Семінар «Аудит у нову еру – Посилення аудиторських можливостей за допомогою штучного інтелекту», організований Асоціацією дипломованих бухгалтерів (ACCA), має на меті обговорити роль державного аудиту у сприянні прозорості, підзвітності та ефективному й сталому управлінню державними фінансами. Водночас, буде проведено обмін досвідом застосування технологій, великих даних та штучного інтелекту (ШІ) до аудиторської діяльності, а також обговорено орієнтацію на побудову політичної бази та стратегії розвитку державного аудиту відповідно до світових тенденцій та особливостей В'єтнаму.
Довгостроковий тренд, а не примха
Під час обговорення всі експерти погодилися з думкою, що штучний інтелект – це довгострокова та неминуча тенденція. Пан Фан Нгок Ань, заступник генерального директора з аудиторських послуг Deloitte Vietnam, зазначив, що в усьому світі штучний інтелект – це не короткострокова тенденція, а довгострокове майбутнє всіх професій, а не лише фінансів, бухгалтерського обліку чи аудиту.
«Ми можемо чітко побачити це на прикладі зародження ChatGPT, а потім низки інших застосувань штучного інтелекту. Щойно їх було введено в експлуатацію, вони призвели до багатьох змін у діяльності всіх галузей, від виробництва, споживчих товарів до сфери послуг, таких як фінанси та бухгалтерський облік», – сказав пан Нгок Ань.
Погоджуючись з цією точкою зору, пані Нгуєн Нгок Лан Ань, директорка з технологій та банківської справи Standard Chartered Bank, процитувала звіт Gartner, в якому йдеться, що 39% ІТ-директорів у фінансовій галузі надають пріоритет застосуванню генеративного штучного інтелекту, тоді як опитування PwC показало, що 82% генеральних директорів в Азіатсько- Тихоокеанському регіоні впровадили ШІ за останні 5 років.
У Standard Chartered пані Лан Ань зазначила, що штучний інтелект довів свою надзвичайну ефективність: «Ми бачили, як штучний інтелект знизив операційні витрати на 68%, збільшив швидкість обробки даних з 380 секунд до лише 8 секунд і виявив безпрецедентні загрози кібербезпеці».

За словами пані Лан Ань, штучний інтелект не лише оптимізує внутрішні операції, але й має здатність змінювати бізнес-моделі шляхом персоналізації продуктів та покращення клієнтського досвіду. Звідси, змінювати бізнес-модель банку.
«Завдяки процесу співпраці з клієнтами та партнерами ми бачимо цю тенденцію чіткіше. Тому я можу з упевненістю стверджувати, що: ШІ — це не короткострокова тенденція, а довгострокова та неминуча», — наголосив директор з технологій та банківської справи Standard Chartered Bank.
Це потужний інструмент, але він не замінює людей.
З точки зору державних установ, пан Фам Хьюй Тонг – заступник директора Департаменту інформаційних технологій Державного аудиту, зазначив, що застосування штучного інтелекту є «обов’язковою вимогою» для вирішення проблеми перевантаження.
«Робоче навантаження Державного аудиту зростає, тоді як людські ресурси обмежені. Наразі ми можемо перевірити лише вибірку з приблизно 10-20% відділень банків», – поділився пан Тонг.

