Це не лише технічне рішення в управлінні людськими ресурсами, але й відображає нове бачення формування команди кадрів для задоволення потреб національного розвитку в період трансформації моделі зростання, глибокої інтеграції та жорсткої глобальної конкуренції.
Практика протягом багатьох років показала, що державний сектор все ще стикається з труднощами у залученні талановитих кадрів з приватного сектору. Частково через нерівність у доходах та умовах праці, а частково через відсутність гнучкості в механізмах управління. Відкриття «дверей» до державного сектору для людей з видатними здібностями, незалежно від їхнього походження, сприятиме створенню команди кадрів з різним досвідом, багатої на мислення та практичний досвід.
У проекті Закону про внесення змін та доповнень до низки статей Закону про кадри та державних службовців, який уряд подає до Національних зборів, міститься визначна пропозиція: «Дозволити підписання контрактів з бізнесменами, науковцями, експертами та юристами з особливими досягненнями для зайняття керівних та управлінських посад». Метою цієї політики є створення гнучкого механізму для відбору людей, які є «як талановитими, так і відданими своїй справі», здатними вирішувати складні завдання в сучасній адміністративній системі. Зокрема, це стане передумовою для інституціоналізації духу Резолюції 66 та Резолюції 68 Політбюро – резолюцій, що формують нове бачення побудови команди лідерів на всіх рівнях.
Однак, цей новий пункт також порушує низку питань, які потребують ретельного вирішення. Перш за все, необхідно чітко розрізняти «державних службовців, укладених за законом» та «державних службовців за спеціальним контрактом». Призначення керівників за контрактами не може бути скороченим шляхом для обходу дуже суворих стандартів та умов системи державної служби. Усі кандидати, чи то бізнесмени, чи науковці , повинні відповідати політичним стандартам, етичній етиці, почуттю дисципліни та перебувати під наглядом партійної організації, виборних органів та народу. Тому що кінцевою метою реформи залишається покращення здатності служити народу, підвищення відкритості, прозорості та ефективності апарату.
По-друге, необхідно встановити чіткий механізм оцінки діяльності керівників контрактів. Крім того, має бути прозорий та законний метод розірвання контрактів, щоб уникнути використання політики для особистої вигоди.
Раніше у В'єтнамі існували подібні пілотні моделі на провінційному та муніципальному рівнях. Наприклад, набір директорів департаментів та заступників директорів департаментів у Хошиміні та Куангніні . Хоча ці моделі обмежені за масштабом, вони демонструють доцільність розширення «кадрового постачання» з-за меж традиційної адміністративної системи. Важливо розмістити укладання контрактів у ширших політичних рамках, включаючи навчання, ротацію, оцінку потенціалу, формування організаційної культури та ефективний контроль влади.
Варто зазначити, що політика підписання контрактів з видатними інтелектуалами за межами держави не замінює рекрутинг на керівні посади, а доповнює та розширює механізм залучення талантів. Рекрутинг має залишатися основним каналом відбору гідних людей з державної адміністративної системи. Тим часом спеціальні контракти можуть бути «паралельним каналом» для випадків з видатним внеском ззовні, яким потрібен короткий час, щоб поставити свій потенціал на службу державі. Однак, якщо ця політика має мати довгострокову життєздатність, необхідно серйозно підсумувати попередні пілотні проекти та чітко оцінити фактичну ефективність.
Сучасній системі державної служби потрібне нове життя, натхненне людьми, які керували великими капітальними ресурсами, приймали рішення в умовах жорсткої конкуренції та мають здатність організовувати та реалізовувати великі проекти. У нинішніх умовах відповідним органам необхідно найближчим часом опублікувати чіткі критерії для «спеціальних контрактних предметів» і водночас контролювати їх виконання, щоб політика була цілеспрямованою: залучення талановитих людей для спільної справи.
Якщо політика добре розроблена, впроваджена публічно, а на правильні посади обираються потрібні люди, то підписання контрактів з видатними інтелектуалами за межами штату стане потужним каталізатором оновлення державного управління. Саме так В'єтнам демонструє своє стратегічне бачення в управлінні людськими ресурсами: не приймати проторений шлях, не боятися інновацій, а завжди ставити інтереси нації та народу на перше місце. І це також тверде політичне зобов'язання щодо державної служби «для народу, народом та на службі народу».
Джерело: https://www.sggp.org.vn/mo-rong-cua-vao-khu-vuc-cong-post798340.html
Коментар (0)