М'яка сила - Національна стратегія розвитку: потік влади від культури до економіки

Фактично, між деякими країнами існувала підпільна гонка. Тому в останні роки деякі азійські країни з розвиненою економікою активно розвивали та просували м'яку силу на різних рівнях, щоб максимально використати особливості кожної країни.

М'яка економіка

Китай посідає третє місце у списку найкращих країн з м’якою силою за версією Brand Finance у 2024 році. Згідно з Brand Finance, цей рейтинг складається на основі змін Китаю в показниках бізнесу, торгівлі, освіти та науки. Концепція «м’якої сили» вперше була чітко згадана на 10-му з’їзді партії Китаю у 2007 році. Тоді колишній президент Ху Цзіньтао сказав: «Велике відродження країни, безумовно, супроводжуватиметься активним розвитком китайської культури». На з’їзді партії 2014 року президент Сі Цзіньпін також зазначив: «Ми повинні посилювати м’яку силу, представляти гарну історію про Китай та краще доносити китайські послання до світу».

Аналітик з міжнародних відносин Джошуа Курланцик стверджує, що Китай нарощує свою м’яку економічну силу завдяки міжнародній допомозі та співпраці. Це включає вмілу економічну дипломатію та відображається у великих регіональних торговельних угодах або розширеній офіційній допомозі розвитку (ОДР) на основі співпраці. Південно-Східна Азія, Африка, Близький Схід та Латинська Америка – це всі сфери, на які безпосередньо впливає м’яка сила Китаю. Ініціативу «Пояс і шлях» (або BRI) китайські лідери описують як засіб м’якої сили, закликаючи до сприяння регіональній зв’язності. Ще одним інструментом для Китаю для розширення своєї м’якої сили є його Інститути Конфуція, перший з яких відкрився у 2004 році в Сеулі, Південна Корея.

Також існують центри, некомерційні організації, пов'язані з Міністерством освіти Китаю, які пропонують курси мандаринової мови, кулінарні та каліграфічні заняття, а також святкування китайських національних свят.

Просування національного іміджу

Японія посідає 4-те місце в цьому рейтингу. Очікується, що посилення м’якої сили не лише просуває імідж мирної країни, тим самим підтверджуючи вагу японських культурних цінностей, але й розширює ринок, сприяє експорту культурної промислової продукції за кордон, сприяючи відновленню та зростанню японської економіки.

З початку 21 століття концепція «м’якої сили» все частіше згадується в дискусіях та політичних документах уряду Японії. У 2003 році Міністерство закордонних справ та Японський фонд провели комплексне дослідження організацій та програм культурного обміну із західними країнами. На цій основі у 2004 році уряд Японії створив Спеціальний департамент при Міністерстві закордонних справ, який відповідав за громадську дипломатію або публічну дипломатію, а також одночасно був створений Спеціальний комітет з розвитку японської культурної дипломатії для організації просування традиційної культури країни, що сходить, у країнах Східної Азії. Концепція «м’якої сили» була офіційно згадана в дипломатичній «Синій книзі» того ж року.

Поточний успіх Японії у просуванні м’якої сили пов’язаний із переходом уряду від «політичної дипломатії» до «публічної дипломатії». Усвідомлюючи сталий та стабільний характер влади, що надходить від культури, Японія зосередилася на просуванні музики, кухні, мови... за кордоном, особливо двох елементів: манґи (коміксів) та аніме (анімації). Процес «культурного експорту» не лише створює економічний імпульс, зміцнює позиції країни, але й підвищує привабливість нового іміджу – сучасної, багатої та миролюбної держави.

Окрім регулярної та постійної допомоги, Японія також відіграє провідну роль у боротьбі зі зміною клімату та вирішенні питань регіональної безпеки. Багатогранна стратегія м’якої сили Японії, що поєднує масову культуру, зовнішню політику та політичні цінності, виявилася ефективною в багатьох регіонах світу, включаючи Південно-Східну Азію.

Як один із важливих факторів оцінки цінності національних брендів, Brand Finance щороку проводить звіт про Глобальний індекс м’якої сили. Це вважається комплексним дослідницьким звітом, пов’язаним з оцінкою м’якої сили країн. Останнє опитування було проведене Brand Finance серед 170 000 осіб у 193 країнах, що є членами Організації Об’єднаних Націй, на основі агрегованих даних про ефективність діяльності за основними напрямками (бізнес, торгівля, управління, міжнародні відносини, культура та спадщина, медіа та журналістика, освіта та наука, люди). Крім того, існують такі критерії: популярність національних брендів; загальна репутація у світі.

ТХАНЬ ХАНГ

Джерело