Цифрова епоха також створила конкурентів для журналістської інституції. Найбільш помітною є конкуренція з боку платформ соціальних мереж, де кожен може виконувати роботу журналіста.
 |
| Д-р Нгуєн Ван Данг стверджує, що цифрова епоха також створює конкурентів для журналістської інституції. |
Прес-установи
З'явившись у Німеччині на початку 17 століття, перші друковані газети виконували найкласичнішу функцію журналістики: «інформацію». З кінця 1970-х років цифрова епоха дозволила журналістиці зазнати революційних змін.
Поєднання персональних комп’ютерів, Інтернету та смартфонів наблизило журналістську продукцію до читацької аудиторії, яка більше не обмежена простором і часом.
Онлайн-газети, з їхніми перевагами, швидко витіснили традиційні друковані видання.
Зі зростанням цифровізації та підключенням до Інтернету, журналістські жанри стають дедалі різноманітнішими, привабливо представленими та задовольняють потреби читачів з дедалі вищим рівнем вишуканості.
Відповідно, динамічні та сучасні редакції з мультимедійними методами комунікації поступово замінюють традиційні редакції, які стають дедалі монотоннішими та менш гнучкими.
Сила преси полягає в її здатності доносити інформацію до великої кількості людей, пов'язуючи думки, аналізуючи, обговорюючи та навіть дискутуючи. Журналістська продукція не лише покращує розуміння читачами питань, що виникають у повсякденному житті, але й може створювати різноманітні потоки громадської думки.
Різноманітні громадські думки, особливо критичні, можуть створювати соціальний тиск, сильно впливаючи та змінюючи сприйняття та поведінку окремих осіб та організацій.
Цифрова епоха також створила конкурентів для журналістської інституції. Найбільш помітною є жорстка конкуренція з боку платформ соціальних мереж, де кожен може виконувати роботу журналіста.
Однак, маючи абсолютні переваги з точки зору легітимності, професійних журналістів, дедалі сучаснішого обладнання, постійно зростаючої різноманітності жанрів та високого рівня підзвітності, журналістська інституція все ще зберігає свою позицію номер один з точки зору медіа-впливу.
Поєднання теорії з практикою
Влада преси, або влада ЗМІ, довгий час вважалася «четвертою владою» поряд із державною владою. На відміну від «жорсткої» природи державної влади та економічної влади, влада преси вважається «м’якою» силою, що ґрунтується на її здатності переконувати окремих осіб та організації добровільно змінити свою поведінку.
Окрім своєї інформаційної функції, преса вже давно є ефективним засобом передачі теоретичних знань масам, не лише сприяючи підвищенню обізнаності громади, але й стимулюючи колективні дії для зміни суспільства в більш позитивному напрямку. Типовими прикладами використання преси для поширення теоретичних знань є К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін та попередні покоління революціонерів у нашій країні, такі як президент Хо Ши Мін та генеральний секретар Чионг Чінх...
Великі міжнародні видання, такі як The New York Times, постійно представляють провідних інтелектуалів у ролі «колумністів», які регулярно публікують статті, що використовують теоретичні знання для аналізу практичних питань. Подібний формат, але на вищому рівні, можна знайти в середніх теоретичних журналах, таких як Foreign Affairs, The Economist та Financial Times.
Багато авторів, які публікують статті у вищезгаданих журналах, не є професійними журналістами, а радше експертами та дослідниками, які здатні пов’язувати теорію з подіями та ситуаціями, що відбуваються в повсякденному житті, за допомогою журналістських продуктів, а не наукових репортажів.
Людство зараз переходить від індустріального суспільства до інформаційного суспільства та економіки, заснованої на знаннях. Зі зростанням рівня освіти потреби людей у журналістиці перестають бути лише інформацією.
Натомість громадяни сучасних суспільств дедалі більше вимагають знань від журналістської продукції та розглядають журналістику як засіб активної участі у вирішенні проблем громади.
Історія людства показує, що розвиток кожної громади, нації чи навіть світу не може відбутися, якщо ми не мобілізуємо колективні зусилля, керовані позитивними переконаннями та знаннями, для впровадження змін на краще та заради прогресу.
Саме через вищезгадану логіку розвитку теоретичним дослідникам неминуче потрібна преса як потужний засіб поширення позитивних переконань та знань, висловлення точок зору щодо вирішення проблем і, таким чином, впливу на процес розробки та вибору політичних дій, спрямованих на розвиток.
Вплив на управління
Очевидно, що журналістська інституція в усьому світі зазнає глибоких змін, щоб задовольнити дедалі складніші потреби людства. Окрім своїх класичних функцій інформації, освіти, розваг та соціальних зв’язків, сучасна журналістська інституція також виконує низку нових функцій, таких як: моніторинг державної влади, формування політичних питань, сприяння діям громади, а також формування та культивування культурних цінностей…
Завдяки вищезгаданим новим функціям сучасна журналістика стала інституцією з дедалі потужнішим впливом на управління громадою, щонайменше у чотирьох аспектах.
По-перше, преса може формувати громадську думку для контролю урядової влади, виявляти та протидіяти зловживанням владою. По-друге, ЗМІ можуть висвітлювати проблеми лідерства, з якими стикаються громади. По-третє, преса може визначати політичні питання та брати участь у формуванні політичного порядку денного. По-четверте, преса залишається найвідкритим та найпрозорішим засобом зв'язку політичних потреб та прагнень соціальних груп з усіма рівнями влади.
Завдяки цим новим функціям теоретичні знання ставатимуть дедалі більш необхідними для покращення якості журналістської продукції. Як концентрат людського розуміння соціального життя, теоретичні знання постійно збагачуються з часом. Природно, що для збільшення теоретичного змісту журналістської продукції участь дослідників-теоретиків у галузі журналістики є важливою.
Займаючись журналістикою, яка не є їхньою основною професією, дослідники-теоретики також стикаються з труднощами. Наприклад, вони повинні мати міцну та постійно оновлювану основу теоретичних знань. Водночас вони повинні уважно стежити за подіями повсякденного життя, виявляти проблеми лідерства та розкривати політичні проблеми, що лежать в основі окремих подій.
Крім того, вони повинні вміти використовувати теоретичні знання для аналізу та уточнення характеру політичних питань, а також пропонувати варіанти політичних дій, які громадяни можуть обговорювати, а уряд – розглядати.
Джерело
Коментар (0)