Його рука тримає зірку: Новий В'єтнам на великому екрані

Його фільм «Рука тримає зірку» пропонує зовсім інший погляд на В'єтнам очима корейського режисера Кім Сон Хуна.

Лі Кван Су та Хоанг Ха грають головних героїв - Фото: Продюсер

В'єтнамсько-корейські актори сяють разом

Його рука тримає зірку є одним з небагатьох в'єтнамсько-корейських проєктів співпраці, де учасники символічно не «розділені».

Лі Кван Су та Хоанг Ха виконують центральних персонажів, випромінюючи емоції протягом усього фільму.

Однак, акторська вага не повністю лежить на головній парі. Решта акторського складу, включаючи Ум Мун Сук, Дуй Кхань, Ку Тхі Тра…, мають свої ролі, щоб зробити свій внесок у ритм і глибину історії.

Одноманітність у грі акторів не змушує глядачів втрачати емоції протягом усього фільму.

Найбільшою родзинкою фільму стала робота головної пари Лі Кван Су та Хоанг Ха, які створили на екрані милу, але не трагічну історію кохання.

Зірка першої величини в країні кімчі, раптово застрягши у В'єтнамі через інцидент із втраченим паспортом, Кан Джун У (Лі Кван Су) потрапив у глухий кут, не маючи ні грошей, ні помічника, ні того, що робити.

Випадково він зустрів Тао (Хоанг Ха) - просту офіціантку. Серія "несподіваних" ситуацій змусила Тао "нести борг" зірки першої величини протягом 3 днів.

Звідси вони поступово мають більше можливостей взаємодіяти один з одним і усвідомлюють, що призначені одне для одного. Лі Кван Су доводить гнучку здатність до перевтілення талановитого актора.

Він не вагається жертвувати своїм образом, щоб викликати сміх – від брудного обличчя, обшарпаного вигляду до безперервних «катованих» сцен у першій половині фільму.

Участь корейської знімальної групи в поєднанні з контекстом та матеріалами в'єтнамського життя створила історію кохання з іншим тоном - Фото: Продюсер

З іншого боку, Хоанг Ха вкотре підтвердила свою здатність створювати хімію з колегами-чоловіками – те, що вона демонструвала в багатьох попередніх проектах.

Спосіб, у який вона створює персонажа Тао, не є барвистим, але має багато внутрішньої сили, створюючи відчуття автентичності, доброти та легкої симпатії.

Хоанг Ха не затьмарений такою міжнародною зіркою, як Лі Кван Су, але підтримує природний ритм взаємодії, добре жонглюючи як гумористичними, так і емоційними сценами.

Хоча це була їхня перша спільна робота, вони змусили глядачів повірити в історію кохання «принца і Попелюшки», яку вони зображували.

Окрім головної пари, другорядні персонажі все ж таки справили враження на глядачів завдяки своїй повноцінній грі. Ум Мун Сук – колись привернула увагу в'єтнамської публіки завдяки Раптом виграв у лотерею - продовжує демонструвати свої чарівні комедійні якості, граючи роль «помічника захисту» Лі Кван Су.

Після фільму «Раптовий виграш у лотерею» Ум Мун Сок продовжує справляти враження на в'єтнамських глядачів своєю гумористичною роллю у фільмі «Tay Anh Giu Mot Sao» – Фото: Продюсер

Повернення в кіно з Тримаючи зірку в руці , Дуй Кхань не лише передає елемент розваги, але й поєднує емоційний потік зі своїм звичним гнучким стилем акторської гри.

Щоразу, коли він з'являється, Дуй Кхань знає, як запам'ятати глядачам свого персонажа завдяки витонченій акторській грі та гарній хімії з колегами по фільму.

Новий В'єтнам на екрані

Режисер Кім Сон Хун тонко зблизив двох незнайомців, різних за географічною відстанню, походженням та мовою, за допомогою надзвичайно звичайних, повсякденних елементів.

Подорож Лі Кван Су, який застряг у В'єтнамі, стає для глядача засобом дослідження цієї землі зовсім по-іншому.

Спосіб зйомки та монтажу фільму має корейське естетичне мислення, але не втрачає в'єтнамської душі. Момент, коли Лі Кван Су досліджує вулиці Сайгону, знайомі типові місця та кулінарні враження від хліба, фо, кави...

З усім цим ретельно подбала команда «Tay anh gi mot sao» у кожному кадрі, щоб отримати найвражаючі кадри.

Фільм не створює «мрійливої» історії кохання, а дозволяє стосункам Кан Джун У та Тао розвиватися з найменших, простих контактів, які поступово пронизують кожен кадр.

Не з того ж початку, Кан Джун У все ж закохався в Тао через теплі жести, які вона до нього виявляла.

Разом ми блукали кожним куточком Сайгону, їли хліб і пили з ним каву, возили його назад до рідного міста, щоб він відвідав кавовий сад, і насолоджувалися домашньою в'єтнамською їжею.

Тао не намагалася вдавати з себе особливої, а Чон Ву більше не мав дистанції зірки; саме її доброта, теплота та турботливий інстинкт змусили його поступово зменшувати пильність.

Не розмовляючи однією мовою, але все ж розуміючи одне одного, не кажучи багато, але все ж здатні чути почуття одне одного.

Таке поєднання не лише створює цікавий романтичний фільм, але й відкриває новий спосіб розповіді історій про В'єтнам крізь міжнародну призму – знайомий, але водночас достатньо свіжий, щоб справити враження.

Джерело: https://baoquangninh.vn/tay-anh-giu-mot-vi-sao-mot-viet-nam-moi-la-tren-man-anh-rong-3379960.html