Розсекречено кандидатів на Нобелівську премію з літератури 1973 року

Традиційно щороку через 50 років оголошується список номінантів на Нобелівську премію з літератури. Відтоді було оприлюднено список номінантів з 1901 по 1972 рік. Відповідно, було номіновано понад 800 письменників з різних куточків світу , а 68 осіб було відзначено премією.

Письменники Хорхе Амаду, Вільям Голдінг, Ромен Гері, Лін Юйтан та Альберто Моравія також у списку номінантів.

У 1973 році нагороду отримав австралійський письменник Патрік Вайт за «його епічну оповідь та глибоке психологічне дослідження, які допомогли привнести новий континент у літературний світ». Він став першим і єдиним австралійцем, який отримав цю нагороду. У В'єтнамі вийшов його твір «Людське дерево» .

Патріка Вайта вперше номінувала у 1968 році професорка англійської мови Кембриджського університету Мюріел Кларна Бредбук. Після цього його номінували щороку, аж до його подальшого визнання. У 1973 році його номінували вчені та професори літератури з Австралії, Нової Зеландії та Фінляндії.

Австралійський романіст Патрік Вайт та його твір «Людське дерево»

Національний музей Австралії та Тао Дан

Згідно з оголошеним списком, цього сезону розглядається та обговорюється понад 100 письменників. 1973 рік є другим за величиною роком номінацій в історії премії, поступаючись лише 1969 році до оприлюднення списку.

Примітно, що найбільшу кількість номінацій – 32 – у 1973 році отримав Елі Візель – єврейський письменник, відомий своїми творами про нацистський геноцид. Хоча й пізніше він не був удостоєний Нобелівської премії з літератури, він отримав Нобелівську премію миру у 1988 році. Його твір «Ніч» був перекладений та представлений у В'єтнамі.

Романіст Елі Візель та його твір « Ніч»

Цього року також було 18 номінантів, які вперше були номіновані, найвідомішими з яких були Генрі Міллер, Вісенте Алейксандре (нагороджений у 1977 році) та Ісаак Башевіс Зінгер (нагороджений у 1978 році). Найстаршою номінанткою була естонська поетеса Марі Ундер, якій було 90 років, а наймолодшою ​​— фінська письменниця Ханну Салама, якій було 37 років.

Серед номінантів було шість жінок, зокрема «великий голос феміністичного руху» Сімона де Бовуар, дві пізніші переможниці – Надін Гордімер (1991), Доріс Лессінг (2007), а також інші, зокрема Індіра Деві Дханраджгір Зента Мауріня (Індія) та Марі Андер (Естонія). Індійська письменниця Тарасанкар Бандьопадхай також була номінована в цей час, незважаючи на те, що померла в 1971 році. За понад 70 років з моменту оприлюднення номінацій 75 жінок було номіновано, а 8 було відзначено.

З усіх номінантів на сьогоднішній день живі лише українська поетеса Ліна Костенко (нар. 1930), номінована у 1967 році, фінська письменниця Ханну Салама (нар. 1936), номінована у 1969 році, та індійська поетеса Індіра Деві Дханраджгір (нар. 1929), номінована у 1973 році.

У вищенаведеному списку також є багато відомих імен, знайомих в'єтнамським читачам, таких як Хорхе Амаду (Бразилія), Сол Беллоу (Канада - США), Хорхе Луїс Борхес (Аргентина), Фрідріх Дюрренматт (Швейцарія), Ромен Гері (Франція), Вільям Голдінг (Велика Британія), Грем Грін (Велика Британія), Лінь Юйтан (Китай), Альберто Моравія (Італія), Володимир Набоков (Росія - США)...

Тодішній голова Нобелівського комітету з літератури Карл Рагнар Гіров заявив, що вони одноголосно вирішили присудити премію Патріку Вайту. Далі йшли Сол Беллоу з 5 голосами, Янніс Рітсос з 4 голосами, Ентоні Берджесс, Вільям Голдінг та Еудженіо Монтале з 3 голосами кожен.

Раніше поет Ву Хоанг Чуонг та журналіст Хо Хю Туонг також були номіновані у 1972 та 1969 роках відповідно.

У 1973 році пан Ле Дик Тхо був удостоєний Нобелівської премії миру разом із державним секретарем США Генрі Кіссінджером після підписання Паризької угоди. Однак він відмовився прийняти премію. Це єдина Нобелівська премія, присуджена в'єтнамцю на сьогоднішній день.

Посилання на джерело: https://thanhnien.vn/giai-mat-cac-ung-vien-cua-giai-nobel-van-chuong-1973-185240111162739163.htm