У попередній частині серії «Розмови про слова» ми вказали на чотири складні слова, які В'єтнамський словник повторених слів помилково визначив як повторені: «nôn nao» (тривожний), «cồn cào» (жадання), «cơ cực» (надзвичайні труднощі) та «cục càn» (приблизний переклад). У цій статті ми продовжуємо аналізувати координаційні значення чотирьох слів: «đầm ấm» (теплий), «đầm đìa» (вологий), «đần đù» (нудний) та «đầy đoạ» (мучений) (частина в лапках після номера статті є оригінальним текстом з В'єтнамського словника повторених слів - Інститут лінгвістики - під редакцією Хоанг Ван Ханя; новий рядок - це наша дискусія):
1. «ТЕПЛО. Воно створює відчуття тепла завдяки гармонії, любові та взаємній підтримці. Атмосфера зустрічі радісна та тепла. Тепла сімейна атмосфера».
«Dầm ấm» – це складне слово з координатними значеннями, де: «đầm» (або «đầm») означає відчуття спокою, насиченості та умиротворення (як у висловах «Вино, витримане протягом тривалого часу, має дуже ніжний/м’який смак»; «Вона дуже спокійна»); «ấm» означає: відчуття спокою та комфорту (як у висловах «Я відчуваю, як моє серце зігрівається»).
- З усіх словників, які ми маємо, лише В'єтнамський словник (Ле Ван Дука) записує «đầm» у значенні «тихий, не шумний, не наполягаючий», а його переносне значення — «ніжний, гармонійний». «Đầm» тут відповідає значенню «ніжний» у контексті «Вино, витримане протягом тривалого часу, має дуже ніжний смак...», як ми згадували вище. Крім того, «đầm» або «đầm» у цьому значенні також те саме, що й «đầm» у «đầm thắm/đầm Thấm». В'єтнамський словник (цитовано) під записом «đầm Thấm» пояснює це як «Ніжний, тихий, не кокетливий і не грайливий» і наводить приклад «Дівчина повинна бути ніжною та скромною».
- У «В'єтнамському словнику» (під редакцією Хоанг Пхе) слово «теплий» визначається як «створення заспокійливого та приємного відчуття. «Її серце знову тепле, мертве кохання відродилося». (Нгуєн Бінь) ~ Текст пісні не є незвичайним, але її голос такий теплий, що він ніби заколисує людей уві сні. (Во Хюй Там)».
Отже, «dầm ấm» – це складне слово, утворене шляхом поєднання елементів, а не подвоєне слово.
2 - «Так сильно, що сльози та піт лилися рясним потоком. Сльози стікали струмками. Піт лив, немов ванна. «Недбало перехилившись на інший бік, Крапля смутку заллє комусь очі» (Нгуєн Зуй).»
«Đầm đìa» — китайсько-в’єтнамське складне слово: «đầm» походить від слова «đàm» (潭), що означає глибокий ставок; «đìa» походить від слова «trì» (池), що означає ставок.
У китайській мові немає слова «ставок» (潭池), але є «ставок» (池潭), який китайський словник визначає як глибокий ставок (指深水池).
У в'єтнамській мові «đầm» та «đìa» спочатку стосувалися низинних, глибоких місць посеред полів, де під час посухи збиралася вода та риба (як у «Сьогодні ми спорожняємо ставок, завтра ми спорожняємо басейн, післязавтра ми святкуємо річницю»; «З похмурим обличчям ми спорожняємо ставок, але він ніколи не висихає» - Прислів'я). У прислів'ї Đại Nam quấc âm tự vị (Huình Tịnh Paulus Của) «đầm đìa» визначається як «ставок або басейн, де живе риба». Пізніше «đìa» або «đầm đìa» набуло ширшого, переносного значення «просочений», «багато» або «занадто багато» (як у «Мокрий ставок, мокрий басейн»; «Борг зі ставка, борг зі басейну»; «Спину облило потом»).
