3 вересня, після переговорів зі своїм монгольським колегою Ухнаагійном Хурелсухом у столиці Улан-Баторі, президент Росії Володимир Путін підтвердив, що обидві сторони мають схожі позиції з низки світових питань.
| Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) та його монгольський колега Ухнаагійн Хурелсух під час переговорів 3 вересня у столиці Улан-Баторі . (Джерело: ТАСС) |
Інформаційне агентство ТАСС цитує президента Путіна, який заявив, що з багатьох міжнародних питань Росія та Монголія поділяють спільні позиції, а двостороння співпраця в галузі оборони та боротьби з тероризмом сприяє забезпеченню безпеки в Азії.
Крім того, російський лідер додав, що монголи вивчають російську мову з юного віку, і це відкриває багато можливостей для зміцнення ділових, наукових та культурних зв'язків між двома країнами. Росія й надалі підтримуватиме вивчення російської мови в Монголії, зокрема в прикордонних районах між двома країнами.
Примітно, що, за словами російського лідера, минулого року понад 90% бензину та дизельного палива, що надходили на монгольський ринок, надходили з Росії, а двостороннє енергетичне партнерство не обмежується експортом вуглеводнів.
Росія підтвердила, що продовжить постачати електроенергію монгольським споживачам, готова реалізовувати спільні проекти в галузі ядерної енергетики мирного призначення, засновані на найсучасніших та безпечних російських технологіях, включаючи використання малих модульних реакторів.
Зі свого боку, президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух подякував Президенту Росії за офіційний візит до країни, побажавши зміцнити тісну дружбу між народами двох країн.
Він також підтвердив, що Монголія прагне розвивати та розширювати взаємодію з Росією в рамках багатогранної зовнішньої політики країни.
Монгольський лідер вважає, що Угода про вільну торгівлю з Євразійським економічним союзом (ЄАЕС) створить нові можливості для Монголії щодо розширення співпраці з Росією, сприятиме покращенню правового середовища для двосторонньої торгівлі та створить нові конкретні можливості для розширення економічного співробітництва.
Під час візиту посадовці двох країн підписали п'ять угод про співпрацю щодо постачання нафтопродуктів, постачання авіаційного палива до Монголії, розробки базового проекту реконструкції ТЕЦ-3 в Улан-Баторі, забезпечення соціального забезпечення в умовах епідемії, а також меморандум про взаєморозуміння щодо збереження озера Байкал та річки Селенга.
3 вересня президент Росії Путін здійснив офіційний візит до Монголії на запрошення свого колеги Ухнаагійна Хурелсуха. Його останній візит до Монголії відбувся у 2019 році.
Під час цього візиту Президент Путін також зустрівся з Прем'єр-міністром Лувсаннамсраїном Оюн-Ердене та Головою парламенту Дашзегвіном Амарбаясгаланом.
Цей візит відбувся на тлі того, як Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт президента Росії Путіна у 2023 році через конфлікт в Україні, який Москва відхилила. Монголія підписала Римський статут МКС, який вимагає виконання ордера на арешт, якщо Путін відвідує її територію на запит МКС.
Однак безпосередньо перед візитом, 30 серпня, Кремль заявив, що Росія не стурбована тим, що Монголія заарештує пана Путіна за цим наказом, і що «кожен аспект візиту ретельно готується».
Візит президента Путіна до Монголії викликав різку реакцію з боку України. Київ звинуватив Улан-Батор у частковій відповідальності за те, що монгольські поліцейські не заарештували пана Путіна в аеропорту.
Тим часом Литва також заявила, що візит президента Росії до Монголії «є ще одним прикладом розколу в міжнародних відносинах», а Вільнюс висловив невдоволення представником уряду східноазійської країни.
За словами Литви, це «не остаточне рішення», і країни Північної та Балтійської країн «все ще працюють над спільною заявою в рамках Європейського Союзу (ЄС)».






Коментар (0)