Сяючи полум'ям пристрасті до традиційного національного мистецтва

БАКНІНЬ – Національний фестиваль Чо 2025 року відбудеться в Бакніні, де візьмуть участь 12 професійних художніх труп, які представлять 21 унікальну виставу, що розповідає про історію, культуру та народ В'єтнаму. Після перших вистав сцена Чо засяяла, подарувавши глядачам незабутні емоції та враження.

Від героїчного духу Дон А до сучасного епосу

У перший же вечір вистави театр Бакнінь Чо справив глибоке враження на глядачів епічною постановкою «Тхьєн Менх». Дія вистави відбувається в ранні часи династії Тран – династії, яка прославила історію Дай В'єт. Вона зображує образ Тран Тху До, героя-засновника, який був одночасно непохитним у підтримці дисципліни двору та сповнений багатьох труднощів і страждань між сімейною любов'ю та відповідальністю за країну. Завдяки ретельно продуманій постановці, тонкій координації музики , освітлення, реквізиту та сценічного простору, героїчний дух Дон А був яскраво відтворений у кожній виставі.

Сцена з вистави «Мандат неба».

Зокрема, традиційний стиль Чо майстерно поєднаний з народною піснею Куан Хо, створюючи плавне поєднання епічного та ліричного, класичного та сучасного. Багато хто зазначив, що це витончений твір, який привносить нове дихання у сцену Чо, де народні пісні Куан Хо звучать природно, сповнені емоцій, допомагаючи молодому поколінню любити та більше пишатися спадщиною своєї батьківщини.

Народний артист Та Куанг Лам, директор театру Бакнінь Чо, постановник вистави поділився: «З багатьох давніх історій, включаючи храм, присвячений Великому Наставнику Чан Тху До, у гірському хребті Ням Б'єн у землі Єн Зунг, де Великий Наставник колись збудував місце для навчання солдатів та виробництва продукції для країни, ми втілили це у виставу Чо. Завдяки цьому ми хочемо, щоб глядачі, особливо молоде покоління, дізналися більше про історію, традиції будівництва та захисту країни, знайомі місця на батьківщині, а також поширили цінність культурної спадщини Кінь Бак, такої як Куан Хо, Чо...».

Поряд із гарним сценарієм та ретельно продуманою постановкою, «професійний вогонь» – перевтілення та вдихання душі артистами у свої ролі – створили особливу привабливість вистав. Від текстів пісень, співу до кожного удару барабана та хлопавки, глядачі ніби знову переживають славне минуле, щоб любити та вірити у незмінну життєву силу сучасного мистецтва чео.

Також обравши історичні теми та епічні матеріали, традиційний художній театр Нінь Бінь має власний підхід до п'єси «Ч'єу Ван Вуонг Тран Нят Дуат». Завдяки чіткій драматичній структурі, давній тон Чо поєднується з витонченими народними мелодіями, твір вшановує генерала, який є одночасно цивільним і військовим, і завжди ставить «людяність» на перше місце. Ці дві п'єси – два різні зрізи історії, але об'єднані одним духом відродження національних культурних цінностей із сучасним підтекстом.

Тим часом, п'єса Чо «Червоний дощ» (традиційний театр Хай Фонг), адаптована за однойменним романом письменника Чу Лая та поставлена ​​народним артистом Чінь Тхуй Муї, майстерно поєднує героїчні та трагічні елементи, сувору реальність та гуманістичну, романтичну красу. Історія відбувалася в цитаделі Куанг Чі, де солдати двадцяти років стійко боролися, готові пожертвувати своєю молодістю за Вітчизну. На сцені мова Чо була сильно інновована: вистави були лаконічними, ритм швидким, темп напруженим, але все ж сповненим поезії. Давня мелодія Чо поєднувалася зі звуком битви, яскраво-червоним світлом крові та вогню, робила кожну сцену битви живою та реалістичною. У трагедії все ще був ніжний, романтичний відтінок кохання, бажання жити. Історія солдатів посеред дощу бомб і куль, які могли впасти будь-якої миті, але чиї серця завжди були сповнені бажання жити, бажання зробити свій внесок у Вітчизну, зворушила глядачів.

