Нещодавно Народна рада Ханоя проголосувала за прийняття резолюції, що регулює впровадження зон з низьким рівнем викидів у столиці.

Відповідно, з 2025 по 2030 рік у районах Хоан Кієм та Ба Дінь буде створено пілотна зона з низьким рівнем викидів. У Ханої буде дозволено рух лише транспортних засобів, які не викидають вихлопні гази, та моторних транспортних засобів, що використовують чисту енергію, у зоні з низьким рівнем викидів.

Для цього Ханой підтримуватиме людей, які живуть і працюють у зонах з низьким рівнем викидів, у переобладнанні транспортних засобів на основі викопного палива на транспортні засоби з чистою енергією та нульовим рівнем викидів.

Розповівши про політику Ханоя щодо обмеження приватного транспорту, включаючи заборону мотоциклів, доктор Нгуєн Суан Тхуй, експерт з міського транспорту, зазначив, що Ханой та інші великі міста можуть зробити це лише тоді, коли громадський транспорт задовольнить понад 50% потреб людей у ​​пересуванні.

Наразі цей показник становить лише близько 17-19% і залежить лише від маломасштабного транспорту, такого як автобуси. Великомасштабний транспорт, згідно з плануванням Ханоя, має 10 міських залізничних ліній, але наразі існує лише 1,5 лінії, тому досягти вищезазначеної мети важко.

мотоцикл.jpg
Люди стурбовані необхідністю платити великі суми грошей за перехід на «зелені» транспортні засоби.

З точки зору народу, пан Та Суан Мань (район Хоан Кієм) також цікавився доцільністю такої політики.

Пан Мань, пенсіонер, живе з дітьми у невеликому провулку на вулиці Ханг Бо. Основним джерелом доходу для його розширеної родини є магазин каші перед провулком. Окрім того, що пан Мань допомагає дружині продавати товари, він також працює водієм мототаксі.

Він сказав, що згідно з резолюцією, Ханой підтримуватиме людей, які живуть і працюють у районах з низьким рівнем викидів, у переобладнанні транспортних засобів, що працюють на викопному паливі, на транспортні засоби з чистою енергією та нульовим рівнем викидів.

Однак, людей непокоїть механізм фінансової підтримки переходу на «зелені» види транспорту.

«Якщо місто надає лише часткову фінансову підтримку, це означає, що людям доведеться доплатити решту суми під час зміни транспортних засобів. На ринку дешеві електричні мотоцикли коштують близько 20 мільйонів донгів. Якщо місто надасть підтримку у розмірі 5-10 мільйонів донгів за транспортний засіб, кожне домогосподарство доведеться доплатити ще 10-15 мільйонів донгів за транспортний засіб».

«У моєї родини є 4 мотоцикли, і нам доведеться заплатити 40-60 мільйонів донгів, якщо ми переведемо їх усі на електричні мотоцикли. Це велика сума грошей, і це буде дуже важко для таких малих бізнес-сімей, як ми», – стурбований пан Мань.

Наголошуючи на тому, що мотоцикли є засобом існування його родини, пан Мань пояснив: «Моїй дружині також доводиться щоранку користуватися мотоциклом, щоб отримувати товари, моїй невістці також доводиться возити своїх дітей до школи, а мій син працює в районі Гіа Лам. Тому, якщо нам доведеться змінити наш транспортний засіб, це буде складною проблемою для нашої родини».

Визнаючи, що обмеження кількості забруднюючих транспортних засобів є правильною політикою, пан Мань запропонував місту переглянути ситуацію, особливо рівень підтримки людей у ​​зміні транспортних засобів.

«Наприклад, занадто старі та зношені мотоцикли мають бути відкликані, і уряд підтримає 50% вартості нового транспортного засобу. Бензиновим транспортним засобам віком до 10 років дозволено продовжувати рух. Я думаю, що це не сильно вплине на життя людей», – запропонував пан Мань.