Серйозний розрив між США та Україною через удари по цілях на території Росії

Зростаючий розкол між США та Україною

Коли віце-президентка Камала Гарріс приватно зустрілася з президентом Володимиром Зеленським на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому 2024 року, вона сказала українському лідеру те, чого він не хотів чути: утриматися від нападів на російські нафтопереробні заводи — тактика, яка, на думку американських чиновників, призведе до зростання світових цін на енергоносії та спровокує більш агресивну відповідь Росії.

Rạn nứt lớn giữa Mỹ và Ukraine về tấn công mục tiêu trong lãnh thổ Nga. — Серйозний розрив між США та Україною щодо ударів по цілях на території Росії.

За словами людей, знайомих з цим питанням, прохання американської сторони розлютило президента Зеленського та його високопосадовців, які розглядали атаки дронів на російські енергетичні об'єкти як рідкісну проміну в конфлікті на виснаження проти більшого та краще оснащеного супротивника. Президент Зеленський відмовився прислухатися до цієї поради, і, за словами джерел, було неясно, чи відображає вона єдину позицію в адміністрації Байдена. У наступні тижні Вашингтон посилив свої попередження в кількох розмовах з Києвом, включаючи візит радника з національної безпеки Джейка Саллівана до столиці в березні 2024 року та кілька обмінів між представниками розвідки та оборони США та їхніми українськими колегами.

Однак, замість того, щоб погодитися з вимогами США, Україна активізувала реалізацію вищезазначеної стратегії, атакувавши низку російських об'єктів, зокрема, 2 квітня атакував третій за величиною нафтопереробний завод Росії, розташований майже за 1300 км від лінії фронту.

Ці інциденти загострили напруженість, оскільки Київ очікує схвалення Конгресом США пакету допомоги на суму 60 мільярдів доларів. Далекомасштабні атаки України, які з січня 2024 року були спрямовані проти десятка нафтопереробних заводів і порушили роботу щонайменше 10% російських нафтопереробних потужностей, відбуваються на тлі активізації президентської кампанії Байдена, а світові ціни на нафту досягли нового шестимісячного максимуму. Американські, українські та європейські чиновники, які побажали залишитися анонімними, розповіли про різні позиції Вашингтона та Києва.

Захисники української стратегії звинувачують Білий дім у тому, що він надає пріоритет внутрішній політиці над військовими цілями України.

«Я не думаю, що адміністрація Байдена хоче бачити високі ціни на бензин у виборчий рік», – сказав минулого тижня сенатор-республіканець від Арканзасу Том Коттон.

Конгресмен-республіканець від штату Джорджія Остін Скотт заявив: «Поки Росія атакує нафтогазову та енергетичну промисловість України, чому б Києву не атакувати ці об'єкти?»

Американські чиновники також визнали, що стабілізація світових енергетичних ринків для зниження інфляції є пріоритетом адміністрації Байдена.

Однак Європа вважає, що збереження довгострокової підтримки України також є важливим. Високопоставлений чиновник США прокоментував: «Зростання цін на енергоносії ризикує зменшити підтримку України з боку Європи». Військові вигоди від бомбардувань, які здійснює Україна, також ставляться під сумнів, прокоментували американські чиновники.

Військові планувальники у Вашингтоні стурбовані тим, що ці удари не зроблять нічого, що може погіршити бойові можливості Росії, але можуть призвести до масштабних ударів по електромережі України, що призведе до ще більших втрат для Києва, ніж для Москви.

«Атаки БПЛА не знищують повністю нафтопереробні заводи та навіть їх частини, а лише завдають шкоди», – заявив експерт нафтової промисловості Сергій Вакуленко в аналізі Фонду Карнегі за міжнародний мир.

За його словами: «Усть-Лузький та Рязанський нафтопереробні заводи відновили роботу лише через кілька тижнів після нападу».

Протягом останніх тижнів Росія здійснила серію ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури України, залишивши мільйони людей без електроенергії та викликавши занепокоєння, що ці атаки можуть вплинути на економіку України.

Міністерство оборони Росії заявило, що ці удари були прямою відповіддю на атаки українських безпілотників на нафтопереробні заводи та іншу інфраструктуру в глибині країни. Раніше Кремль зосереджував свої атаки на промисловому потенціалі України, але деякі американські чиновники стверджували, що ці зусилля мали лише обмежений вплив.

Українські чиновники кажуть, що країні зараз потрібно захищати свої міста. Минулого тижня президент Зеленський відправив міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу до Брюсселя на зустріч міністрів закордонних справ НАТО. Міністр закордонних справ України звернувся до західних країн з проханням підтримати Київ, надаючи більше систем протиповітряної оборони Patriot.

«Мені шкода це говорити, але хто може повірити, що найпотужніша армія світу не має семи батарей Patriot, щоб забезпечити єдину країну у світі, яка щодня стикається з атаками балістичних ракет?» — сказав Кулеба.

Різні позиції сторін

Опір США атакам на нафтові об'єкти розлютив українських чиновників, які вважають удари чесною грою на тлі триваючої агресії Росії проти України. Вони вважають удари необхідними, щоб змусити Росію поплатитися за свої дії та послати сигнал, що Росія не буде в безпеці, поки конфлікт не закінчиться.

Вони також вважають атаки необхідними на тлі нестачі артилерійських снарядів для ураження російських позицій на передовій. Поставки американської зброї Україні останніми місяцями сповільнилися, оскільки в Конгресі США зайшли в глухий кут розбіжності щодо пакету військової допомоги на суму 60 мільярдів доларів.

Дехто стверджує, що занепокоєння США щодо зростання цін на енергоносії через напади на нафтопереробні заводи є безпідставними, посилаючись на зростання цін через скорочення видобутку ОПЕК+ та нестабільність, пов'язану з конфліктом між Ізраїлем та ХАМАС.

Деякі критики стверджують, що заяви адміністрації Байдена щодо нападів були непослідовними, що викликало плутанину серед прихильників України в Конгресі та іноземних партнерів.

Відповідаючи на запитання про напади на нафтопереробні заводи цього місяця, державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що адміністрація Байдена не підтримує українські напади на російську територію незалежно від цілі.

«Ми не підтримуємо і не сприяємо атакам України за межами її території», – сказав пан Блінкен.

Міністр оборони США Остін заявив, що хоче, щоб Україна атакувала авіабази та військову інфраструктуру в Росії, а не нафтопереробні заводи.

Позиція США, схоже, суперечить позиції союзників Вашингтона в Європі.

Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне заявив, що Україна діє для самозахисту, і назвав Росію «агресором». Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон також захистив право України атакувати російські енергетичні цілі.

«Росія, схоже, не обмежується нападами на військові цілі чи атаками лише на передовій. Вона атакує по всій Україні», – сказав пан Кемерон газеті «Вашингтон пост».

vov.vn

Джерело