Дефіцит води: глобальна історія
У звіті Організації Об'єднаних Націй за жовтень 2023 року зазначалося, що 2,2 мільярда людей наразі не мають доступу до чистої води, тоді як 4,2 мільярда людей не мають доступу до базових санітарних умов. Прогнозується, що до 2030 року близько 60 країн зіткнуться з гострою нестачею води. Очевидно, що вода стала глобальною проблемою.
Навіть минулого літа не лише Африка та посушливі землі Близького Сходу та Південної Азії, а й сама Європа потрапили в безпрецедентну посуху. Великі території Центральної та Південної Європи були надзвичайно сухими через спеку та сильну відсутність дощів.
Значна частина Чеської Республіки та Литви постраждала від посухи в липні. У березні минулого року у Франції відбулися сутички протестувальників з поліцією через будівництво водосховищ, призначених для допомоги постраждалим від посухи фермам. Екологи побоюються, що посуха в цих басейнах може призвести до зниження рівня ґрунтових вод.
За словами чиновників Іспанії, запаси води скоротилися до 41%, що спричинило серйозні неврожаї для фермерів, а в деяких районах країни було запроваджено припинення водопостачання. Антропогенна зміна клімату призвела до посилення спеки та посух і є однією з головних причин зростання водної кризи в Європі та в усьому світі .
Водночас, зростаючий попит на ресурси, оскільки промисловість і сільське господарство видобують із землі, річок та озер більше води, ніж можна поповнити, також є причиною дефіциту води.
За словами Марка Біркенса, гідролога з Утрехтського університету в Нідерландах, промисловість використовує половину водних ресурсів Європи, тоді як 40% постачається сільському господарству, а решта 10% використовуються домогосподарствами.
У Європейському Союзі дефіцит води впливає на 11% населення. Скорочення запасів води може означати, що домогосподарства зіткнуться з нормуванням. Але проблема на цьому не зупиняється, вона також впливає на енергетичний сектор.
У 2022 році французькій владі довелося зупинити кілька атомних електростанцій, оскільки річкова вода, яка використовувалася для їх охолодження, була занадто теплою. Минулого року посушливе літо також зменшило виробництво гідроелектростанцій у Норвегії. Тим часом фермери, які використовують воду для зрошення сільськогосподарських культур, також сильно постраждали від нестачі води та посухи.
Рівень води в річці Рейн впаде до рекордно низького рівня влітку 2023 року. Джерело: AP
Чи буде «перероблена вода» рішенням?
Одним із можливих рішень у сільському господарстві є використання очищених промислових та побутових стічних вод для зрошення, щоб захистити цінні запаси прісної води. Кількість «переробленої води» в ЄС може бути в шість разів вищою, ніж зараз.
«Прісноводні ресурси обмежені та перебувають під дедалі більшим тиском. У часи безпрецедентних температур нам потрібно припинити марнувати воду та використовувати її ефективніше», – написав у прес-релізі Вірджиніюс Сінкявічус, комісар ЄС з питань довкілля, океанів та рибальства.
Нові правила ЄС щодо мінімальних вимог до повторного використання води для сільськогосподарського зрошення набули чинності цього літа. Вони вимагають від держав-членів ЄС очищення комунальних та промислових стічних вод, щоб фермери могли їх використовувати.
Європейська комісія стверджує, що очищення та повторне використання води можуть замінити п'яту частину зрошувальної води, яка зараз використовується з підземних вод в Іспанії та Португалії. У Франції, Італії та Греції цей показник може сягати 45%. Стічні води можуть задовольнити всі потреби в зрошенні в країнах ЄС з меншими сільськогосподарськими секторами.
«Все залежить від якості води», — каже гідролог Марк Біркенс. Сьогодні великі промислові об’єкти мають власні очисні споруди, які часто скидають воду в річки, і «залежно від галузі, очищені промислові стічні води часто кращі за очищені побутові стічні води».
Але це не універсальне рішення. Використання промислових та побутових стічних вод для зрошення може бути ризикованим, якщо водоочисні споруди не можуть фільтрувати забруднюючі речовини. Ці забруднювачі можуть забруднювати ґрунт і рослини.
Зменшення витрат води
Федеральне агентство з охорони навколишнього середовища Німеччини (UBA) розкритикувало нові правила ЄС щодо очищення стічних вод, заявивши, що рівень річок може ще більше впасти, якщо в річки повертатиметься занадто мало очищеної води з промисловості та міст.
Вартість є ще одним фактором, який впливає на те, чи варто використовувати більше оборотної води в сільському господарстві. Якщо транспортна відстань від переробного заводу до поля занадто велика, це невигідно для фермера. І це часто трапляється в таких країнах, як Словенія, Болгарія та Польща.
За словами Біркенса, зусилля щодо оптимізації зрошення в сільському господарстві вже існують. Наприклад, ефективні системи крапельного зрошення кращі за великомасштабні дощувальні системи. Але найбільший потенціал для економії води полягає у вирощуванні менш спраглих культур.
Італія є домівкою для найбільшої в Європі площі вирощування рису, а вирощування рису потребує багато води. Фермери навколо річки По, сільськогосподарського центру Італії, другий рік поспіль страждають від серйозного неврожаю через відсутність зимового снігопаду в Альпах та низький рівень води.
Біркенс вважає, що італійські фермери могли б отримати користь від вирощування кукурудзи або пшениці. «Озима пшениця — менш водоємна культура», — сказав гідролог. «Вона також рано росте та дозріває на початку літа. Тож вам не потрібно стільки води».
Поля в Італії висохли та потріскані через брак води. Джерело: AP
Стала адаптація
Один із часто недооцінених способів економії води – це обслуговування трубопроводів, які постачають ресурси до домівок та підприємств. В середньому чверть прісної води ЄС втрачається під час її шляху до крана через протікання та розриви труб.
Болгарія є найбільшим порушником ЄС. Близько 60% води втрачається через витоки. В Італії, де панує посуха, втрачається близько 40%. У Португалії цей показник становить близько 30%.
Наразі країни, які найбільше постраждали від посухи та нестачі дощів, такі як Іспанія, Італія та Болгарія, також є тими, хто інвестує найменше на душу населення у ремонт негерметичної водопровідної інфраструктури.
Боротьба зі зміною клімату та адаптація до неї вимагають інновацій як у сфері управління водними ресурсами, так і в сільському господарстві. Повторне використання стічних вод може бути важливою частиною рішення, але його слід використовувати обережно, щоб гарантувати, що воно не завдасть шкоди навколишньому середовищу та досягне максимальної ефективності. Водночас, будівництво сталої архітектури та підготовка до нових кліматичних реалій також є ключовими для побудови мирного та сталого майбутнього.
Пан Мінх
Джерело
Коментар (0)