Історико-культурна цінність цінних документів спадщини в Куу Ані

(GLO) – Відкриття цінного архіву родини Нгуєн Кань у комуні Куу Ан (місто Ан Кхе) допомагає нам підтвердити, що в Гіа Лай існують документи, що фіксують династію Тай Сон, а також історію землі «Тай Сон Ні».

Це також конкретний документ, що підтверджує новаторські досягнення родини Нгуєн Кань у Куу Ані.

Під час нашої подорожі з метою дослідження стародавньої літературної спадщини ми виявили, що в Зялай досі є одне місце, де зберігаються документи періоду Тайшон. Це також місце, де приховується найбільший архів документів у провінції, що містить майже 500 сторінок письма ханьном, що переважно стосуються земель від часів короля Кань Тхіня до часів короля Бао Дая. Ці документи мають особливе значення для вивчення та дослідження історії та культури народу кінх на сході Зялай протягом останніх двох століть.

Родина пані Лі Тай Лан передала в дар Провінційному музею архів спадщини родини Нгуєн Кань у місті Куу Ан (фото надано LHS).

Причина, чому ми кажемо «відкрито», полягає в тому, що, окрім того факту, що цей скарб ніколи раніше не був відомий жодному досліднику, навіть родина, яка зберігає документи, не може визначити вік та зміст документів. Людина, яка надала нам цю інформацію, — пані Лі Тай Лан (нар. 1955, село Ан Дьєн Бак, комуна Куу Ан), чий будинок знаходиться поруч із палацом. Вона сказала: «Це документи, які залишили мої бабуся та дідусь. Після смерті мого чоловіка я довго зберігала їх, я не знаю, коли вони з'явилися, я знаю лише, що це було давно. Ніхто в родині не може їх прочитати, навіть діти не знають, що наша родина має ці документи».

Згідно з нашою попередньою статистикою та класифікацією, цей масивний блок документів складається приблизно з 480 сторінок, написаних на папері епохи До, розділених за династіями на 2 групи: документи періоду Тайшон та документи періоду Нгуєн. Загальний стан документів все ще відносно добрий. Однак необхідно швидко вжити відповідних технічних заходів щодо збереження, щоб продовжити термін служби документів, оскільки більшість із цих документів почали гнити через довгу історію.

У ній група документів періоду Тайшон містить лише 3 документи від 8-го року правління Каньтхіня (тобто 1800). Особливістю є те, що всі 3 документи мають однаковий зміст. Група документів періоду Нгуєн включає 11 королів: Зя Лонг, Мінь Манг, Тхієу Трі, Ту Дик, Кьєн Фук, Хам Нгі, Донг Кхань, Тхань Тхай, Зуй Тан, Кхай Дінь, Бао Дай.

Найбільшу кількість сторінок у цьому архіві складають документи періоду Ту Дик, близько 180 сторінок, або понад 1/3 від загальної кількості сторінок; далі йдуть документи періодів Мінь Манг, Тхань Тай, Тхієу Трі та Кхай Дінь. Розглядаючи це співвідношення, можна попередньо зробити висновок, що політика міграції, меліорації та землекористування в регіоні Тайшон за часів династії Нгуєн почала активно просуватися за часів правління короля Мінь Манга та Тхієу Трі та досягла свого піку за часів правління короля Ту Дика, а потім поступово послабилася із занепадом династії Нгуєн.

Документи періоду Тайшон містять 3 документи, написані китайським чорнилом на складеному аркуші паперу До, з яких 1 документ з найбільшим розміром та літерами сильно зіпсований, 1 документ переплетений з документами інших династій (Хам Нгі, Ту Дик). Особливістю є те, що зміст цих 3 документів ідентичний, з тим самим роком "Canh Thinh bat nien ngu nguyet so bat nhat", що означає "8 травня, року Canh Thinh 8 (1800)". ("Canh Thinh" в історії нашої країни - це рік короля Нгуєн Куанг Тоана, сина короля Куанг Чунг Нгуєн Хюе). Однак за розміром паперу та стилем письма це 3 різні стилі. Таким чином, існує лише 1 оригінальний документ, інші є копіями.

Зміст цього документа стосується жінки на ім'я «Пані Тхієн» з Команди 1, Кієн Ан Ван Ху, село Тай Сон, район Тхой Хоа, район Фу Лі, префектура Куй Нхон, якій від бабусі й дідуся залишили 3 поля. Через «нужду, але відсутність грошей» вона продала їх родичам «Пані Там та його дружині» за 60 донгів. В кінці цього документа вказано адресу продавця «Пані Тхієн», підпис особи, яка склала договір, — «Да», та підписи двох свідків «Чі хуй су» на ім'я Лань та «Б'єн Куу» (Б'єн також називають Куу). Згідно з мовою того часу, цей документ називається «кхе» (тобто договір, документ, що служить доказом, який зараз часто називають договором).

На 1 сторінці зафіксовано епоху Кань Тхінь у 1800 році (фото надано LHS).

Коли ми вперше побачили папір із написом року «Канх Тхін», ми не могли не радіти. Бо те, чого ми шукали та прагнули роками, нарешті з’явилося. Для родини пані Лан ці земельні документи більше не були корисними та вважалися пам’яткою, залишеною їхніми бабусею та дідусем.

Однак для тих, хто працює в музеях, а також для тих, хто досліджує місцеву історію та культуру, це безцінний скарб, адже звідси ми можемо розшифрувати багато речей, які досі залишаються відкритими через брак або нездатність використовувати інформацію з документів Хань Ном на місцях.

Родина Нгуєн Кань у Куу Ані — типовий випадок у Зія Лай, що демонструє процес міграції та накопичення землі шляхом купівлі-продажу, повернення землі з періоду Тайшон до періоду Нгуєн, з регіону Тайшон Ха до регіону Тайшон Тхуонг протягом понад 2 століть. У богослужінні найстарішого храму в Куу Ані, Дінь Ба (тобто храму Ан Дьєн/Ан Дьєн Бак, що належить до Національного комплексу реліквій Тайшон Тхуонг Дао), місцеві жителі також визнають родину Нгуєн Кань своїми предками.

Отже, не знаючи, звідки походить ця родина або коли вона прибула до Куу Ан, лише на основі земельних документів та культових документів у палаці Пані, достатньо підтвердити, що ця родина була присутня в Куу Ан з раннього періоду та з давніх часів сприяла відродженню та заснуванню села тут.

Розширюючи використання цього джерела документів, ми дізнаємося більше про міграцію та накопичення земель, а також про зміну топонімії народу кінх у прикордонній зоні між Біньдінем та Зялай за часів династій Тайшон та Нгуєн.

Коли ми побачили ці рядки у величезній кількості документів, ми висловили побажання родині пані Лан передати деякі з оригінальних документів до Провінційного музею для зберігання та демонстрації. Лише через 3 роки родина пані Лан відчула себе достатньо впевнено, щоб вирішити передати ці цінні документи.

Але що нас здивувало, так це те, що родина пані Лан надала нам усі документи, які вони зберігали, в дусі безкорисливого пожертвування. Провінційний музей зараз отримує подаровані артефакти на знак визнання доброти родини пані Лан.

Пан Нгуєн Кань До (нар. 1940, село Ан Дьєн Бак), чоловік пані Лан, колишній прихожанин громади Куу Ан, допоміг нам зустрітися з пані Лан і попросив дозволу отримати доступ до дорогоцінного архіву. Він сказав: «Наша родина лише сподівається, що ви збережете та використаєте цінну інформацію про землю Куу Ан, яку родина Нгуєн Кань протягом багатьох поколінь відроджувала, будувала та розвивала».