Весна та річки лунають у пісні

Віха № 18 (2) Ка Ланг (район Мионг Те, провінція Лай Чау ).

Річка входить у пісню

Я не знаю, скільки річок я відвідав, і кожна річка залишає ностальгічний аромат у радісні пори року, вітаючи сонце. Кожна річка має свою власну красу, з вічною життєвою силою, що вирізьблює свою красу в потік часу. Натхненні річкою, митці перетворили її на пісні.

У кожній з цих пісень кожна річка резонує з багатьма прекрасними образами. Червона річка, червона від наносів, несе в собі багато прагнень, і є багато пісень: «Відправляючи тебе на кінець Червоної річки» Дуонг Соай, музика Тхуан Єн; «Неосяжна перша частина Червоної річки» Фо Дик Фуонг; «Імпровізація Червоної річки» Тран Тьєна; До Нхуан написав про річку Тхао - частину Червоної річки, що протікає через Фу Тхо, з піснею «Gu Kich Song Thao»…

Щодо річки Ло, Ван Цао має «Епос про річку Ло», який вважається безсмертним твором з одночасно героїчним, плавним та романтичним тоном. Або пісню «Річка Ло в останній день року» Мінь Куанга. Річка Ма зокрема та героїчна земля Тхань Хоа загалом завжди були об'єктом особливої ​​уваги багатьох відомих музикантів. Музикант Сюань Цзяо написав пісню «Привіт, героїчна річко Ма».

Ця пісня — героїчна пісня, сповнена гордості за річку з дітьми батьківщини, які стійко боролися з ворогом: «Тінь мосту Хам Ронг стоїть високо / Відображаючи безмежну течію річки Ма / О, моя кохана батьківщино / Річкова вода лунає героїчними піснями». Також натхненний річкою Ма, музикант Фан Лак Хоа створив «Пісню кохання річки Ма», музикант Хюй Тук — «Повернися згідно з народною піснею річки Ма», музикант Буй Дик Хань — «Пісню кохання Північного Заходу»...

Річка Парфумів – одна з річок з найбільшою кількістю поезії та музики. Серед них «На річці Парфумів», «Бінь – Трі – Тхієн Кхой Луа» Нгуєн Ван Тхионга; «Тьєнг Сонг Хионг» Фам Дінь Чонга; «Тьєнг Сонг, відправлений до річки Парфумів» Тран Хю Пхапа…

Річка Vam Co Dong пов’язана з багатьма відомими піснями, окрім пісні «Vam Co Dong» Truong Quang Luc на вірші Hoai Vu, є також «Len Ngan» Хоанг Вієта, «Anh o dau song, em cuoi song» (музика Phan Huynh Dieu на вірші Hoai Vu), «Dong song va tieng» Нгуєна Nam, «Anh lai ve ben song Vam Co» від Luu Cau, «Vam Co thuong nho» від Duy Ho…

Пісня «Vam Co Dong» говорить про серця дітей південно-східного регіону, непохитних у своєму опорі французькому колоніалізму, а потім американському імперіалізму: «Ось Вам Ко Донг, ось Вам Ко Донг / Ми сповнені рішучості зберегти кожен човен, кожну сітку, кожну балку / Кожна людина творить історію / А річка прохолодна цілий рік…».

Поет До Ань Ву поділився: «Життя з усіма його негараздами просто тече, а річки все ще невпинно та наполегливо течуть. Поезія та музика говорять про річки, але насправді вони також говорять про людську долю, долю нації з багатьма історичними злетами та падіннями. Повернення до річок іноді буде дорогоцінним духовним ліком, що змиває всі наші печалі».

Річка поверне нас до мирної ясності з багатьма мріями про дитинство. Бо «У серці кожного є своя річка / Моє серце завжди прив'язане до річки мого дитинства / Річки, в якій я купався, річки, в якій я співав / Річка дала мені глибоку любов до батьківщини / Річка, як та людина, іноді щаслива, іноді сумна, іноді ревнива, тільки дитяче кохання може бачити / О, паперові кораблики, куди поділися роки дитинства, залишивши мене самого сумувати за ними зараз (Повернення до річки мого дитинства - музика та слова: Хоанг Хіеп).

Краса верхів'я річки Ма.

Емоції там, де річки впадають у В'єтнам

Серед тисяч річок є річки з інших країн, що впадають до В'єтнаму. Річка Да — це бурхлива річка, яка давно стала «річкою енергії».

