Жінка-фотограф та її пригода з «фотогри».

Зображення

Церемонія презентації книги «Легенди в'єтнамського Ао Дай» відбулася у передній залі Храму літератури в Ханої . (Фото у статті: надано автором)

Шукаю персонажа для… «пограти» з ним.

Ці 50 особистостей викликають відчуття краси у творах авторки До Лан Хионг. Серед них жінки-лідери, науковки , підприємниці, художниці, педагогині, військовослужбовки, а також видатні інтелектуалки та робітниці з усієї країни. Знаючи пані Хионг з моменту закінчення навчання, я розумію її характер: вона швидко береться за справу та фотографує, навіть не знаючи, чи буде історія такою ж успішною, як її початковий ентузіазм.

Подорожі тривали, керовані емоціями та палким бажанням бачити красу — красу таланту, красу характеру, красу засмаглих щік майстрів традиційного рибного соусу, або сліпуче сонце, що шукає колір піску в солоному прибережному регіоні, і згадує бриз з річки Сайгон, що заспокоює жінок у промисловій зоні, які йдуть з роботи… Кожен звук життя не міг вислизнути від спостережливого ока До Лан Хионга.

До Лань Хионг занурилася в натовп, шукаючи ці дорогоцінні моменти, причому деякі об'єкти зйомки приділяли їй лише 15 хвилин. Ці рідкісні 15 хвилин мали бути використані для того, щоб зафіксувати яскравий фотомомент для конкретного об'єкта. Тож, коли задзвонив телефон, щоб підтвердити зустріч, вона вирушила в дорогу. Вона сказала, що протягом останніх двох років деякі об'єкти фотосесії планували, але потім відмовлялися, а інші не могли повірити, що хтось може йти на такі відстані, поки їх не полонила краса, яку вони ніколи не бачили в собі. Побачивши сяючу посмішку об'єкта зйомки, фотограф відчула полегшення.

Кожен персонаж представляє різну точку зору, різну професію та різну вікову групу. Професійні рефлекси вимагають швидкого мислення для розробки ідей для кожного персонажа – з рюкзаками, обтяженими обладнанням, включаючи різні камери, а іноді навіть мобільну студію, у крижаний холод північної зими.

«Фотографія — це про спонтанні моменти. Коли об’єкт зйомки погоджується, зйомка має бути проведена незалежно від погоди. Існує безліч перельотів між Північним і Південним В’єтнамом і назад, і об’єкти зйомки мають різні смаки та вподобання. А ще є майстерність фотографа у відображенні їхнього життя через цей досвід. Сотні витрат, і все ж загальна вартість дорівнює нулю. Іноді це дуже засмучує. Я жінка, я хочу бути красивою та граціозною, але я так захоплена цією професією «збереження моментів для нащадків». Якби я егоїстично зосередилася на власній красі сьогодні, звідки б взялася «Легенда про в’єтнамський Ао Дай»? Легенда про красу в’єтнамських жінок подібна до безкрайнього океану», — зізналася До Лан Хьонг.

Автор До Лан Хионг (крайній праворуч на обкладинці) та письменник К'єу Біч Хау (посередині).

«Моя мама заохочувала мене займатися фотографією».

Лань Хыонг розповідала, що її мати була чудовою кухаркою, дуже здібною, завжди зайнятою домашніми справами та участю в ополченні. У родині вона була одночасно ніжною та суворою у вихованні дітей. «У ті часи, коли моя мати носила кошики з рисом, солодкою картоплею та маніокою пішки з Пхат Дьєм, Нінь Бінь, до Хоанг Хоа, Тхань Хоа, перетинаючи міст Лен під час запеклих бомбардувань, вона зустріла сильного юнака з партизанського загону, який перевіз її через річку на плоту. Доля звела їх разом з того дня. Моя мати народила дев'ятьох дітей, і всі вони успішні. Образ наполегливої праці моєї матері робить її частою фігурою на моїх фотографіях. Це як борг любові, тривале почуття вдячності, яке я хочу віддячити їй за те, що вона заохотила мене стати фотожурналістом».

Фотографка розповіла, що саме її мати заохочувала та підтримувала її пристрасть до професії. Мати часто радила їй, що бути жінкою в журналістиці, особливо фотожурналістиці, нелегко; треба бути набагато сміливішою за інших жінок, достатньо сильною, щоб носити обладнання, жертвувати багатьма задоволеннями, приймати сонячні опіки та одягатися просто, але красиво для роботи. «Тоді, в молодості, я вважала свою матір занадто суворою. Але пізніше я зрозуміла її; її проста краса допомагала мені легко інтегруватися, бути коханою та робила мою роботу набагато плавнішою. А найголовніше, моя мати завжди хотіла, щоб я була в безпеці та не привертала забагато уваги. Материнська тонкість поступово просочилася в мене щодо образу та символу в'єтнамської жінки – маленького, але надзвичайного. Саме з цього спалахнула моя мрія про в'єтнамську жінку, яка була виражена в книзі «Легенда про в'єтнамський Ао Дай», – емоційно сказала До Лан Хионг.