Тому метою Держаудиту є не використання ШІ для заміни людей, а підтримка аудиторів у покращенні якості та розширенні обсягу робіт, особливо у складних тематичних аудитах, які потребують аналізу величезних обсягів даних.
Щодо аудиту, пан Фан Нгок Ань зазначив, що Deloitte розробила багато спеціалізованих інструментів штучного інтелекту для підвищення ефективності та створення цінності для клієнтів. Такі інструменти, як Deloitte Connect, Document Insights AI та Research Assistant, допомагають автоматизувати багато процесів: від зв’язку з клієнтами, аналізу документів, оцінки ризиків до пропонування аудиторських процедур.
«Штучний інтелект може переглянути десятки тисяч контрактів, щоб виявити розбіжності, але остаточне рішення та професійна оцінка все ще належать аудитору. Люди — це ті, хто несуть остаточну відповідальність», — сказав пан Нгок Ань.
За словами експертів, окрім очевидних переваг, впровадження штучного інтелекту також стикається з багатьма серйозними проблемами.
По-перше, безпека даних та управління ризиками є головними пріоритетами. Пан Нгок Ань зазначив, що Deloitte створила «Надійну структуру штучного інтелекту» із сімома основними елементами, в яких основна увага приділяється інформаційній безпеці. Він попередив про ризик «алгоритмічної упередженості» через неупереджені вхідні дані та ризик кібератак з метою крадіжки даних.
По-друге, технологічна інфраструктура та підключення до даних все ще обмежені, особливо в державному секторі. За словами пана Фам Хью Тонга, Державний аудит реалізує проект з інвестування в інфраструктуру великих даних та штучного інтелекту, який, як очікується, розпочнеться у 2026 році. Однак обмін даними між міністерствами та галузями все ще стикається з перешкодами через різницю в рівнях безпеки; довгострокове рішення очікується в Національному центрі даних.
Зрештою, високоякісні людські ресурси є спільною проблемою як для державного, так і для приватного секторів. Пан Тонг визнав, що залучення талановитих фахівців у сфері технологій все ще складне через обмежені стимули, але уряд запровадив політику підтримки, надбавки та механізми для найму експертів. Державний аудит також впроваджує навчальні програми «Цифрова грамотність для всіх» та міжнародну співпрацю з ACCA для підвищення потенціалу команди.

Раніше, у своїй вступній промові, пан Буй Куок Зунг, заступник Генерального аудитора В'єтнаму, високо оцінив організацію сьогоднішнього заходу ACCA. У заході взяла участь пані Айла Маджид, голова ACCA Global, жінка-піонер у сфері фінансів і технологій, символ глобального бачення та духу професійної інтеграції.
«Ми знаємо, що ACCA — це не лише професійна сертифікаційна організація, а й глобальний рух за етику, компетентність та майбутнє аудиторської професії. ACCA та Державний аудит В’єтнаму протягом багатьох років мали дуже ефективні програми співпраці — від навчання висококваліфікованих людських ресурсів до інноваційних ініціатив у сфері державного управління, сталого фінансування та цифрової трансформації», — сказав пан Зунг.
У контексті глобалізації заступник Генерального державного аудитора В'єтнаму висловив переконання, що сила аудиторської професії полягає не в окремих країнах, а в поєднанні знань, даних та міжнародних стандартів.
Штучний інтелект вимагає не лише зміни інструментів, а й зміни аудиторського мислення. Від «перевірки того, що сталося» до «аналізу того, що відбувається» та «прогнозування того, що станеться», від «перевірки аудиторських записів» до «аудиторських даних», та від «звітності про результати» до «надання цінних рекомендацій щодо державної політики».
Відповідно, аудитори в нову еру повинні бути людьми, які поєднують три фактори: чесність, інтелект та відповідальність. Аудитори повинні мати глибоке розуміння етики та права; знати, як використовувати технології та штучний інтелект як аналітичні інструменти; а також нести відповідальність за служіння громадянам та сталий розвиток.
« Світ змінюється швидше, ніж будь-коли, але основні цінності аудиторської професії – незалежність, об’єктивність та прозорість – ніколи не зміняться. Штучний інтелект, великі дані чи будь-яка інша технологія мають справжнє значення лише тоді, коли ми використовуємо їх для служіння правді, справедливості та довірі суспільства», – наголосив заступник генерального аудитора Державного аудиту В’єтнаму.
Джерело: https://doanhnghiepvn.vn/cong-nghe/ung-dung-ai-trong-kiem-toan-xu-the-dai-han-hay-trao-luu-nhat-thoi/20251013041428444






Коментар (0)