Спогади матері (Остання стаття): Дві жінки - Спогад - Священні слова Мати і дитина

(Baothanhhoa.vn) - Коли ми пишемо ці рядки, з понад 4500 матерів у Тхань Хоа залишилося лише 44 В'єтнамські Героїчні Матері (VNAH). Однак дуже мало матерів досі живі - їхні спогади про життя частково нерухомі, частково втрачені. Але глибоко в пам'яті матерів завжди залишаються образи їхніх чоловіків та дітей, які перетворилися на форми гір та річок, країни. Ми записуємо історії, іноді просто тихі спогади, латані та плекані з історій, з очей та з тиші, як данина пам'яті матерям і як паличка ладану для тих, хто назавжди пішов з життя.

Мати Фонга та Хоа обідали «підгорілою» куркою.

Сьогоднішня трапеза складалася з курки — курки, вирощеної в курнику, — і миски малабарського шпинатного супу, зібраного в саду. Розмова затягнулася й після полудня, тому мама наполягала на тому, щоб нас затримати.

— Я просто трохи розсіялася, і воно підпекло, — пані Фам Тхі Хоа посміхнулася, щоб приховати своє збентеження, і порвала курку на маленькі шматочки для своєї матері — матері VNAH Ланг Тхі Фонг.

Мати Фонга радісно налила нам келих вина і сказала: «Сьогодні буде курка, я вип'ю келих вина, ви всі повинні випити по келиху разом, лікувальне вино корисне для вашого здоров'я» - Її слова та жести були інтимними та теплими, як і з її дітьми та онуками в родині, але пізніше ми дізналися, що єдиним її родичем був Хоа.

Тоді навіть трапезу переривали нескінченні історії, роблячи нас іноді щасливими сміхом матері та дитини, іноді сумними відстороненими поглядами і навіть сльозами.

Матері Фонг цього року виповнюється 103 роки (народилася в 1922 році). Час, можливо, стер її пам'ять, але він все ж залишив їй витончені, граціозні риси польової квітки з юності – від фігури до довгого волосся, загорнутого в парчу. У віці 19 років вона покинула село Чунг Тхань, щоб слідувати за паном Ланг Ван Транхом у село Нгок Сон, ту саму комуну, що й Луонг Сон, щоб жити разом у теплій домівці. Солодкий час молодої пари тривав недовго, коли її чоловік – пан Ланг Ван Транх – пішов на війну, спочатку проти японців, потім проти французів. Протягом 12 років не було жодних звісток про чоловіка, молода дружина виконувала хатню роботу та тривожно молилася про його повернення.

Героїчна в'єтнамська мати Ланг Тхі Фонг.

Її бажання здійснилося, коли чоловікові пощастило повернутися додому та возз'єднатися зі своєю родиною після того, як тривала війна опору проти французів завершилася перемогою. Її щастя помножилося, коли невдовзі після цього, у 1958 році, вона народила сина — також свою єдину дитину, яку назвали Ланг Тхань Кінь. «Коли Кінь був маленьким, він любив зброю та часто грав у жартівливі битви зі своїми друзями», — згадувала мати Фонга.

Щастя маленької родини тривало 17 років, поки пан Тран не помер від хвороби. Через 2 роки – у 1977 році, «почувши новину про місцевий військовий набір, Куїнь таємно пішов на військовий іспит і пішов. Тримати зброю в руках стало здійсненням його мрії. Він покинув школу, навіть не повернувшись, щоб попрощатися з матір'ю» – далеке минуле вдови повернулося у сльозах у похмурих очах матері Фонга.

У батьків мого чоловіка є тільки мій чоловік. У нас з чоловіком лише один син. Він помер, залишивши мене саму...

Відтоді про її сина не було жодних звісток, а потім, через чотири роки, звістка про його смерть прийшла у вигляді повідомлення про смерть. Куїнь померла 9 липня 1981 року, беручи участь у кампанії з ліквідації залишків армії Пол Пота в Камбоджі. «У батьків мого чоловіка був тільки мій чоловік. У нас з чоловіком був тільки один син. Мій син помер, і я залишилася сама», – сказала нам мати, ніби звертаючись до далекої порожнечі.

Грамота про національні заслуги...

У 1994 році мати Ланг Тхі Фонга була удостоєна звання Героїчної Матері В'єтнаму. Її син залишається зі своїми товаришами на Кладовищі мучеників провінції Тай Нінь . Їй залишили пам'ятні нагадування – почесну грамоту від Батьківщини та повідомлення про смерть.

