Відчиніть двері до громадського місця.

У контексті поточних інституційних реформ у В'єтнамі, впорядкування адміністративного апарату та підвищення ефективності та результативності його діяльності, пропозиція дозволити підписання контрактів з видатними підприємцями, експертами та вченими для обіймання керівних посад у державних адміністративних органах вважається значним кроком уперед.

Це не просто технічне рішення в управлінні людськими ресурсами, а й відображає нове бачення формування робочої сили, яка відповідає вимогам національного розвитку в період трансформації моделі зростання, глибокої інтеграції та жорсткої глобальної конкуренції.

Багаторічний досвід показав, що державний сектор все ще має труднощі з залученням талановитих кадрів з приватного сектору. Частково це пов'язано з нерівністю в доходах та умовах праці, а частково з негнучкими механізмами управління. Відкриття «дверей» до державного сектору для висококваліфікованих осіб, незалежно від їхнього походження, сприятиме створенню робочої сили, яка буде різноманітною за походженням, багатою на мислення та практичний досвід.

У проекті Закону про внесення змін та доповнень до кількох статей Закону про кадри та державних службовців, який уряд зараз подає до Національних зборів, висунуто варту уваги пропозицію: «Дозволити підписання контрактів з підприємцями, науковцями, експертами та юристами з видатними досягненнями для обіймання керівних та управлінських посад у державній службі». Метою цієї політики є створення гнучкого механізму відбору осіб, які є «як талановитими, так і відданими своїй справі», здатними виконувати складні завдання в рамках сучасної адміністративної системи. Зокрема, це слугуватиме основою для інституціоналізації духу Резолюцій 66 та 68 Політбюро – резолюцій, що формують нове бачення побудови команди керівних кадрів на всіх рівнях.

Однак, цей новий підхід також порушує кілька питань, які потребують ґрунтовного вирішення. По-перше, необхідно чітко розмежувати «державних службовців» та «державних службовців за спеціальним контрактом». Призначення керівників за контрактами не може бути скороченим способом обійти і без того суворі стандарти та умови системи державної служби. Усі кандидати, чи то бізнесмени, чи науковці , повинні відповідати політичним, етичним та організаційним дисциплінарним стандартам і підлягати нагляду партії, виборних органів та народу. Зрештою, метою реформи залишається покращення здатності служити народу, підвищення прозорості та підвищення ефективності системи.

По-друге, необхідно встановити чіткий механізм оцінки діяльності керівних посадовців, які працюють за контрактом. Крім того, має бути прозорий та юридично дотриманий метод розірвання контрактів, що запобігатиме зловживанню політикою для особистої вигоди.

Раніше у В'єтнамі існували подібні пілотні моделі на рівні провінцій та міст. Наприклад, конкурсний відбір на посади директора та заступника директора департаментів у Хошиміні та Куангніні . Ці моделі, хоча й обмежені за масштабом, демонструють можливість розширення «постачання персоналу» з-за меж традиційної адміністративної системи. Важливо врахувати контрактну зайнятість у ширших політичних рамках, що охоплюють навчання, ротацію, оцінку ефективності роботи, формування організаційної культури та ефективний контроль влади.

Варто зазначити, що політика укладання контрактів з видатними інтелектуалами поза державним сектором не має на меті замінити конкурсний відбір на керівні посади, а радше доповнити та розширити механізм залучення талановитих кадрів. Конкурсний відбір має залишатися основним каналом для вибору гідних осіб з державної адміністративної системи. Тим часом спеціальні контракти можуть слугувати «паралельним каналом» для тих, хто має видатний внесок поза системою та кому потрібен короткий час для інтеграції своїх можливостей у державну службу. Однак, щоб ця політика мала довгострокову життєздатність, необхідний ретельний огляд попередніх пілотних програм та чітка оцінка їхньої фактичної ефективності.

Сучасна система державної служби потребує нового поштовху, підкріпленого людьми, які мають досвід управління великими капіталовкладеннями, прийняття рішень у жорсткому конкурентному середовищі та володіють здатністю організовувати та реалізовувати масштабні проекти. За нинішніх обставин відповідним установам необхідно негайно опублікувати чіткі критерії для «одержувачів спеціальних контрактів», а також контролювати їхнє впровадження, щоб забезпечити досягнення мети політики: залучення талановитих людей для спільного блага.

Якщо політика буде добре розроблена, прозоро впроваджена, а на правильні посади будуть відібрані потрібні люди, то підписання контрактів з видатними інтелектуалами поза державним сектором стане потужним каталізатором оновлення державного управління. Саме так В'єтнам демонструє своє стратегічне бачення в управлінні людськими ресурсами держави: відмова від традиційних підходів, не боячись інновацій, але завжди ставлячи на перше місце інтереси нації та її народу. Це також тверде політичне зобов'язання щодо державної служби, яка «для народу, народом і служить народу».

Магістр наук Нгуєн Туан Ань

Джерело: https://www.sggp.org.vn/mo-rong-cua-vao-khu-vuc-cong-post798340.html