Питання орфографії в журналістиці.

У кожній редакції газети є відділ Моррата, який «виявляє» помилки у формулюваннях перед публікацією статті. Фото: CN

Технічних помилок не уникнути.

Мій друг, вчитель літератури у старшій школі, сказав: «Сучасні газети, особливо онлайн-газети, використовують неправильні слова, допускають граматичні помилки та мають чимало орфографічних помилок».

Можливо, через гонитву за терміновими новинами та той факт, що помилки в онлайн-газетах можна швидко виправити, редакційна команда не приділяє достатньо уваги або не ставиться серйозно до процесу коректури перед публікацією?

Якщо й трапляються якісь помилки, викликає занепокоєння те, що так багато людей використовують пресу як «путівник» у встановленні стандартів своєї мовної практики.

Журналістська робота досягає своїх читачів через ретельний процес публікації, що складається з багатьох етапів. Кожна редакція має власні технічні стандарти (правила) підготовки рукописів.

Ці правила визначають, як писати слова з великої літери та скорочувати їх; як писати в'єтнамські слова, числа, порядкові числівники та складні слова... Однак через різні фактори іноді важко уникнути «технічних помилок» у газетах.

Одного разу учень середньої школи висловив думку на форумі для журналістів, по суті стверджуючи, що преса робить забагато помилок, від дрібних помилок, таких як пропущені слова чи розділові знаки, до помилок у плутанні «л» та «н» та неправильного використання слів.

«Онлайн-новини тепер доступні широкій аудиторії, і використання неправильної в’єтнамської мови може мати значний вплив, зокрема на маленьких дітей мого віку. У мене немає жодних негативних намірів; я просто сподіваюся, що журналісти докладуть усіх зусиль, щоб мінімізувати орфографічні помилки!» – написав цей студент.

Спроби «виявити недоліки»

Багато лінгвістів, письменників, вчителів, журналістів та інших людей, які присвятили себе збереженню чистоти в'єтнамської мови, були глибоко стурбовані проблемою орфографічних помилок та неправильного використання слів у засобах масової інформації.

Вони також докладали чимало зусиль, щоб вказати на помилки, пропонувати пропозиції та висвітлювати поширені помилки в орфографії та лексиці в газетах, радіо- та телевізійних програмах, і навіть у підручниках.

Є слова, які вживаються неправильно стільки разів, що стають правильними, наприклад «giông (tố)/dông» (шторм/шторм), «đoạt (hy thống)/đạt» (виграти (медаль)/đạt (досягти)... Правильним написанням має бути «dông» у «mưa dông» (дощ/гроза), "cơn dông" (шторм), "dông gió" (вітер і буря), "dông tố" (шторм/терор); але багато газет пишуть його як "giông".

Слова «đoạt» та «đạt» мають різні значення, але використовуються майже як взаємозамінні. Згідно зі словником Інституту лінгвістики під редакцією Хоанг Пхе, виданим видавництвом Da Nang та Центром лексикографії у 2005 році, «đạt» означає досягти мети (наприклад: отримати відмінну оцінку на іспиті); тоді як «đoạt» означає повністю захопити щось для себе, боротьбою з іншими; наприклад: виграти чемпіонат.

Не лише у пресі, слова «doat» та «dat» також часто зловживають у почесних грамотах, нагородах, медалях тощо, що видаються адміністративними органами.

Використання повторюваної мови також є досить поширеним явищем у сучасній журналістиці. У навчальній телевізійній програмі VTV для старшокласників ведучий часто каже: «Вітаємо, ви виконали свою частину іспиту» після кожного сегмента. Якщо слово «завершено» вже використовується, немає потреби додавати «завершено», оскільки «завершено» означає виконано ретельно.

Наприклад, повідомляючи про інцидент, газети часто закінчують реченням: «Інцидент наразі перевіряється та з’ясовується». Якщо використовується слово «наразі», немає потреби використовувати «в процесі» і навпаки; якщо використовується слово «перевірено», немає потреби використовувати «уточнено», оскільки «перевірка» означає «виявлення істини за допомогою фактів і конкретних доказів»; наприклад: «перевірка твердження»; «інцидент ще не перевірено» (цитовано вище).

Крім того, багато газет неправильно використовують численні слова та фрази, особливо китайсько-в’єтнамські слова, такі як: "trăn trối" (остання воля та заповіт), "cổ súy" (заохочувати), "vô hình trung" (неофіційно), "vãng cảnh" (відвідати/побачити храм), "thăm quan" (відвідати/екскурсія), "sáng" lạng» (яскравий і сяючий) (правильне написання: «trăng trối», «cổ xúy», «vô hình trung», «vãng cảnh», «tham quan», «xán lạn»).

Фраза «друзі різного віку» означає «друзі, які є близькими друзями, незважаючи на значну різницю у віці», але деякі журналісти розуміють під «друзями різного віку» друзів одного віку, тому вони пишуть: «Композитор Фам Туєн та композитор Хоанг Ван — друзі різного віку, обидва народилися в 1930 році».

Збереження чистоти в'єтнамської мови.

Мова постійно змінюється, розвивається та розвивається, але це не означає, що ті, хто працює зі словами, повинні бути надмірно «креативними» та спотворювати в'єтнамську мову.

Письменник Уонг Трієу якось написав: «Ясність в’єтнамської мови полягає в її гнучкості та адаптивності, вона не є надто жорсткою, але й не надто вільною чи нестриманою. Відповідна та контрольована доза, навіть у соціальних звичках та офіційних текстах, є важливою».

Журналістів порівнюють із «працьовитими робітниками», які повинні постійно працювати на ниві слова. Тому постійне навчання та самовдосконалення є важливими для збереження чистоти в'єтнамської мови, одночасно захищаючи та розвиваючи її.

Журналістика в еру «Четвертого покоління» повинна відповідати вимогам надання об’єктивної, правдивої, швидкої та своєчасної інформації, але це не означає, що журналісти повинні бути поспішними чи недбалими у виборі слів.

Джерело: https://baoquangnam.vn/chuyen-chinh-ta-บน-bao-chi-3136766.html