В'єтнамська «спадщина» в Новій Каледонії

Почесний консул В'єтнаму в Новій Каледонії, пан Дінь Нгок Рієм, відвідав програму «Весняна батьківщина 2025» – Фото: NAM TRAN

Пан Дінь Нгок Рієм, який народився та виріс на віддаленому острові Нова Каледонія, завжди підтримував міцний зв'язок зі своєю батьківщиною через в'єтнамську мовну «спадщину», передану його батьками. Протягом 15 років відданості він не лише допомагав в'єтнамській громаді, а й поширював в'єтнамські культурні цінності серед наступного покоління.

Збереження рідної мови

Його батьки покинули В'єтнам наприкінці 1930-х років, забравши спогади про батьківщину з собою на Нову Каледонію, французький острів у Тихому океані. Вдома батьки завжди нагадували своїм дітям не забувати рідну мову.

«Моя мама завжди казала мені: Дитино моя, не забувай свою рідну мову і пам’ятай, що пізніше треба навчити своїх дітей в’єтнамської», – поділився пан Рім. Його батько, сувора людина, вимагав від своїх дітей підтримувати в’єтнамську мову в усіх сімейних справах.

Він також згадує щасливий спогад, коли вивчав в'єтнамську мову. Хтось колись сказав йому, що «thọi cốm» більше не використовується, а замість нього використовується «nẩu cốm».

Але під час повернення до рідного міста, коли він побачив, як його родичі готують рис із соломи, він зрозумів, чому слово «готувати рис» так тісно асоціюється з життям в'єтнамців.

Хоча він досить вільно розмовляє в'єтнамською, він визнає, що все ще «погано» володіє нею, бо його навички читання та письма обмежені.

«Я завжди шкодую, що не вивчив в’єтнамську мову як слід, коли був молодим», – зізнався він. Більше того, пан Рім «активно розмовляв в’єтнамською, куди б він не їхав», чи то коли повертався до рідного міста, чи то коли зустрічався з в’єтнамцями за кордоном.

15 років невпинного товариства

У 2016 році пана Ріема було призначено почесним консулом В'єтнаму в Новій Каледонії з базою в Нумеа. Однак його любов і відданість в'єтнамській громаді почалися 15 років тому, коли він не вагаючись безкоштовно підтримував своїх співвітчизників.

«Я лише допомагаю, ніколи не беру грошей. Незалежно від того, багаті вони чи бідні, я допомагаю всім. Іноді я навіть втрачаю гроші, коли займаюся паперовою роботою за них, бо мені доводиться друкувати більше документів», – поділився він.

Його любов і репутація були поважані місцевою владою. Одного разу, посеред ночі, поліція викликала його, коли виявила, що у в'єтнамця зникли документи.

Він допоміг їм знайти житло та наступного ранку заповнив документи. Він також допомагав готувати їжу для в'єтнамських рибалок, яких заарештували за вилов морських огірків.

«Вони не звикли їсти французьку їжу, тому я готував для них сам», – згадував він.

Наразі він співпрацює з посольством Франції над вирішенням візових питань для в'єтнамських працівників у Новій Каледонії. Він сказав, що хоча їм і дозволено працювати, багато людей все ще стикаються з перешкодами під час подання заявки на отримання віз.

Наразі у Новій Каледонії проживає близько 3000 в'єтнамців.

За словами пана Ріма, тут немає бідних. Половина з них не має французького громадянства, тоді як інша половина має громадянство, але хоче мати в'єтнамські паспорти.

Зокрема, ті, хто вже має французьке громадянство, хочуть мати в'єтнамський паспорт, щоб інвестувати в нерухомість та повернутися додому після виходу на пенсію.

З любов’ю до рідної мови пан Рієм готується відкрити безкоштовний курс в’єтнамської мови в консульстві для дітей в’єтнамців, які проживають за кордоном. Він отримав підтримку від Міністерства закордонних справ , надавши 200 в’єтнамських книг.

«Я дуже хочу більше вивчати в’єтнамську мову, і я також сподіваюся, що мої діти продовжуватимуть розмовляти в’єтнамською. Наступного місяця я організую клас в’єтнамської мови для дітей у консульстві. Я знайшов вчителя, і діти приїжджатимуть сюди навчатися безкоштовно», – з ентузіазмом поділився він.

Повернувшись до В'єтнаму для участі у весняній програмі «Батьківщина 2025», пан Рієм був зворушений зустріччю з в'єтнамцями з усього світу, які проживають за кордоном. Він вважає, що об'єднання в'єтнамської громади за кордоном створить сили для побудови дедалі сильнішої батьківщини.