
Голова військової хунти М'янми, старший генерал Мін Аунг Хлаїн у столиці Найп'їто в березні 2021 року (фото: Reuters).
«Тимчасово виконуючий обов'язки президента У Мьїнт Све оголосив про шестимісячне продовження надзвичайного стану... через надзвичайну ситуацію та для продовження процесу боротьби з тероризмом», – заявив військовий уряд 31 січня.
Це вже п'яте продовження терміну дії повноважень з моменту приходу військових до влади в М'янмі 1 лютого 2021 року.
Старший генерал Мін Аун Хлаїнг, голова військового уряду, спочатку обіцяв провести вибори до серпня 2023 року, але пізніше відклав їх, посилаючись на постійну нестабільність у зонах конфлікту та необхідність проведення національного перепису населення перед голосуванням.
Згідно з конституцією М'янми, розробленою військовими у 2008 році, уряд зобов'язаний провести вибори протягом шести місяців після скасування надзвичайного стану.
Раніше старший генерал Мін Аун Хлаїнг підтвердив свою відданість проведенню виборів на зустрічі 6 січня у столиці Нейп'їто. ЗМІ М'янми цитують Мін Аун Хлаїнга, який сказав, що уряд передасть відповідальність за управління державою партії, яка виграє вибори на вільних і чесних виборах.
За даними агентств ООН, М'янма перебуває у стані безвиході з лютого 2021 року, конфлікт вирує на двох третинах країни.
З кінця жовтня 2023 року альянс трьох етнічних збройних груп розпочав кампанію з нападу на урядові війська та наразі захопив щонайменше 34 міста.
На півночі та північному сході М'янми етнічні збройні сили розпочали кампанію, зосереджену на ключових містах уздовж кордону з Китаєм.
У центральному регіоні групи Народних сил самооборони, пов'язані з урядом національної єдності (УНЄ) у вигнанні, посилили напади на армію.
На заході Араканська армія (АА) захопила військові бази поблизу Індії та Бангладеш, тоді як сили етнічних Каренів атакували ключові автомагістралі на прикордонному торговому шляху з Таїландом.
Понад 600 000 людей були змушені покинути свої домівки з початку конфлікту.
Джерело






Коментар (0)