Продовжуючи цей емоційний потік, вистава «Hương Tràm» традиційного художнього театру Нінь Бінь знову показує відлуння війни в сучасному житті. Наслідки війни все ще присутні, але, подібно до дерева каюпут у лісі У Мінь, в'єтнамський народ все ще піднімається, зберігаючи свою віру та бажання жити. Твори на тему революційної війни, такі як «Mầu đỏ» та «Hương Tràm», не лише нагадують про часи пожеж та війни, але й пробуджують глибину людяності, нагадуючи глядачам цінувати мир і бути вдячними тим, хто пожертвував собою за Батьківщину. За словами керівника традиційного художнього театру Нінь Бінь, колектив представив на фестивалі 4 вистави – найбільше серед труп-учасниць, прагнучи зробити свій внесок у поширення краси та гуманістичних цінностей мистецтва Чоо в сучасному житті.

Ролі та мелодії захоплюють людей

Поряд із гарним сценарієм та ретельно продуманою постановкою, «професійний вогонь» – перевтілення та вдихання душі артистами у свої ролі – створили особливу привабливість для вистав. У виставі «Тхьєн Менх» художник Ба Чунг справив сильне враження через образ Великого викладача Тран Тху До. Він повністю передав героїчний дух відомого полководця, водночас глибоко зобразивши внутрішні переживання, коли змушений пожертвувати сімейною любов’ю заради вищої справи. Кожен погляд, голос і поява артиста випромінювали щирі емоції. Крім того, заслужена артистка Куїнь Май продовжувала підкорювати публіку своїм солодким, потужним голосом Чхо та м’якою, ніжною акторською грою. Сцена, де Великий викладач Тран Тху До та його дружина Тран Тхі Зунг довіряли один одному серед метушні національних справ, вважалася родзинкою подій. Коли Великий Викладач згадав любовну пісню, яку він почув під час своєї інспекційної поїздки до Лангзянга, його дружина заспівала проникливу мелодію Куан Хо: «Ти мій друг, ти мусиш мене любити... Через мене сьогодні, я сумую за тобою - через мене сьогодні, я сумую за тобою, моя любове...». Резонансний, гуркітливий, глибокий та бадьорий голос артистки Куїнь Май полонив публіку. Хоча була майже північ, велика зала Культурно-виставкового центру Бакнінь все ще була переповнена людьми. Пані До Тхі Хоа (район В'єт Єн) схвильовано сказала: «Зміст вистави «Чо» хороший, артисти чудово виступили. Я вартував часу, щоб проїхати на мотоциклі понад 15 км, щоб побачити її наживо».

Артисти традиційного театру Хайфону виконують виставу «Червоний дощ».

Також вигораючи на сцені, заслужена артистка Тхуї Зионг з традиційного театру Хайфон, яка грає роль «О Хонг» у фільмі «Червоний дощ», поділилася: «Ця роль — справді великий виклик, тому що я маю говорити з акцентом Хюе та передавати молоді, яскраві та захоплені риси 19-річної студентки, яка добровільно йде на поле бою. Але саме захоплення та вдячність дають мені сили долати перешкоди та повноцінно жити з цим персонажем».

Від епосів до реальності, від героїчних та героїчних пісень до повсякденних історій, сповнених людяності, Національний фестиваль Чо 2025 року демонструє нове та яскраве обличчя мистецтва Чо. Митці постійно досліджують та впроваджують інновації в постановці та виразності, поєднуючи традиції та подих часу, зберігаючи при цьому власну ідентичність. Нескінченні оплески та щирі похвали глядачів Бакніня є доказом палкої любові до Чо тут. Художня рада високо цінує зусилля труп, від сценарію, музики до постановки, все, що випромінює креативність, професіоналізм та відданість професії.

У найближчі дні публіка продовжить насолоджуватися серією безкоштовних вистав, таких як: «Історія принцеси династії Тран» (В'єтнамський національний традиційний театр), «Між двома каламутними струмками» (театр Хунг Єн Чео), «Спогади про річку Тхуонг» (театр Бакнінь Чео), «Імператор Нам В'єт - Десять тисяч весен» (художня трупа етнічних груп тайських Нгуєн), «Важкий тягар гір і річок» (театр Ханой Чео), «Нгуєн Ван Ку - Велика молодість» (театр Армії Чео)... що обіцяє принести багато емоцій та унікальних художніх вражень. Кожна вистава, кожна мелодія буде унікальним звуком у симфонії національного мистецтва. Фестиваль - це зібрання душ, де запалюється полум'я пристрасті до національного мистецтва, поширюючи віру в незмінну життєздатність Чео - типу театру, який був, є і завжди супроводжуватиме духовне життя в'єтнамського народу.

Ле Тхань - Туйєт Ань

Джерело: https://baobacninhtv.vn/toa-sang-ngon-lua-dam-me-nghe-thuat-truyen-thong-dan-toc-postid429589.bbg