду у Варшаві.
Джерело






Коментар (0)