Деякі необґрунтовані пункти, які потребують змін у Законі про податок на додану вартість

Міністерство фінансів заявило, що наразі кількість груп товарів та послуг, які не оподатковуються, становить 26, а вхідний ПДВ не підлягає відрахуванню, що збільшує виробничі витрати підприємств та підвищує ціни продажу, впливаючи на підприємства в ланцюжку поставок.

Застосування чинних податкових ставок, що включають 3 рівні: 0%, 5% та 10% для груп товарів, все ще є недоцільним.

Досі залишається багато суб'єктів, на які поширюється 5% ставка ПДВ, аж до 14 груп товарів і послуг, що не відповідає напрямку реформування податкової системи, спрямованому на застосування єдиної ставки податку.

Визначення податкових ставок для деяких товарів на основі їх цільового використання створює плутанину як для податкових органів, так і для платників податків.

Для доходу від продажу товарів і послуг, що не оподатковуються ПДВ, на рівні 100 мільйонів донгів або менше на рік, необхідно вивчати та коригувати його з урахуванням коливань цін та низки інших факторів з урахуванням соціально-економічного контексту.

Крім того, правила розрахунку цін ПДВ для діяльності з нерухомістю також по-різному тлумачаться платниками податків та податковими органами. Водночас правила відрахування вхідного ПДВ мають бути суворішими, щоб запобігти шахрайству у відрахуванні та відшкодуванні ПДВ, а також втратам доходів до бюджету.

Міністерство фінансів також вважає за необхідне вивчити та доповнити нормативні акти щодо відшкодування ПДВ для підприємств, які виробляють та постачають товари та послуги, що обкладаються 5% ПДВ, вхідні дані яких переважно обкладаються 10% ставкою ПДВ; вивчити та внести зміни до нормативних актів щодо відшкодування податку для інвестиційних проектів для вирішення проблем, що виникають на практиці, та створення умов для підприємств інвестувати та впроваджувати технологічні інновації, тим самим підвищуючи продуктивність праці та конкурентоспроможність підприємств.

Таким чином, Міністерство фінансів вважає за необхідне оприлюднити Закон про ПДВ (зі змінами) для вдосконалення норм політики щодо ПДВ, щоб охопити всі джерела доходів, розширити базу доходів; забезпечити прозорість, легкість розуміння та легкість впровадження Закону, щоб сприяти підвищенню потенціалу та ефективності діяльності податкового управління у запобіганні та боротьбі з ухиленням від сплати податків, податковими збитками та податковою заборгованістю; забезпечити правильне та достатнє надходження до державного бюджету, а також забезпечити стабільні надходження до державного бюджету.

Водночас, подолати труднощі, що виникли під час впровадження Закону про ПДВ останнім часом; усунути недоліки та дублювання в системі законодавства про ПДВ та забезпечити узгодженість і синхронізацію з відповідними законами; забезпечити доцільність, прозорість та зручність впровадження, а також відкрити та сприяти ресурсам для соціально-економічного розвитку. Внести зміни та доповнення до нормативних актів, щоб вони відповідали міжнародним тенденціям податкової реформи.

Згідно зі статистикою Міністерства фінансів, з 2013 по 2022 рік, хоча вітчизняна економіка зіткнулася з багатьма труднощами та викликами через вплив світової економіки, надходження від ПДВ все ще були гарантовані, стабільно зростаючи з роками та стабілізуючи частку надходжень від ПДВ у загальних доходах державного бюджету.

Крім того, надходження від ПДВ завжди становлять високу частку загальних доходів державного бюджету, а також високу частку загальних податкових надходжень, зокрема: у 2014 році це було близько 26,9%, у 2019 році – близько 23,3%, у 2020 році – близько 22,7%, у 2021 році – близько 23,6% (у 2020 та 2021 роках на це вплинула пандемія COVID-19), у 2022 році – близько 24,5%.

Джерело