Мати VNAH жила сама, нещасна та тихо під солом'яним дахом у селі Нгок Сон. Однієї бурхливої ​​ночі вітер увірвався в будинок, занісши обидва пам'ятні речі її сина на верхівку дерева. Мати шалено побігла за ними, але коли вона їх спустила, вони були розірвані на шматки.

...а повідомлення про смерть було «розірвано на шматки».

Після майже десяти років життя у власній тіні, мати Фонг нарешті знайшла другу сім'ю, дім, на який вона могла покластися, простий, але теплий. Відтоді дві жінки, не родички кров’ю, але перебуваючи в однаковій ситуації, покладалися одна на одну, називаючи одна одну священними словами «мати» та «дочка».

«Хоа — дитина мученика, онука Героїчної Матері В'єтнаму», — раптові слова матері Фонг у хаотичній пам'яті приголомшили нас, а очі Хоа почервоніли...

«Хоа — дитина мученика, онука Героїчної Матері В'єтнаму», — раптові слова матері Фонг у хаотичній пам'яті приголомшили нас, а очі Хоа почервоніли.

Вона говорила від імені своєї матері: «У мене дві матері. Мати Фонга тут, і моя біологічна мати, яка живе з родиною моєї сестри в сусідньому селі. Моя сестра народилася в 1966 році, вона була на 2 роки старша за мене. Мама розповідала мені, що коли вона була на 5 місяці вагітності мною, мій батько – пан Фам Хоанг Куй – пішов на поле бою. Мій батько також пішов, не попрощавшись з родиною. У 1971 році мій батько пожертвував своїм життям на фронті Куанг Чі ... Я не знала обличчя свого батька. Набагато пізніше мені вдалося двічі відвідати батька на кладовищі Чионг Сон. Мій батько також був єдиною дитиною. У 1995 році моїй бабусі Фам Тхі А було присвоєно звання Героїчної матері В'єтнаму. Я жила з бабусею з дитинства... у неї не було родичів... вона часто плакала за своїми дітьми», – розповідала пані Хоа, перериваючи сльози.

У 1987 році пані Хоа вийшла заміж за двоюрідного брата матері Фонг по материнській лінії. Два роки по тому, у 1989 році, молода пара попросила дозволу взяти матір Фонг додому, щоб вона доглядала за нею. У цей час здоров'я матері Фонг було набагато слабшим, вона могла виконувати лише легкі хатні справи, такі як приготування їжі та прибирання. З 2001 року очі її матері майже осліпли, її племінниця, яка була її сестрою, дбала про кожен прийом їжі матері, носила воду з сільської криниці, щоб помити її матір... «у всього села була одна криниця, доводилося рано ходити по чисту воду».

У 2003 році родина продала буйвола, а вона відвезла матір Фонга до міста на операцію на очах. «Через кілька днів після операції моя біологічна мати прийшла доглядати за ним, а весь рис удома вкрали, тому матері та дітям довелося голодувати», – пані Хоа витерла сльози та засміялася, згадуючи неприємну історію, яка стала незабутніми спогадами для матері та сина.

Вона звинувачувала свою долю. Їй знадобилося 8 років шлюбу, щоб народити дітей. З 2013 року її дві доньки вийшли заміж за когось далекого. У 2017 році її чоловік помер. Відтоді маленький будинок у селі Чунг Тхань був домівкою лише для них двох, за винятком річниць смерті та свят.

Життя з матір'ю Фонг та догляд за нею – це щастя для пані Хоа. Бо «живучи з матір'ю, я ніби знову переживаю час, проведений з бабусею, у якої також було важке життя...». А також через таку саму ситуацію та співчуття в душі жінки вона поклялася піклуватися про матір Фонг до кінця її життя з любов'ю, обов'язком та відповідальністю дитини.

Мати Фонга постійно повторювала нам: «Хоа добра,... добре піклується про бабусю».

...

Якби ж то існував історичний запис життя Героїчних В'єтнамських Матерів, глибоко в цих стійких серцях і добрих душах яких криються любов, ностальгія та біль. Але, мабуть, вже надто пізно, бо матері пам'ятають майже лише імена своїх чоловіків та дітей; деякі матері глибоко занурилися в глибини пам'яті. На цьому ми завершуємо серію – маленькі історії, розказані обмеженнями мови порівняно з вічністю жертви, прощення, смирення... в'єтнамських жінок, Героїчних В'єтнамських Матерів землі Тхань!

Нгуєн Фонг

Джерело: https://baothanhhoa.vn/ky-uc-cua-me-bai-cuoi-hai-nguoi-phu-nu-mot-mien-ky-uc-hai-tieng-me-con-thieng-lieng-255158.htm