Хоча «дороги чисті, а тротуари без перешкод», практика показала, що деякі державні політики, хоча й правильні, не були ефективно впроваджені. Щоб запобігти повторенню цієї помилки в Указі 350, ми вважаємо, що наступні пункти потребують подальшого роз'яснення:

Перше питання – це фінансування. Стаття 8 Указу 350 чітко передбачає, що фінансування розподіляється відповідно до «чинних правових норм щодо державного бюджету та децентралізації державного бюджету» та «законних, добровільних внесків вітчизняних та іноземних організацій і фізичних осіб». Це загальне положення, яке легко обійти. Насправді, обсяг щорічного фінансування, що виділяється на літературну діяльність, залежить від місцевого лідера або підрозділу. Там, де лідери захоплені літературою, літературне життя процвітає; там, де вони не зацікавлені, література залишається слабкою та застоєм. Багато літературних програм та заходів отримують фінансування, але воно не відповідає мінливим часам. Цінність, яку інвестиція в роман у розмірі 30 мільйонів донгів принесла автору 10 років тому, дуже відрізняється від сьогодення. Це заважає заохоченню та розвитку літератури досягти прориву. Тому існує потреба в суворих правилах щодо фінансування літературного розвитку, які гарантуватимуть його безпеку та відповідність реальній ситуації.

Ілюстративне фото: baovephapluat.vn

По-друге, існує питання людських ресурсів. Указ 350 лише згадує пріоритет підтримки молодих авторів та авторів з етнічних меншин у видавничій сфері (зокрема, їхніх дебютних творів), але не містить детального та систематичного плану чи підходу до навчання та розвитку майбутніх талантів. Без конкретної дорожньої карти та плану навчання дуже ймовірно, що національна література матиме розрив між поколіннями. Одним із можливих рішень є збільшення кількості молодих письменників (віком до 35 років), які беруть участь у письменницьких таборах. Однак насправді дуже мало організацій зосереджуються на запрошенні молодих учасників до письменницьких таборів; якби їм була надана можливість взаємодіяти, навчатися та мати тихий простір і час для письма, ці молоді письменники, безсумнівно, досягли б певного прогресу у своїй творчій роботі.

З іншого боку, для ефективного впровадження змісту Указу 350 потрібна значна кількість висококваліфікованих фахівців з глибоким розумінням літератури для консультування та організації роботи Міністерства культури, спорту та туризму — відомства, яке несе основну відповідальність за його впровадження. Спеціально відданий цьому завданню персонал Міністерства обмежений кількома співробітниками відомчого рівня. Ще одне джерело людських ресурсів наразі розпорошене по різних відомствах. Усі вони мають свою роботу, і будь-яка діяльність з розвитку літератури, яку вони здійснюють, є лише сезонною, здійснюється лише за запрошенням або коли їм заманеться, а не є основним обов'язком без жодної підзвітності. Ми вважаємо, що потрібен довгостроковий механізм співпраці, фундаментальна зміна механізму участі, координації та підзвітності між відповідними сторонами, зокрема визначення «особи, завдання, часу, прогресу та ефективності», а не нинішнього хаотичного підходу.

Після видання указу вкрай важливо, щоб Міністерство культури, спорту та туризму видало керівні розпорядження та конкретні рішення, щоб уникнути ситуації, коли початковий проект виглядає добре, але остаточні деталі мають недоліки. Наприклад, створення Національної літературної премії є абсолютно необхідним, але без чітких, прозорих правил, що відповідають міжнародній практиці, премія може легко призвести до негативної практики, суперечок і не відповідатиме своєму національному статусу, як випливає з її назви.

Підсумовуючи, можна сказати, що найближчим часом ще багато роботи потрібно виконати, що вимагатиме мобілізації інтелекту та відданості тих, хто добре знає літературу, щоб втілити новий Указ 350 у життя суттєво, виконуючи його роль допоміжної «акушерки» для національної літератури.

    Джерело: https://www.qdnd.vn/van-hoa/van-hoc-nghe-thuat/tranh-a-oi-phat-trien-van-hoc-1031072