Генеральний секретар Нгуєн Фу Чонг: «Не дозволяйте посередності та самовдоволенню переслідувати вас»

Поет Хуу Тхінь, колишній генеральний секретар Асоціації письменників В'єтнаму , надіслав газеті «Туой Тре» свої спогади про турботу генерального секретаря Нгуєн Фу Чонга про розвиток літератури та мистецтва в країні.

Генеральний секретар Нгуєн Фу Чонг відвідав родину поета Хуу Тхіня та привітав її з Новим роком. Фото: надано автором.

Газета «Tuổi Trẻ» хотіла б узагальнити та поділитися цією інформацією з нашими читачами.

1. Однієї холодної ночі наприкінці 1968 року, у маленькій солом'яній хатині біля підніжжя гори Там Дао, куди евакуювали політвідділ 202-го полку бронетанкового корпусу, я загорнувся в ковдру, приглушив лампу та сів, читаючи останній випуск журналу літературних досліджень.

У тому пам'ятному випуску журналу *Літературні студії* за листопад 1968 року я неодноразово перечитував статтю «Колорит народних пісень та балад у поезії То Хю» молодого автора, який вперше з'явився під псевдонімом Нгуєн Фу Чонг.

Я був дуже здивований, адже це молодий автор, який створив таке ґрунтовне дослідження з багатьма тонкими висновками, демонструючи зрілу здатність розуміти та критикувати поезію.

Ця людина повинна не лише глибоко любити та розуміти поезію То Хуу, але й бути добре знайомою та добре обізнаною з народними піснями та баладами.

2. Лише у 1994 році, працюючи в щотижневому журналі «Ван Нге» , мені пощастило вперше зустрітися з автором Нгуєном Фу Чонгом на семінарі, присвяченому роботі Фам Ван Донга «Культура та інновації», який мав організувати журнал «Ван Нге».

Невдовзі після цього відбувся семінар з питань культури та інновацій, і серед 76 поданих статей я знову зустрів Нгуєна Фу Чонга з його статтею «Соціалістична орієнтація – це культура». Тільки тоді я дізнався, що автор був заступником головного редактора журналу.

Це дуже гарна доповідь, і, звичайно, вона включена до офіційної програми конференції.

По обіді прибув пан Фам Ван Донг. З різних об'єктивних причин тривалість програми була перервана, і, на жаль, автор Нгуєн Фу Чонг не мав можливості представити свою доповідь. Наприкінці семінару мені довелося вибачитися та попросити про розуміння.

Пан Нгуєн Фу Чонг потиснув мені руку, дуже комфортно посміхаючись: «Вітаю з успішною конференцією. Я повністю розумію ситуацію, в якій оргкомітету перебував!» Його відкрита посмішка та дружнє рукостискання розвіяли мої звичайні тривоги як організатора конференції.

3. У березні 1995 року товариша Нгуєн Фу Чонга було обрано до Центрального Комітету Партії, призначено до Політбюро та доручено контролювати ідеологічну, культурну та науково-освітню роботу Партії.

Перед 5-ю конференцією молодих письменників я відвідав Центральний офіс партії, щоб шанобливо запросити товариша Нгуєн Фу Чонга взяти участь у конференції та виступити з основною доповіддю на відкритті.

Товариш Нгуєн Фу Чонг прийняв мене дуже тепло. Після обміну люб'язностями він перевірив свій розклад і сказав, що не може бути присутнім на церемонії відкриття, а потім запитав, чи можу я замість цього бути присутнім на церемонії закриття.

Потім, на заключний день, промова товариша Нгуєн Фу Чонга на конференції була недовгою. Але ці слова справили незабутнє враження на всіх і запам'ятаються надовго.

Він сказав: «Ми часто кажемо, що література повинна освітлювати життя, а не бути просто місцем, де воно проявляється. Література повинна виховувати та підносити людяність, а не бути місцем для вираження особистих почуттів чи приниження людей».

«Сподіваюся, молоді письменники чітко продемонструють це, щоб бути гідними бути новою надією народу. Нехай вас не переслідує посередність і самовдоволення...»

Тому, за словами товариша Нгуєн Фу Чонга, урок, залишений попередніми поколіннями, полягає в прагненні до великих прагнень, високих ідеалів, гармонізації свого серця з серцем усієї нації, взаємодії з великими реаліями та життям народу, а не просто зациклюючись на особистих почуттях, поринаючи в жалість до себе, песимізм, використовуючи дрібні хитрощі замість таланту, дивлячись на життя з вузької перспективи або навіть розглядаючи літературу як просто розвагу, тривіальну гру чи пристрасть.

4. Протягом трьох термінів на посаді Генерального секретаря Генеральний секретар Нгуєн Фу Чонг головував на 11-й конференції Центрального Комітету, яка прийняла Резолюцію 33 (9 червня 2014 року) про розбудову та розвиток в'єтнамської культури та народу для задоволення потреб сталого національного розвитку.

Через п'ять років після видання резолюції Генеральний секретар головував на ще одному засіданні Політбюро, на якому підсумували виконання резолюції, та опублікував Висновок 76, продовжуючи виконання Резолюції 33.

З моменту обіймання посади Генерального секретаря товариш Нгуєн Фу Чонг відновив традицію організації зустрічей видатних вчених та митців під час Тет (місячного Нового року), при цьому Генеральний секретар особисто головує на заході та вислуховує думки інтелектуалів та митців.

Під час цих свят Тет Генеральний секретар також знайшов час, щоб відвідати та привітати з Новим роком родини вчених та митців різних галузей, що глибоко зворушило всіх.

Джерело: https://tuoitre.vn/tong-bi-thu-nguyen-phu-trong-dung-de-su-tam-thuong-de-dai-am-anh-minh-20240721230025476.htm