Нехай звук труби лунає вічно.

Вже понад 20 років звук рогу Ч'єу Фук Ана став звичною мелодією, тісно пов'язаною з духовним життям народу Ред Дао в селі Кхе Дет, комуна Фонг Ду Тхуонг. За допомогою свого рогу Ан не лише грає традиційні мелодії, а й непомітно зберігає свою етнічну культуру посеред потоку сучасності.

Труба, якою володіє пан Тріу Фук Ан, має понад 40 років, це цінна реліквія, що залишилася йому від батька. Її конструкція відображає особливості високогір'я: корпус виготовлений з дуже твердої та міцної породи деревини пралісів, а розтруб — з полірованої латуні з дев'ятьма ретельно вирізьбленими отворами для пальців. Пан Ан пояснює, що для того, щоб звук труби лунав далеко та мав душу, музикант повинен знати, як регулювати дихання від грудей через горло, а потім пальцями ритмічно натискати на дев'ять латунних отворів. Кожен отвір представляє музичну ноту, поєднуючись разом, створюючи звуки, які іноді низькі, іноді високі, виражаючи численні емоції музиканта.

Протягом останніх двох десятиліть гра пана Аня на трубі була присутня на важливих подіях у селі. Від жвавих весіль, де звук труби передає благословення на все життя, до святкування народження дитини, Тет (місячного Нового року) та особливо церемонії посвячення з дванадцятьма лампами – найважливішого ритуалу в житті даоського чоловіка. Пан Трієу Фук Ан розповів, що звук труби змінюється залежно від події. Труба на церемонії посвячення має бути урочистою та шанобливою, щоб сповіщати духів; тоді як труба на весіллі має бути веселою та жвавою, як спів птахів рано вранці... Саме ця відданість справі та талант зробили його найшанованішим «охоронцем полум’я» культури в регіоні.

Пан Ан навчив селян хутора Кхе Дат, як грати на ріжку.

Розповідаючи про тісні стосунки пана Аня з мешканцями села, пані Данг Тхі Сень поділилася: «У цьому селі, коли відбувається якась велика чи мала подія, люди завжди звертаються до пана Аня. Весілля не було б радісним без звуку його труби, а церемонія повноліття без його гри на трубі відчувається так, ніби їй бракує душі нашої етнічної групи. Мешканці села цінують пана Аня не лише тому, що він так добре грає на трубі, але й тому, що він завжди сповнений ентузіазму та ніколи не відмовляє, коли село потребує його».

Пан Сьоу Ван Дан, керівник відділу культури та соціальних справ комуни Фонг Ди Тхуонг, сказав: «У селі Кхе Дат лише пан Ан досі володіє майстерною технікою гри на трубі та досконало розуміє стародавні трубні твори. Такі віддані своїй справі люди, як пан Ан, є справді цінним надбанням для місцевої громади. Комуна також регулярно створює можливості для пана Ана брати участь у заходах, що зберігають культуру народу дао в цьому районі».

Невимушений внесок пана Трієу Фук Ана допоміг культурному та мистецькому руху комуни Фонг Ду Тхуонг зберегти свою унікальну ідентичність.

Пан Сіу Ван Дан – керівник відділу культури та соціальних справ комуни Фонг Ду Тхуонг.

Однак, за цими гучними звуками, що лунають у горах та лісах, пан Ан все ще має глибоке занепокоєння щодо майбутнього. Він бачить, що сучасна молодь надасть перевагу прослуховуванню бадьорої музики на своїх телефонах, а не терпляче навчається правильно грати на даоській флейті. Навчання грі на флейті в автентичному стилі дао – це процес, який вимагає терпіння, і не кожна молода людина має наполегливість, щоб продовжувати його.

Найбільше занепокоєння Ч'єу Фук Ана з віком викликає питання про те, хто ж візьме на себе цей дев'ятиотвірний ріг, щоб грати на традиційних церемоніях народу Дао. Він боїться, що звук етнічного рога зникне, що прекрасні цінності його предків будуть затьмарені «пилом» часу. Зараз найбільше бажання Ана — щоб молоде покоління сіло та послухало його розповіді про ріг, навчилося підтримувати ритм своєї етнічної ідентичності.

Бажання того даоського чоловіка було простим, але глибоко щирим: він сподівався, що звук ріжка назавжди лунатиме як підтвердження життєвої сили народу дао серед безкрайнього лісу, щоб їхня культура ніколи не була забута в потоці часу.

Джерело: https://baolaocai.vn/de-tieng-ken-mai-ngan-vang-post892712.html