Ізраїльсько-іранська війна: світова економіка перевірена на міцність

(Ден Трі) - Авіаудари Ізраїлю по Ірану сколихнули світові ринки. Ціни на нафту зросли, акції стрімко зростають, а інфляція ризикує спалахнути. "Тегеранський ефект" випробовує витривалість світової економіки.

Протягом кількох годин після того, як Ізраїль завдав серії авіаударів по ядерних та військових об'єктах Ірану, світова фінансова система майже миттєво опинилася в штопорі. Це була не просто спонтанна реакція, а глибокий психологічний зсув: від очікувань відновлення до захисту, від бажання прибутку до страху втрат.

Рідко траплялося, що ринки реагували так одноманітно та бурхливо. Від Токіо до Франкфурта, від Лондона до Уолл-стріт, цифрові дошки ринків були червоними, а капітал перетікав у золото, нафту та облігації – символи невизначеності.

За цими цифрами криється ширше питання: чи є «Тегеранський ефект» лише короткостроковим шоком, чи це каталізатор нового циклу глобальної економічної нестабільності?

Ринок відреагував швидко, як тільки новина поширилася. Коли Азія прокинулася, інвестори зіткнулися з вогненним табло. Японський індекс Nikkei 225 впав на 1,3%, південнокорейський Kospi – на 1,1%, а гонконгський Hang Seng – на 0,8%.

З відкриттям європейських ринків загальнорегіональний індекс STOXX 600 впав до тритижневого мінімуму, знизившись на 0,6%, і прямує до найдовшої серії втрат з вересня минулого року. Провідні ринки, такі як німецький DAX, сильно постраждали, знизившись на 1,2%, тоді як британський FTSE 100, який досяг рекордного максимуму напередодні, також знизився на 0,4%.

У США ф'ючерси зобразили похмуру картину. Ф'ючерси на Dow Jones впали на 1,8%, ф'ючерси на S&P 500 – на 1,1%, а ф'ючерси на технологічний Nasdaq – на 1,3%. Широке падіння підкреслило загальне відчуття страху: геополітичний ризик на Близькому Сході, порохова бочка, що чекає на вибух, знову домінував у настроях світових інвесторів.

Обвал фондового ринку супроводжувався втечею до безпечних інвестиційних фондів. Золото, класичний безпечний ринок, зросло приблизно на 1%, торгуючись на рівні 3426 доларів за унцію, наближаючись до рекордної позначки 3500 доларів за унцію, зафіксованої у квітні.

Капітал також хлинув на ринок облігацій, що призвело до зниження дохідності 10-річних державних облігацій США до місячного мінімуму в 4,31%, що є чіткою ознакою того, що інвестори надають пріоритет збереженню капіталу, а не прагненню дохідності.

Червоний колір висвітлив глобальну електронну дошку одразу після того, як Ізраїль здійснив серію авіаударів по ядерних та військових об'єктах Ірану (Фото: Getty).

Фокус на нафті: побоювання щодо Ормузької протоки

Якщо фондовий ринок — це місце страху, то ринок нафти — епіцентр бурі. Ціна нафти марки Brent, міжнародного стандарту, підскочила більш ніж на 7% після публікації новин, в якийсь момент перевищивши 75 доларів за барель — найвищий рівень з квітня. Ще більш шокуючим був показник ціни на американську нафту West Texas Intermediate (WTI), ф'ючерси якої підскочили на цілих 14% у нічних торгах, що стало їх найбільшим одноденним зростанням за останні роки.

Різке зростання цін відображає не лише статус Ірану як одного з найбільших світових експортерів нафти, але й побоювання щодо Ормузької протоки. Вузький водний шлях є центром світової енергетичної промисловості, через який транспортується близько 20% світової нафти та більша частина зрідженого природного газу (ЗПГ). Будь-які перебої, якими б незначними вони не були, матиму руйнівний ефект доміно.

Аналітик Xeneta Пітер Сенд попередив, що блокада Ормузького протоки змусить судна змінити напрямок руху, що створить тиск на інші порти, що призведе до серйозних заторів та стрімкого зростання контейнерних перевезень. Цей сценарій нагадує кризу в Червоному морі 18-місячної давності, коли напади хуситів змусили судна обходити мис Доброї Надії, що подовжило подорожі та збільшило витрати.

Аналітики JPMorgan намалювали ще більш тривожний сценарій: якщо конфлікт повністю загостриться, ціни на нафту можуть перевищити 100 доларів за барель. Це знову підштовхне світ до енергетичної кризи у 2022 році після початку російсько-української війни, що порушить усі економічні прогнози.

Ескалація напруженості на Близькому Сході – світовому центрі видобутку нафти – призвела до різкого зростання цін на сиру нафту на міжнародному ринку (Фото: News Moris).

Поляризація ринку: дехто плаче, дехто сміється

Не все втрачено в цій бурі. Ринок зазнав різкої поляризації, що призвело до появи явних переможців і переможених.

Найбільше постраждали сектори авіації та відпочинку. Акції європейських гігантів IAG (материнська компанія British Airways), Lufthansa та easyJet впали на 2,7–3,8%. У США також постраждали Delta, United та American Airlines.

