22 жовтня вдень відбулося 6-те пленарне засідання Комітету з питань культури та освіти , на якому було винесено висновки щодо звіту про роботу комітету за 2023 рік та плану роботи на 2024 рік. Під час засідання голова Комітету з питань культури та освіти пан Нгуєн Дак Вінь поділився деякими своїми думками щодо деяких питань впровадження нової програми загальної освіти, зокрема щодо випускного іспиту у середній школі та використання результатів іспиту для вступу до університету. У своєму виступі пан Вінь висловив стурбованість щодо «популяризації» тестування з множинним вибором.
Не робіть різких змін.
Пан Вінь зазначив, що реалізація програми загальної освіти 2018 року йде за графіком. Зараз єдиним питанням, що залишилося, є організація іспиту у 2025 році, коли програма загальної освіти 2018 року буде повністю впроваджена. Як розробити іспит, – це складне завдання. «Це складно, але це потрібно зробити. Знаючи, що це складно, ми повинні ретельно дослідити та обговорити, щоб зробити це добре. Є речі, які потрібно врахувати, але процес переходу також має бути поетапним, з дорожньою картою. Щодо речей, пов’язаних із великою системою з багатьма сім’ями та учнями, не робіть нічого надто раптово. Але необхідно враховувати напрямок інновацій до кращої якості», – зазначив пан Вінь.
За словами пана Вінха, оцінювання академічних транскриптів для вступу до університету є доцільним у певний момент часу. Академічні транскрипти мають фіксувати результати навчання учнів у певному навчальному закладі. Однак, якщо порівнювати академічні транскрипти із середнім показником по країні, то, якщо не підходити до цього питання обережно, з часом це вплине на оцінювання у старших школах. Коли академічні транскрипти використовуються як основа для порівняння під час розгляду питання про вступ до університету, старші школи звертатимуть увагу на бали у академічних транскриптах, і якщо не підходити до цього питання обережно, освіта піде в іншому напрямку.
Тому, на думку пана Вінха, іспити все ще повинні бути в кінці кожного етапу навчання (не обов'язково на кожному рівні, наприклад, після початкової школи це може бути не потрібно). Наприклад, зараз, після закінчення середньої школи, населені пункти все ще організовують вступні іспити для 10 класу. Після 12 класу іспити також можна організовувати, але не робити це у жорсткій формі. «Загальна ідея полягає в тому, щоб створити тести знань для учнів у різних школах, щоб мати умови для розпізнавання та оцінювання за якістю, щоб населені пункти могли подивитися на це та зробити відносно точні судження про рівень якості», – висловив свою думку пан Вінх.
За словами пана Нгуєна Дак Віня, необхідно продовжити обговорення питання про те, чи підходить формат тесту з множинним вибором у яких ситуаціях і якою мірою.
Організація іспиту подвійного призначення передбачає постановку дуже складних задач.
За словами пана Вінха, ще одне питання, пов'язане з іспитом після закінчення 12 класу, полягає в тому, що необхідно обговорити уніфікацію концепції мети іспиту. Якщо метою є випускний іспит у середній школі, який має перевірити загальні знання учнів, тоді ми розробимо іспит з відповідною широтою (охопленням) знань.
Пан Вінь проаналізував: «Тепер ми бачимо, що поставили перед собою дуже складне завдання, яке полягає в тому, щоб поєднати мету використання результатів як основи для вступу до університету. Тож іспит має додаткове завдання – забезпечити достатню диференціацію для класифікації, як для перевірки знань з широким охопленням, так і для класифікації. Це звучить просто, але насправді це досить складна вимога. Якщо ми хочемо підвищити класифікацію, ми повинні збільшити складність, іспит містить поглиблені питання».
Оскільки іспит спрямований на вступ, мають бути питання, що обслуговують вузьку спеціалізацію, що вплине на оцінку широких знань для складання іспиту на випускний іспит у середній школі. Якщо іспит буде лише випускним, то, очевидно, буде важко кваліфікувати студента для вступу до університету. Ми знаємо, що це дуже складно, Міністерство освіти та професійної підготовки також приділяє велику увагу успішному складанню цього іспиту.
Пан Вінь також порушив ще одне питання, але він наголосив, що це питання виходить з його особистої точки зору як делегата Національних зборів , який не представляє Комітет з питань культури та освіти чи Постійний комітет, а саме універсалізації тестування з множинним вибором з усіх предметів. Пан Вінь висловив сподівання, що делегати Національних зборів, а також Міністерство освіти та навчання продовжуватимуть обговорювати питання про те, чи слід «універсалізувати тестування з множинним вибором». Необхідно продовжувати обговорення того, чи є формат тестування з множинним вибором доцільним у яких ситуаціях і якою мірою. Особливо, коли тестування та іспити на основних іспитах значно впливають на процес навчання та викладання всієї системи.
«Є питання, які потрібно розглянути разом. Звичайно, щоб дійти рішення, нам потрібно бути обережними та ретельними. Ми також поважаємо Міністерство освіти та навчання й уряд , які відповідають за прийняття цього рішення. Як делегат Національних зборів, я піднімаю це питання для подальшого розгляду», – сказав пан Вінь.
Посилання на джерело
Коментар (0)