Важко уникнути «технічних помилок»
Мій друг, вчитель літератури у старшій школі, сказав: «У наші дні газети, особливо онлайн-газети, використовують неправильні слова, допускають синтаксичні помилки, мають орфографічні помилки... досить часто».
Чи це через гонитву за актуальними новинами, а також помилками в електронних газетах, які можна швидко виправити, редакція не приділяє надто багато уваги та несерйозно ставиться до перевірки та виправлення помилок перед публікацією?
Навіть більше, викликає занепокоєння те, що так багато людей використовують пресу як «компас» у встановленні власних стандартів мовної практики.
Журналістська робота потрапляє до читача через ретельний процес публікації, що складається з багатьох етапів. Кожна редакція має власні технічні стандарти (регламенти) для рукописів.
У ньому зазначено, як писати слова з великої літери та скорочувати їх; як писати в'єтнамські слова, рахувати числа, порядкові числівники, складні слова... Але все ж, через багато різних факторів, іноді все ще важко уникнути «технічних помилок» у газеті.
Одного разу учень середньої школи висловив свою думку на журналістському форумі, заявивши, що у пресі забагато помилок, від дрібних, як-от пропущені слова, пропущені наголоси, до помилок, як-от плутанина «л» та «н» та використання неправильних слів.
«Онлайн-газети зараз доступні багатьом людям, якщо в’єтнамську мову використовуватимуть неправильно, це матиме величезний вплив, зокрема на дітей мого віку. Я не маю на увазі нічого негативного, просто сподіваюся, що журналісти спробують контролювати та мінімізувати орфографічні помилки!» – написав цей студент.
Спроби «виявлення помилок»
Багато лінгвістів, письменників, вчителів, журналістів..., які присвятили себе збереженню чистоти в'єтнамської мови, були дуже стурбовані проблемою орфографічних помилок та неправильного використання слів у засобах масової інформації.
Вони також докладають великих зусиль, щоб «виявляти помилки», «помічати помилки», давати коментарі та вказувати на поширені орфографічні та словникові помилки в газетах, радіо- та телевізійних програмах і навіть у підручниках.
Є слова, які використовуються «неправильно, доки не стануть правильними», такі як слова «giong (to)/dông», «doát (medal)/đát»… Слово «dông» слід писати як «mua dong», «cong dong», «dông gió», «dông to»; але багато газет пишуть його як «giong».
Слова «doat» та «dat» мають різні значення, але використовуються майже однаково. Згідно зі словником Інституту лінгвістики під редакцією Хоанг Пхе, виданим видавництвом «Da Nang» та Центром лексикографії у 2005 році, «dat» означає досягти пункту призначення (наприклад: Скласти іспит з відмінними результатами); а «doat» означає взяти все собі, борючись з іншими; наприклад: Виграти чемпіонат.
Не лише у пресі, слова «виграв» та «досягнув» досить часто зловживаються у почесних грамотах, медалях тощо адміністративних установ.
Помилка використання дублікатів слів також досить поширена в сучасній пресі. У програмі знань VTV для старшокласників ведучий багато разів казав: «Вітаю із завершенням тесту» після кожного тесту. Якщо ви кажете «завершено», немає потреби додавати слово «виконано», оскільки «завершено» означає виконано повністю.
Або ж, повідомляючи про певний інцидент, газети часто закінчують реченням: «Інцидент наразі перевіряється та з’ясовується». Якщо використовується слово «наразі», немає потреби використовувати слово «наразі» і навпаки; якщо використовується слово «перевірити», немає потреби використовувати слово «уточнити», оскільки: «перевірити» означає «викласти правду через реальність та конкретні докази»; наприклад: «перевірити твердження»; «інцидент не було перевірено» (там само).
Крім того, багато газет неправильно використовують багато слів та фраз, особливо китайсько-в'єтнамські слова, такі як: «tran troi», «co xuy», «vo hinh chung», «van canh» (храм), «tham quan», «sang lang» (правильно пишеться: «tran troi», «co xuy», «vo hinh trung», «van canh», «tham quan», «sang lang»).
Або фраза «друзі одного віку», що означає «друзі різного віку, але близькі один до одного, як друзі одного віку», але деякі журналісти розуміють «друзів одного віку» як друзів одного віку», тому вони пишуть: «музикант Фам Туєн та музикант Хоанг Ван – друзі одного віку, обидва народилися в 1930 році».
Збереження чистоти в'єтнамців
Мова завжди змінюється, виникає та розвивається, але це не означає, що ті, хто працює зі словами, повинні бути надто «креативними» та спотворювати в'єтнамську мову.
Письменник Уонг Трієу якось написав: «Чистота в’єтнамської мови полягає в її гнучкості та адаптивності, не надто жорсткій, але й не надто поблажливій. Відповідна та контрольована доза, навіть з урахуванням соціальних звичок та офіційних документів, є необхідністю».
Журналісти – це люди, які постійно орють поля слів. Тому питання постійного навчання та вдосконалення порушується, щоб сприяти збереженню чистоти в'єтнамської мови, водночас захищаючи та розвиваючи її.
Журналістика в еру «Четвертого покоління» повинна відповідати вимогам надання об’єктивної, чесної, швидкої та своєчасної інформації, але це не означає, що журналісти поспішно чи недбало використовують слова.
Джерело: https://baoquangnam.vn/chuyen-chinh-ta-tren-bao-chi-3136766.html
Коментар (0)