Ао Дай та жінки

На церемонії презентації книги народна артистка Там Чінь, легенда в'єтнамської циркової індустрії, а також фігура, представлена в цій особливій книзі, поділилася своєю радістю та гордістю за те, що доносить суть в'єтнамської культури до світу через ао дай (традиційний в'єтнамський одяг). Народна артистка Там Чінь сказала: «Куди б я не пішла, інші країни досі хвалять в'єтнамських циркових артисток за те, що вони гарно виглядають в ао дай. Я думала, що циркові артистки не обов'язково повинні бути такими стрункими, але я вважаю, що вони неймовірно красиві в ао дай».

Полковник Чрінь Тунг Лам, журналістка та заступниця директора Військового радіо- і телевізійного центру, поділилася своїми почуттями щодо носіння м’якого, хвилястого ао-дай замість гідної військової форми. Вона сказала, що ао-дай допомагає їй вшанувати витончену, ніжну красу, але водночас сповнену сили та духу, в’єтнамських жінок-солдатів нової ери.

Круглий стіл, присвячений легенді в'єтнамського Ао Дай.

Письменниця та перекладачка К'єу Біч Хау розповіла про момент, коли вона гордо йшла в яскравому ао дай (традиційному в'єтнамському одязі) в Італії, отримуючи престижну «Нагороду за досягнення в галузі культури» у серпні 2025 року. Вона підтвердила роль ао дай як «культурного посла». Крім того, пані Буй Тхі Тхань Хьонг, голова ради директорів Міжнародної освітньої системи Vimeco та засновниця Huong Queen Ao Dai, та поетеса, художниця та музикантка Банг Ай Тхо також поділилися надихаючими історіями про носіння ао дай у своєму особистому житті.

Художниця До Лан Хионг поділилася своїми думками під час фотографування цих особливих людей: «За ао дай (традиційним в'єтнамським одягом) стоять талановиті якості в'єтнамських жінок, що виражають вдячність в'єтнамським жінкам як у воєнний, так і в мирний час. Тому що в'єтнамські жінки стикалися з надзвичайно суворими умовами під час війни, а в мирний час вони справлялися як з домашніми обов'язками, так і з національними обов'язками. Тому в'єтнамські жінки виглядають витончено та сяюче, коли носять ао дай».

Презентація фотокниги До Лан Хионга «Легенди в'єтнамського ао-дай» нагадала мені есе Во Фхіена про ао-дай. Він сказав, що два клапани ао-дай, які носять в'єтнамські жінки, що майорять на вітрі, символізують мирну батьківщину: «Легкі, майорючі клапани на вітрі роблять навіть найважчу, найнезграбнішу фігуру граціозною».

У кожної людини є свої пригоди, пристрасті та відданість. Сторонні спостерігачі іноді спостерігають поверхово, кажучи щось на кшталт: «Чому цей хлопець чи дівчина займаються цим так дорого та забирають багато часу?» Але для митців із «божевільною жилкою» ці фотографічні починання, творчі пошуки та дослідження тем є джерелом щастя. У цьому хаотичному та прагматичному світі можливість виражати свою індивідуальність – це благословення. До Лан Хьонг досяг саме цього!

Фотографка До Лан Хьонг, яка народилася в 1968 році в Тханьхоа, відома своїм досвідом у сфері модної та художньої фотографії, протягом трьох років, з 2023 по 2025 рік, присвятила своє серце, дослідження та творчість створенню цієї книги. До цього вона працювала в журналі Young Fashion на початку 1990-х років, де допомагала відкривати та працювати з багатьма відомими моделями з Ханоя, такими як Ву Кам Нунг, Тхуї Ханг та Тхуї Хань.

Її об'єктив завжди відзначався особливою прихильністю до краси ханойських дівчат. Вона також представляла В'єтнам на Міжнародній конференції молодих фотографів у Сінгапурі у 2002 році, де виставила фотографії традиційних костюмів, таких як єм дао (традиційний в'єтнамський ліф) та кхан мокуа (традиційна в'єтнамська хустка).

Книга «Легенди в'єтнамського Ао Дай» – результат трирічних досліджень і творчості До Лан Хионг. Маючи понад 30 років досвіду в мистецтві, вона використала свій об'єктив, щоб зобразити 50 видатних жінок, які невпинно роблять свій внесок у розвиток країни.

Джерело: https://baophapluat.vn/nu-nhiep-anh-gia-va-cuoc-phieu-luu-choi-anh.html