Культурні особливості, поведінка, особистість народу Нге Тінь через спосіб звернення

Примітка редактора: Доцент, доктор Хоанг Чонг Кань (філологічний факультет Університету Вінь) провів багато досліджень регіональних діалектів по всій країні, особливо з Нге Тінь. Газета «Ха Тінь» хотіла б розпочати розмову з ним.

Доцент, доктор Хоанг Тронг Кан.

ПВ: Чи не могли б ви надати нам деяку загальну інформацію про культурні особливості, поведінку, особистість та житлові райони, що проявляється через відмінності у формах звернень між регіонами, особливо в Нге Тінь?

Доцент, доктор Хоанг Тронг Кань: Хоча всі діалектні регіони використовують однакові елементи звертання, рівень використання, експресивні нюанси та поведінкові установки не однакові. Це проявляється, перш за все, у використанні слова «con» у звертанні. У родині родичі як по батьківській, так і по материнській лінії в Нге Тінь часто називають «онука» та «правнука» як «con». Тому ми часто зустрічатимемо різні ролі, але з однаковим способом звертання: co (дід) (та брати та сестри в тому ж становищі, що й «cu») - con, o ong (дід), ba (дід) (та люди в батьківській та материнській сім'ях в тому ж становищі, що й «cu») - con, ub (дід), aunt (тітка), o (тітка), aunt, duong - con. Такий спосіб звертання не є правильним за роллю, або, іншими словами, правильний спосіб звертання відповідно до ролі народу Нге Тінь часто не такий ретельний та частий, як у північних людей. Навіть коли їхні діти виросли або мають сім'ї, у ситуаціях спілкування, що вимагають формальності та дипломатії, народ нгхе все ще називає своїх дітей та онуків «кон» замість «ань» або «чі», як жителі півночі. Якщо вас «називають» «ань» або «чі», ця людина природно відчує, що до неї ставляться холодно, ввічливо та дипломатично, як до сторонньої людини.

Зазвичай, народ Нгхе не використовує займенник «toi» (з нейтральним відтінком) для звернення до своїх дітей та онуків, навіть коли вони виросли. У діалекті Нгхе Тінь «tui» – це фонетичний варіант слова, що відповідає слову «toi». Але за способом використання, а також за експресивним відтінком слова, «tui» дуже відрізняється від «toi». Діти можуть використовувати «tui», щоб звертатися до своїх батьків, матерів, бабусь і дідусів та людей похилого віку з експресивним відтінком, який не такий нейтральний, як «toi». Для народу Нгхе Тінь використання «tui» є скромним та інтимним, тоді як використання «toi» при зверненні до людей похилого віку є дещо зухвалим та грубим.

Якщо жителі Півночі використовують «той», щоб звертатися до своїх дітей (які вже дорослі), як зазвичай, ввічливо та шанобливо, то, навпаки, жителі Нге Тінь вважають це вираженням браку прихильності та відстороненістю. Жителі Півдня також використовують «туй», щоб звертатися до себе, як і жителі Нге Тінь, створюючи сільський, простий нюанс, слухач почуватиметься більш інтимним та ближчим, ніж «той». Але жителі Півдня часто використовують «туй», щоб розмовляти з людьми рівного або молодшого віку, і не використовують його для звернення до батьків чи людей похилого віку, як жителі Нге.

Якщо говорити ширше про форми звертання, то доводиться говорити про слова (речення), вітання (компоненти речень, повні чи неповні (різкі), супровідні модальні елементи, супровідні ідіоми, щоб зробити його гнучким...). Нгхе Тінь також має свої особливості. Іноді воно настільки просте, що різке, відрізняється від північного та південного (жителі півночі кажуть: «Я вітаю свого батька, я вітаю свого дідуся»; жителі півдня кажуть: «Я вітаю свого вчителя, я вітаю свого брата»... але жителі Нгхе кажуть лише: «привіт, тату», «привіт, вчителю», «привіт, дідусю»...) – цю особливість слід перейняти у жителів півночі та півдня.

Культурні особливості, поведінка, особистість народу Нге Тінь через спосіб звернення

Мова багато використовується в житті.

PV: Чи можете ви розповісти нам більше про унікальні особливості культури звернень на діалекті Нге Тінь, які відрізняються від інших регіонів?

Доцент, доктор Хоанг Тронг Кань: Унікальна особливість традиційної культури звертання в сім'ї (а також у суспільстві) чітко проявляється в діалекті Нге Тінь: народ Нге часто використовує елементи роду (хлопчик/дівчина). Це проявляється у використанні елементів cu, di (повія) у звертаннях у повсякденному спілкуванні. При народженні дітей імена батьків часто замінюються іменем первістка, але в минулому в Нге Тінь імена батьків мали додатковий елемент cu або di.

Зокрема, якщо у пари народжується син як первісток, відтоді батька та матір дитини називатимуть іменем першої дитини та матимуть елемент cu перед іменем (cu Lan, cu Hoa)...; якщо вони народжують дочку як первістку, батьків також називатимуть іменем дочки та матимуть елемент di перед іменем: di Lan, di Hoa...

Такий спосіб звертання показує, що ідея гендерної дискримінації (чоловік, жінка) глибоко вкорінена у свідомості та поведінці народу Нгхе. У багатьох сільських районах заміжніх жінок до шлюбу вже не називають їхнім іменем, а іменем чоловіка (наприклад, чоловіка звати Хоа, тому дружину також усі називають (сестра), му (тітка)... Хоа).