Вони зазнали подвійного удару: стрімке зростання цін на паливо зменшило прибутки, а рейси були перервані через закриття повітряного простору. Навіть круїзна компанія Carnival не постраждала, її акції впали на 4,7%, що відображає занепокоєння щодо операційних витрат та падіння попиту на подорожі на тлі невизначеності.

З іншого боку, акції енергетичних та оборонних компаній мали хороший день. З огляду на перспективу тривалого збереження високих цін на нафту, акції таких нафтових гігантів, як BP та Shell, зросли майже на 2% та понад 1% відповідно.

Акції нафтоналивних компаній, таких як Frontline, зросли на 6,2%, очоливши індекс STOXX 600, оскільки підвищені ризики в судноплавстві через регіон означали вищі ставки. Акції судноплавного гіганта Maersk також зросли на 4,6%.

Побоювання щодо ширшого конфлікту також сприяли зростанню акцій виробників зброї. Акції британської BAE Systems зросли майже на 3%, тоді як американські аналоги Lockheed Martin та Northrop Grumman також закрилися в плюсі.

З торгового залу до обіднього столу: ризик зростання інфляції

Найглибший і найтривожніший вплив «тегеранського ефекту» полягає не в стрімких цифрах на фондовому ринку, а в ризику того, що він знову розпалить полум'я інфляції.

Протягом останніх кількох місяців провідні економіки, особливо Сполучені Штати, досягли значного прогресу в контролі цін. Одним з головних факторів, що сприяли цьому успіху, стало падіння цін на бензин. Дані показують, що індекс споживчих цін США зріс лише на 2,4% у травні, але без падіння цін на бензин на 12% порівняно з тим самим періодом цей показник був би значно вищим за цільовий показник Федеральної резервної системи в 2%.

Тепер це досягнення під загрозою. Кожне зростання цін на нафту на 10 доларів за барель може додати піввідсоткового пункту до ІСЦ, за словами Раяна Світа, головного економіста Oxford Economics. Якщо сценарій JPMorgan зі 120 доларами за барель матеріалізується, інфляція в США може зрости до 5%, що покладе край надіям на зниження процентних ставок і поставить домогосподарства у скрутне становище.

Це ставить центральні банки перед класичною дилемою: вони ризикують «стагфляцією» – ситуацією, коли економічна стагнація супроводжується високою інфляцією. Якщо вони підвищать процентні ставки для боротьби з інфляцією, спричиненою енергопостачанням, вони ризикують задушити зростання та спровокувати рецесію. Але якщо вони збережуть або знизять процентні ставки для підтримки економіки, вони ризикують дозволити інфляції вийти з-під контролю.

Найбільш глибоким і тривожним наслідком події 13 червня є ризик повторного розпалювання полум'я інфляції (Фото: Tritility).

Який сценарій на майбутнє?

Головне питання зараз: чи це лише короткостроковий шок, чи початок довгострокової кризи? Аналітики розділилися в думках, зосереджуючись на трьох основних сценаріях:

Сценарій деескалації: Це найоптимістичніший сценарій. Напади мають лише стримуючий характер, і обидві сторони під тиском міжнародної спільноти (включаючи США та Китай) відступлять.

Ціни на нафту поступово знижуватимуться після зняття «премії за геополітичний ризик». У цьому випадку аналітики Goldman Sachs прогнозують, що ціна на нафту WTI може повернутися до 55 доларів за барель до кінця 2025 року. Фондові ринки відновляться, коли увага повернеться до фундаментальних економічних показників.

Сценарій стриманого конфлікту: Цей сценарій вважається дуже ймовірним. Конфлікт не переросте у повномасштабну війну, а продовжиться як «тіньова війна» з цілеспрямованими атаками та обмеженими ударами відплати.

Це підтримуватиме високі ціни на нафту через постійну «премію за ризик», що спричинятиме постійну волатильність на ринку та створюватиме тривале середовище невизначеності.

Сценарій повномасштабної війни: це найгірший сценарій. Наразі багато експертів, таких як Крістіан Керр з LPL Financial, вважають, що найгірший сценарій малоймовірний, оскільки закриття Ормузької магістралі також зашкодить власним економічним інтересам Ірану. Однак ризик атаки у відповідь на нафтогазову інфраструктуру один одного залишається.

Думки аналітиків щодо світової економіки після того, як Ізраїль та Іран відкрили вогонь, розділилися, але все ж вважають, що найгірший сценарій повномасштабної війни малоймовірний (Фото: Bigstock).

Шок 13 червня викрив крихкість глобальної стабільності та нашу глибоку залежність від кількох стратегічних морських шляхів. Хоча ринки можуть знайти рівновагу в короткостроковій перспективі, майже до кожного класу активів було додано невидимий шар «премії за ризик».

Відтепер інвесторам та політикам доведеться стежити за подіями на Близькому Сході з надзвичайною обережністю, оскільки кожна іскра там може розпалити бурю по всьому світу.

Джерело: https://dantri.com.vn/kinh-doanh/chien-su-israel-iran-kinh-te-the-gioi-bi-thu-thach-suc-chiu-dung-20250614204222874.htm