Повернення житлу його справжньої вартості.

Нещодавно на зустрічі з партійним комітетом уряду щодо виконання Директиви Центрального комітету партії № 34/CT-TW про посилення лідерства партії у розвитку соціального житла в новій ситуації Генеральний секретар і президент То Лам підтвердив: «Будинки призначені для проживання, а не для спекуляцій, бізнесу чи накопичення активів». Це не лише сильне політичне послання, але й безпосередньо стосується важливої ​​проблеми на сучасному ринку нерухомості.

Протягом багатьох років, поряд зі швидкою урбанізацією та постійно зростаючим попитом на житло, ринок нерухомості демонстрував потужне зростання, що значно сприяло економічному зростанню. Однак, за цією динамікою, ринок також демонструє ознаки несталого розвитку. Ціни на житло у великих містах продовжують залишатися високими, значно перевищуючи можливості більшості людей. У Ханої нерідко можна знайти квартири вартістю сотні мільйонів донгів за квадратний метр.

Тривожною реальністю є те, що житло в багатьох районах перетворюється на інструмент для спекуляцій, накопичення активів та короткострокового прибутку. У деяких районах ціни на землю та житло штучно завищуються за короткий період через чутки про містобудування, ефект піднятої руки або тактику маніпулювання цінами, створюючи штучний рівень цін. Багато проектів купуються та продаються кілька разів ще до завершення будівництва, що призводить до дедалі більшої розбіжності вартості нерухомості з її фактичною споживчою вартістю.

Надмірний потік капіталу у спекуляції на ринку нерухомості замість виробництва та бізнесу створює значні ризики для економіки. Зростання цін на житло не лише підвищує вартість життя міських жителів, але й негативно впливає на конкурентоспроможність економіки, оскільки зростають орендна плата, комерційні площі та витрати на проживання.

Що ще більш помітно, навіть у секторі соціального житла, який має глибоке соціальне значення, були випадки використання цієї політики для особистої вигоди. Фактично, були випадки, коли люди купували соціальне житло не для проживання в ньому, а для перепродажу або здачі в оренду. Тим часом багато справді нужденних людей не можуть отримати доступ до цієї політики через складні процедури та обмежену пропозицію.

Тому гасло «дім призначений для проживання» слід розглядати як провідний принцип для здоровішого, більш сталого та збалансованого ринку нерухомості. Належним чином розвинений ринок не може покладатися виключно на зростання цін на нерухомість, а повинен забезпечувати реальні потреби в житлі більшості населення. Житло, перш за все, має бути визначене як важлива життєва потреба, пов’язана із соціальним забезпеченням та якістю міського розвитку.

Для досягнення цієї мети першочерговим завданням є подальше вдосконалення інституцій та політики, спрямованої на контроль спекуляцій та заохочення інвестицій для задоволення реальних потреб у житлі; дослідження відповідних податкових інструментів для володіння кількома об'єктами нерухомості, які не використовуються; встановлення вищих податків на короткострокові спекулятивні передачі; а також підвищення прозорості даних про транзакції, цін на землю та планування, щоб обмежити створення штучних цінових стрибків на ринку.

Крім того, необхідно активно розвивати пропозицію житла, доступного для населення. Поточні реалії показують, що у великих містах все ще існує серйозна нестача середнього, доступного та соціального житла. Тим часом багато елітних проектів є надлишковими, що створює дисбаланс із фактичним попитом.

Щодо соціального житла, управлінському агентству необхідно продовжувати усувати вузькі місця в інвестиційних процедурах, розподілі землі, кредитуванні та механізмах відбору інвесторів для пришвидшення реалізації проектів; а також активно розвивати орендне житло поряд з житлом на продаж.

Ще одним важливим рішенням є створення синхронізованої національної бази даних про житло та ринок нерухомості, яка б об'єднувала податки, землю, населення та операції з нерухомістю. Коли всі операції будуть прозорими та ефективно контролюватимуться, спекуляції, маніпуляції цінами чи лазівки матимуть мало шансів на існування.

У довгостроковій перспективі необхідно змінити ставлення до розвитку ринку нерухомості в бік більш ґрунтовного підходу. Постійне зростання цін на житло не можна вважати ознакою успіху. Здоровий ринок має бути таким, що дозволяє людям отримувати доступ до житла, яке відповідає їхньому доходу.

Житло — це не просто актив для накопичення чи спекуляцій з метою отримання прибутку. Для кожної родини це також місце для життя, основа соціальної стабільності та якості життя. Коли ринок нерухомості функціонує відповідно до своєї справжньої природи «будинки призначені для проживання», саме тоді політика соціального забезпечення стає більш змістовною, а розвиток міст — більш сталим.

Джерело: https://hanoimoi.vn/dua-nha-o-tro-ve-dung-gia-tri-972259.html