Таким чином, у складеному слові «đầm đìa» як «đầm», так і «đìa» є незалежними словами з точки зору функції, що мають координаційний зв'язок, а не редуплікований звуковий зв'язок.
Довідка: «đầm» походить від ієрогліфа 潭, що означає глибокий ставок. Фонетичний зв'язок AM ↔ ÂM також спостерігається в інших випадках, таких як 含 ↔ «hám» (тримати в роті); «đìa» походить від ієрогліфа 池, що означає ставок. Фонетичний зв'язок TR ↔ Đ спостерігається у випадках 置 ↔ «để» (тримати); I ↔ IA у випадках 匙 ↔ «thi» (ложка).
3 – «ДУРНИЙ» (прикметник). Здається повільним та некомпетентним у розумінні та поведінці. «Дівчата в селі також критикують його за дурість; ніхто б навіть не подумав про нього» (Ву Тхі Тхуонг).
«Đần đù» — складне слово з координатними значеннями, де: «đần» означає дурний, нерозумний (наприклад, «цей хлопець дуже дурний»; «тупий»; «стоїть там дурний»); «đù» означає незграбний, повільний, не кмітливий (наприклад, «тупий»; «Він виглядає дуже дурним»).
Усі словники, які ми маємо, записують та визначають лише «đù» або «đụ» як лайливі слова. Однак словник Нге Ан зібрав та визначив «đù» як «Khù khờ - đù đờ (редуплікативне)».
Жителі Тхань Хоа також використовують «đù», щоб описати повільність або некмітливість, наприклад: «Якщо ти весь час сидітимеш удома, то станеш тупим».
Слід також додати, що у словнику діалекту Нге Ан «đù» згадується як окреме слово, але «đù đờ» вважається редуплікативним словом. Фактично, «đù đờ» також є складним словом з координатами: «đù» = повільний; «đờ» = приголомшений, збентежений (як «lờ đờ»; «đờ đẫn»; «сидіти приголомшеним»). Словник Ле Ван Дюка показує нам незалежне значення «đờ»: «đờ • прикметник. Приголомшений, збентежений, не, не знаючи, як говорити чи діяти: Викритий, стоячи приголомшеним і приймаючий».
Отже, принаймні з діалектної точки зору, «đần đù» не є редуплікативним словом.
4 - «МУКИ (дієслово). Як муки. «У таких людей, як він, які терплять стільки отрути та надзвичайних страждань, але ніколи не хворіють» (Нам Цао).
«Đầy đoa/đầy đoa» – це одне слово з двома варіантами написання. «Đầy đoa/đọa đòi» – це складне слово з координатним значенням [сучасне значення], в якому: «đầy» означає бути змушеним терпіти страждання та приниження (як у «Мені пощастило вижити/Моя добра мати померла молодою, тому небо карає мене, змушуючи писати вірші» – Нгуєн Бінь).
«Пошкодження» також означає необхідність терпіти крайнє приниження; вигнання, страждання (як у «Жити в проклятті, вмирати в муках»; «Народившись у житті, сповненому грайливості / Небеса прирекли мене на місце, де я мушу працювати» - Кіеу):
- У В'єтнамському словнику (під редакцією Хоанг Пхе) зазначено: «đọa • дієслово. [ід] [небо] змушує людину страждати від життя вкрай важких обставинах, згідно зі старою концепцією: «Або яким було минуле життя? / Небо карає за гріх, перетворюючи людину на монстра» (CC)».
Отже, всі чотири слова: теплий і затишний, переповнений водою, нудний і дурний, мучений, які ми розібрали вище, є складними словами, утвореними шляхом поєднання елементів, а не подвоєними словами.
Хоанг Чінь Сон (автор)
Джерело: https://baothanhhoa.vn/ve-mot-so-tu-lay-dam-am-dam-dia-dan-du-day-doa-236095.htm
Коментар (0)