Приїжджайте до прибережного міста Куйньон, щоб відчути душу країни бойових мистецтв

(GLO) – Прибувши до гостьового будинку Song Suoi у прибережному місті Куйньон (провінція Гіалай), відвідувачі не лише захоплюються красою блакитного моря, білого піску та жовтого сонця, але й отримують цікаві враження та глибоко відчувають душу батьківщини бойових мистецтв.

Báo Gia Lai•24/08/2025

Сільська місцевість у прибережному місті

Розташований на невеликій вулиці прибережного міста Куйньон, гостьовий будинок Song Suoi (№ 18 Hai Thuong Lan Ong) є цікавою зупинкою для туристів. Це не лише місце для проживання, але й пан Хюїнь Ву Трі (власник гостьового будинку) організовує для туристів тури, щоб познайомитися з країною «бойових мистецтв, літературного раю».

Пан Трі поділився: «Я хочу, щоб туристи не лише відпочивали, а й по-справжньому відчули культурне життя місцевих жителів. Приїзд до сім’ї Сонг Суой стане цікавою подорожжю, сповненою вражень».

Пан Хьюїнь Ву Трі та персонал готують приміщення для зустрічі гостей. **Фото: Нгок Нюан**

Нещодавно пан Трі співпрацював з низкою ремісників, щоб наблизити туристів до заходів, що знайомлять з культурною спадщиною його батьківщини. Завдяки цьому його гостьовий будинок став місцем зустрічей сільських культур, що об'єднує та зберігає душу батьківщини бойових мистецтв.

Пан Хьюїнь Ву Трі (стоїть) знайомить туристів з культурними враженнями. **Фото: Нгок Нюан**

Під час перебування в сім'ї Сонг Суой пан Трі також повів гостей до будинку ремісниці Хюїнь Тхі Тхе (95 років) та її доньки Нгуєн Тхі Сау (будинок Данг Ван Нгу, 22, район Куй Нхон), щоб вони на власні очі побачили процес виготовлення конічних капелюхів.

Майстриня Хюїнь Тхі та її донька демонструють ремесло виготовлення конічних капелюхів. **Фото: Нгок Нхуан**

Незважаючи на свій «рідкісний» вік, зір містера Тхе все ще гострий, коли він вдягає нитку в голку без окулярів. Тонкі пальмові листки майстерно розміщені на бамбуковому обідку, його руки швидко зшивають кожну голку та нитку, знайомлячи туристів з конічним капелюхом Го Ганг.

Зокрема, він поділився: «Виготовлення конічних капелюхів – це традиційне ремесло мого рідного міста Ко Ган (нині район Ан Нхон Бак – PV). Традиційне ремесло виготовлення конічних капелюхів передається сучасним нащадкам для збереження. Маючи можливість показати туристам, як розтягувати листя та плести конічні капелюхи, я почуваюся дуже щасливим! Завдяки цьому старе ремесло не забувається».

Туристи із захопленням виготовляють конічні капелюхи. **Фото: Нгок Нхуан**

Під час другого приїзду до прибережного міста Куйньон пані Ле Тху Ван (з Дананга, в'єтнамська американка) ще більше полюбила місцеву землю та людей. Пані Ван зізналася: «Цього разу, приїхавши до Куйньона, я скуштувала багато смачних страв і спробувала сама зробити конічні капелюхи, але побачила, наскільки вони вишукані. Крім того, я дивилася виступи бойових мистецтв і насолоджувалася фестивалем народних карт у тісному, простому приміщенні».

Досвід розтягування листя для створення конічних капелюхів викликає цікаві емоції у відвідувачів. **Фото: Нгок Нхуан**

Відчуйте культуру, збережіть душу сільської місцевості

Відвідувачі не лише вивчають ремесло виготовлення конічних капелюхів, але й долучаються до радісної атмосфери народного фестивалю бай-чой. У звуках дерев'яної риби, галасливому ритмі хлопавок у поєднанні з криками артистів, весь двір лунає від сміху відвідувачів.

Туристи приєднуються до веселощів на фестивалі народної карткової гри. **Фото: Нгок Нхуан**

Художниця Бай Чой Нгуєн Тхі Муой (комуна Туй Фуок Бак) із задоволенням сказала: «Бай Чой — це незамінна духовна їжа для мешканців країни бойових мистецтв під час свят і Тет. Тепер мистецтво Бай Чой пропонується туристам, що є чудовим способом популяризації спадщини».

Майстриня Нгуєн Тхі Сау не лише познайомила з професією капелюшника разом зі своєю матір'ю, але й здивувала туристів, виконавши традиційні бойові мистецтва Бінь Дінь, з потужними ударами, красивими танцями з мечами та шаблями, та отримавши бурхливі оплески від туристів.

Художниця Нгуєн Тхі Сау демонструє традиційні бойові мистецтва Біньдіня для туристів. **Фото: Нгок Нхуан**

Майстер Нгуєн Тхі Сау сказав: «Я дуже радий популяризувати культурну красу моєї батьківщини . Кожен, хто приїде до Біньдіня, побачить, як дівчата з Біньдіня кладуть батіг і тренуються в боксі» . Край Во приваблює туристів не лише своєю щедрістю, а й відомими цінностями нематеріальної культурної спадщини».

Хоча пані Хюїнь Тхієн Тхань (німкеня в'єтнамського походження) не володіє вільно в'єтнамською, вона була зворушена, сказавши: «Моя мати з Куйньона. Я ніколи раніше не була в Куйньоні, тому мало що знаю. Це перший раз, коли я відвідала своє рідне місто та пережила багато цікавих заходів, подібних до цього. Я дуже вражена і певною мірою пишаюся тим, що можу розповісти своїм друзям у Німеччині, що моє рідне місто має багато таких прекрасних культурних пам'яток».

Якщо традиційні бойові мистецтва викликають почуття гордості, то хат-бі повертає туристів до душі традиційного мистецтва. У сільському просторі художник Чан Нгок Ван прикрашає маски хат-бі, які він створив, щоб популяризувати та представити традиційну форму, типову для країни бойових мистецтв. «Пропагуючи хат-бі серед туристів, щоб вони могли послухати та дізнатися більше про спадщину хат-бі на моїй батьківщині, я відчуваю, що роблю свій внесок у збереження душі традиційного мистецтва моєї батьківщини», – поділився Ван.

Експериментальний простір для знайомства з оперними масками Бінь Діня. **Фото: Нгок Нюан**

Наприкінці враження, перед тим як відвідувачі повернуться до проживання в сім'ї Сонг Суой, повсякденні історії змішуються з веселим сміхом, міцним рукостисканням з ремісниками та обіцянкою повернутися до Куйньон, коли буде можливість. Усе це залишає глибоке враження у цьому простому, але емоційному досвіді.

Пан Хюїнь Ву Трі додав: «Я розробляю більше турів, щоб залучити туристів до Малої семінарії Ланг Сонг, вежі Бінь Лам, села виробництва рисового паперу та Кон Чім. Я бажаю, щоб проживання в сім'ї Сонг Суой не лише сприяло поширенню іміджу туризму Куйньон - Зя Лай, але й було місцем зустрічі для туристів, щоб вони могли повноцінно жити в душі батьківщини бойових мистецтв».