Ставлення та поведінка, що відображають ставлення до статі, чоловічої - жіночої, а також батьківської - материнської, також чітко проявляються у способі називання імен братів і сестер батьків. На Півночі сина, народженого раніше за батька, називають «бац», народженого пізніше - «чу», дівчинку, народжену раніше за батька, називають «бац», народжену пізніше - «ко». З боку матері сина, народженого раніше за матір, називають «бац», народженого пізніше - «ку», дівчинку, народжену раніше за матір, називають «бац», народжену пізніше - «дук». У Нгхе Тінь, якщо хлопчик народжується раніше/після батька, його називають як на Півночі, але якщо дівчинка народжується раніше або після матері, її називають «о». З боку матері, на відміну від Півночі, якщо хлопчик народжується раніше або після матері, його називають «ку» (дядько), якщо дівчинка народжується раніше або після матері, її називають «ді».

Таким чином, ми бачимо, що люди Півночі завжди усвідомлюють та пропагують елемент старшинства, переваги та неповноцінності; старших завжди поважають, без різниці між чоловіком та жінкою, батьківським чи материнським. Гендерна різниця проводиться лише в нижчих рангах, серед тих, хто народився після батька чи матері. Відсутність різниці між батьківськими чи материнськими почуттями у людей Півночі також проявляється в тому, що чоловіка старшої сестри батька та чоловіка старшої сестри матері називають дядьком, як старшого брата батька; чоловіка тітки та чоловіка тітки називають дядьком, як молодшого брата батька. Тим часом, для народу Нгхе Тінь чоловіка тітки (народженої до або після батька) або тітки (народженої до або після матері) називають дядьком.

Очевидно, що поняття, почуття та ставлення народу Нгхе Тінь щодо статі, а також до своїх родичів відрізняються від понять, почуттів та ставлення народу Півночі.

Культурні особливості, поведінка, особистість народу Нге Тінь через спосіб звернення

Звернення до людей діалектом Нге Тінь має досить сильні місцеві нюанси. (Ілюстративне фото).

ПВ: Тож, сер, як щодо соціальної форми звертання в діалекті Нге Тінь?

Доцент, доктор Хоанг Тронг Кань : Найбільш очевидною відмінністю від інших діалектів є велика кількість соціальних титулів у діалекті Нге Тінь. Разом з елементами національної мови та різними комбінаціями, діалект Нге Тінь створив систему титулів, яка є водночас багатою та унікальною.

Тут ми можемо перерахувати слова, які використовуються для звернення до інших у суспільстві Нге Тінь, наприклад: tui, tau, choa, mieng, menh, ni, dang ni, bay choa, dan tui, bi choa, nau tui, nau choa, mi choa, nau ni, bung ni, bang choa, hang tau, hang toi, nha toi, nha choa, nha meng, chung tui, chung tau, chung choa, chung mieng, chung menh, quan choa, quan tau... (використовується для позначення першої особи в однині та множині). Слова: may, mi, nghi, ôông, ung, cu, di, bát, enh, êênh, a, mu, co, co-cát, ôông-chát, bà-chát, êênh-chát, a bà-chát, êênh-chát, a cô, êênh-chau, ôông-chau, bà-chau, ôông-cu, bà-cu, êênh-cu, a cu, a ê-di, ê-nh-di, ôông-di, bà-di, bà-hoe, ê-nh-hoe, ôông-hoe, a hoe, a nhieu, ê-nh-nh-nh, ê-nh-hoc, a hoc, a nho, me-nh-nh-nh... (використовується для позначення другої особи однини). Слова: bay, ngay, bang-by, hang-by, nau-by, hang-mi, chu-mi, hang-may, hang-may, nau-may, quan bay, cac-ng, cac-ho... (використовуються для позначення другої особи множини). Слова: «han», «nghi», «ong nu» (nơ), «ba nu» (nơ), «mu nu» (nơ), «mê nơ» (nơ), «o nơ» (nơ), «ạ nơ» (nơ), «êênh nơ» (nơ), «cờ nơ» (nơ), «cu nơ», "di nơ", "hoc nơ"... (використовується для позначення третьої особи в однині). Слова: «вони», «тхунг» (їх), «чунг хунг», «те хунг», «нау хунг», «тханг хунг», «куан нơ» (використовуються для позначення третьої особи, множини).

З такою великою кількістю звертань, виразні нюанси слів у зверненні також тонко вирізняються. Зокрема, велика частка слів, що використовуються в нецеремоніальному спілкуванні, становить, отже, соціальне звертання в діалекті Нге Тінь має досить сильні місцеві нюанси. Існують сільські, грубі способи звернення, а також шанобливі, ритуальні способи звернення з високим культурним значенням. Такі способи звернення не лише широко використовуються в повсякденному спілкуванні, але й природно використовуються в народній поезії.

Ознака звички звертатися до людей, яка приділяє велику увагу гендерним факторам, підкреслює наступність, великі сім'ї з багатьма поколіннями та тісні зв'язки між поколіннями в родині, зберігає традиційні елементи у звертанні до людей – це унікальні культурні нюанси у спілкуванні народу Нге Ан у в'єтнамській громаді.

ПВ: Дякую!

Мінхуей

(виконувати)

Джерело