Паралімпійські ігри 2024 року стануть не лише місцем для змагань спортсменів, а й місцем для емоційних зустрічей.

Конфлікт розпорошив мільйони українців по всьому світу , розлучив родини та друзів. Олімпіада — це можливість для невеликих груп з них возз’єднатися, радісно та гірко, у Парижі.
Це історія бадмінтоністів Оксани Козини та Олександра Чиркова та їхньої вчительки Світлани Шабаліної, які раніше вважали одне одного родиною. Козина та Чирков покинули місто Дніпро після початку російсько-українського конфлікту в лютому 2022 року та шукали притулку у Франції. Їхня вчителька Шабаліна, яка раніше приносила їжу до школи та заохочувала їх займатися спортом для інвалідів, також покинула Україну, щоб жити до Швеції на початку цього року.
Життя Козини та Чиркова було позначено трагедією. Козина народилася без малогомілкової кістки на одній нозі. Не маючи змоги доглядати за нею, батьки покинули її в дитячому будинку для дітей-інвалідів, і сім'я возз'єдналася лише тоді, коли Козині було 15 років. Чирков також виріс у дитячому будинку, отримавши інвалідність у серйозній аварії у віці 8 років. Мати відвідувала його лише двічі протягом 2 років, які вона провела в лікарні, одужуючи від травм, перш ніж остаточно покинула його.
Тренер з бадмінтону Дмитро Зозуля згадує почуття здивування, коли вперше відвідав дитячий будинок, щоб відібрати спортсменів для участі в змаганнях з бадмінтону для людей з інвалідністю на Паралімпійських іграх 2020 року в Токіо.
«Коли я туди потрапив, я був справді шокований. Там було брудно і жахливо пахло», – поділився пан Зозуля. У похмурій обстановці дитячого будинку доброта та турбота виховательки Шабаліної зробили її «другою матір’ю» для Козини та Чиркова.
«Я їхня вчителька і піклуюся про них, особливо тому, що вони сироти. Я роблю для них усе, наприклад, ношу їм їжу. Я люблю свою роботу, а вони для мене як діти», – поділилася пані Шабаліна.
Шабаліна не може приховати своєї гордості, коли говорить про своїх учнів, підлітків, які подолали особисті трагедії, щоб досягти успіху. 29-річна Козина увійшла в історію, ставши першою українською спортсменкою з інвалідністю, яка виграла чемпіонат світу з бадмінтону у 2022 році, а 28-річний Чирков виборов срібло на чемпіонаті Європи минулого року. «Я була дуже зворушена. Я була така щаслива і пишалася ними», – сказала Шабаліна.
Згадуючи свої шкільні роки, Шабаліна сказала, що і Козина, і Чирков виявляли лідерські якості з самого раннього віку. Вона сказала: «Саша (Чирков) був лідером. Він все організовував, як спортивну команду, завжди керував. Оксана також приваблювала дітей навколо себе. Вони змагалися один з одним з самого раннього віку».
У той час як Козина дійшов до півфіналу з бадмінтону на Паралімпійських іграх 2024 року, Чирков вибув на груповому етапі. Вони – єдині двоє гравців, що залишилися з приблизно 20 бадмінтоністів, яких тренував Зозуля. «Багато з них покинули країну або переїхали до інших регіонів, бо боялися конфлікту. Я сам плакав щодня, бо в мене троє маленьких дітей», – сказав він.
За допомогою французького друга Крістофа Гільєрме пан Зозуля та його родина разом із Козиною та Чирковим знайшли новий дім на півночі Франції. «Ми вивезли їх з України та організували тренування три-чотири рази на тиждень», – сказав Гільєрме. Він також закликав компанії спонсорувати житло та транспортні витрати для Козини та Чиркова для участі в міжнародних змаганнях та участі в Паралімпійських іграх у Парижі 2024 року.
Зусилля Козини та Чиркова окупилися, коли вони разом поїхали до Парижа та емоційно возз’єдналися зі своєю вчителькою Світланою Шабаліною приблизно через чотири роки розлуки. Це не лише історія возз’єднання, а й свідчення сили доброти, рішучості та стійкості перед обличчям негараздів, нагадуючи нам, що серед суворих життєвих подій людська любов завжди сяє та сильно поширюється.
Джерело






Коментар (0)