Там, де річка Да впадає у В'єтнам на 18-му (2) етапі, у комуні Ка Ланг (район Муонг Те, провінція Лай Чау), природа створила мальовничий ландшафт. Майже за 300 кілометрів від центру провінції Лай Чау, дорога до Кенг Мо займає майже 2 дні. Щоб дістатися сюди, потрібно перетнути туманні гори, пройти хмарні перевали, перетнути дороги, що перетинають скелі, та дороги, що звиваються під пологом старих лісів.

Уздовж маршруту від Тху Лум, Ка Ланг, Пак Ма, Та Ба вниз по річці Да в Муонг Те зараз розташовано багато сіл народу Ла Ху, однієї з небагатьох етнічних груп, які відродилися завдяки спільним зусиллям та внеску людей з усієї країни. З 2009 року Прикордонна служба розпочала роботу з відродження народу Ла Ху, закликаючи до збору коштів на створення сіл, будівництво будинків вдячності, відвідування лісу, щоб переконати народ Ла Ху залишити свої халупи та повернутися до своїх сіл, а також навчаючи їх вирощувати рис та розводити тварин.

Місце, де Червона річка впадає у В'єтнам, також особливе. Це село Лунг По, комуна А Му Сун (Бат Ксат, Лаокай). Не лише тому, що саме тут поет Дуонг Соай написав пісню «Gui em o cuoi song Hong» для музиканта Тхуан Єна, яка глибоко вкоренилася в підсвідомості меломанів протягом багатьох років, але й тому, що ця річка принесла великі духовні та матеріальні цінності.

Лунг По місцевою мовою означає «голова дракона». Звідси потік Лунг По зливається з Червоною річкою, утворюючи прекрасне річкове з'єднання. Червону річку також називають Матір'ю-Рікою. З голови дракона Лунг По здається, що річка розбризкується з пащі дракона, тому поколіннями вода тече, як лірична пісня, відкладаючи алювій для ароматного рису на полях, квітів, що цвітуть на пагорбах, та врожаю в дельті. До 2008 року, щоб дістатися до Лунг По, доводилося проходити багато важких етапів, оскільки дорога була важкою для подорожей. Зараз дорога легша, що приваблює велику кількість туристів, особливо туристів з рюкзаками.

Пан Ма Со Пао, який наполегливо працював разом зі своєю родиною, щоб покращити землю, посадити дерева, створити врожай та створити життєві сили для Лунг По. Зараз кукурудза, маніок, рис, манго, цукрова тростина, банани, кориця, джекфрут... сприяють тому, щоб життя в прикордонному районі стало більш процвітаючим.

Пан Пао довірливо заявив: «Ми, народ, разом із Прикордонною службою захищаємо безпеку кордону, не сповідуємо незаконних релігій та виконуємо всі завдання, поставлені партією та державою. З пустки Лунг По перетворилося на перше нове сільське село в комуні А Му Сун».

Річка Ма стала легендою в поезії, підкорюючи сувору вдачу народу західного регіону Тхань Хоа. «Бекпекери» досі вважають, що річка Ма — це річка з грайливим та романтичним характером. Також тому, що річка бере свій початок у дикій гірській місцевості району Туан Зяо (Дьєн Б'єн), звиваючись під лісовим пологом району Сонг Ма (Сон Ла).

Річка не тече спокійно, а повертає до Лаосу, «одружується» з річками Нам Ет та Нам Кан Лаосу, а потім повертається до В'єтнаму в комуні Тен Тан (район Муонг Лат, Тхань Хоа). На річці Ма з покоління в покоління передаються незліченна кількість історій, як реальних, так і надприродних.

Люди в районі Муонглат досі розповідають одне одному історію про матір, яка працювала плотогою та втратила свою дитину. Вона шукала його протягом багатьох сезонів цвітіння, поки її волосся не посивіло, але так і не змогла його знайти. Одного разу, у похилому віці, вона прихилилася до скелі біля річки, і це місце перетворилося на поріг. Річка Ма бурхлива, з багатьма порогами та водоспадами, але вона все ще приносить воду, щоб живити бамбуковий ліс і людей там, де вона протікає.

Багато річок досі щодня течуть до Батьківщини. На кордоні Вітчизни, у верхів'ях річки, квітне весна, прекрасне життя, зеленіють посіви. Є солдати, які вважають «станцію домівкою, кордон батьківщиною», міцно захищаючи суверенітет і територіальну цілісність В'єтнаму. Саме вони роблять свій внесок у формування країни, щоб разом із течіями життя завжди було сповнене піснями.

Джерело: https://daidoanket.vn/mua-xuan-va-nhung-dong-song-vang-trong-cau-hat-10273219.html