Прострочені платежі за незабезпеченими кредитами та справи, які можна вирішити

Це одна з справ, щодо яких консультує адвокат Буй Тхі Нунг (Minh Khue Law Firm LLC) щодо питань незабезпеченої заборгованості.

Адвокат Нхунг сказав: Стаття 463 Цивільного кодексу 2015 року передбачає, що договір майнового кредиту – це угода між сторонами, згідно з якою позикодавець передає майно позичальнику; коли настає термін погашення, позичальник повинен повернути позикодавцю майно того ж типу у належній кількості та якості та сплачувати відсотки лише за наявності угоди або якщо це передбачено законом.

Чи передбачена кримінальна відповідальність за неможливість повернення споживчого кредиту?

Щодо того, чи має пан Д. нести кримінальну відповідальність, за словами адвоката Нхунга, існують два можливі випадки:

Випадок 1, позичальник не сплачував відсотки та основну суму боргу з вересня 2023 року до теперішнього часу, позичальник все ще підтримує зв'язок з фінансовою компанією, у наступному платіжному періоді позичальник здійснює платежі вчасно, як зазначено в договорі, позичальник не залишає місце проживання, банк може бути зобов'язаний виконати умови договору та дозволити позичальнику продовжувати його виконувати (тобто дозволити позичальнику продовжувати платити) або розірвати договір, вимагаючи від позичальника сплатити непогашену суму.

Згідно із законом, фінансова компанія може сама вимагати сплати від позичальника або подати до суду на клієнта, якщо клієнт добровільно не сплачує. Погрози клієнту сплатити борг є незаконними.

У випадку 2, якщо позичальник не здійснював платежів з вересня 2023 року по теперішній час, клієнт не підтримує зв'язок з фінансовою компанією, залишає місце проживання, а місцеві органи влади не можуть його викликати, то за вищезазначену поведінку та отримання позичальником грошей від фінансової компанії може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за зловживання довірою з метою привласнення майна.

Покарання за злочин зловживання довірою та незаконне привласнення майна

Злочин зловживання довірою для привласнення майна регулюється та керується статтею 175 Кримінального кодексу № 100/2015/QH13 від 27 листопада 2015 року, зокрема наступним чином:

"1. Особа, яка вчиняє одне з наступних дій привласнення майна іншої особи вартістю від 4 000 000 до 50 000 000 донгів або менше 4 000 000 донгів, але була адміністративно стягнута за привласнення або була засуджена за цей злочин або за один із злочинів, зазначених у статтях 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174 та 290 Кримінального кодексу, не погашена з її судимості, але продовжує вчиняти правопорушення, або майно є основним засобом існування потерпілого, або майно має особливу духовну цінність для потерпілого, підлягає виправленню без позбавлення волі на строк до 3 років або позбавленню волі на строк від 6 місяців до 3 років."

а) Позичання, надання в оренду чужого майна або отримання чужого майна за договором, а потім використання шахрайських хитрощів для привласнення цього майна або навмисне неповернення майна, коли настає час його повернення, незважаючи на наявність умов та можливостей; б) Позичання, надання в оренду чужого майна або отримання чужого майна за договором та використання цього майна в незаконних цілях, що призводить до неможливості повернення майна.

2. Вчинення злочину в одному з наступних випадків карається позбавленням волі на строк від двох до семи років:

а) Організований.

б) Професійний характер.

c) Привласнення майна вартістю від 50 000 000 донгів до менш ніж 200 000 000 донгів.

г) Використання посади, влади або використання назви агентства чи організації.

г) Використання хитрості.

e) Небезпечний рецидив.

3. Вчинення злочину в одному з наступних випадків карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років:

a) Привласнення майна вартістю від 200 000 000 донгів до менш ніж 500 000 000 донгів.

b) Негативний вплив на соціальну безпеку, порядок та соціальну безпеку.

4. Злочин, що полягає у привласненні майна вартістю 500 000 000 донгів або більше, карається позбавленням волі на строк від 12 до 20 років.

5. Порушника також можуть оштрафувати на суму від 10 000 000 до 100 000 000 донгів, позбавити права обіймати посади, займатися професійною діяльністю або виконувати певну роботу на строк від 1 до 5 років, або конфіскувати частину чи все його/її майно.

Джерело