Самокритика та критика – це «гостра зброя», незмінні правила та принципи у побудові та виправленні Комуністичної партії. Справжній член комуністичної партії завжди розглядає самокритику та критику як регулярне та безперервне завдання самовдосконалення, таким чином знаючи, як виправляти помилки, коригувати те, що неправильно та неякісно, розвивати та примножувати правильні дії та добрі справи, які кожен член партії приносить суспільству.
Протягом своєї революційної кар'єри президент Хо Ши Мін написав багато статей та розмов про самокритику та критику. У жовтні 1947 року у своїй праці «Реформування способу роботи» він писав: «Щоб хороший член партії та кадровий працівник став справжнім революціонером, немає нічого складного, все залежить від серця, якщо серце знає, як працювати для партії, для Вітчизни, для народу, тоді людина досягне точки неупередженості та безсторонності».
Також у цій роботі він зазначав: «Найкращі ліки – це практична критика та самокритика». Кожен кадровий працівник і член партії «повинні щодня займатися самоаналізом, самокритикою та самовиправленням, так само як вони повинні щодня вмивати обличчя». «Партія, яка приховує свої недоліки, – це гнила партія. Партія, яка має сміливість визнати свої недоліки, чітко вказати на ці недоліки, чітко дослідити обставини, що спричинили ці недоліки, а потім шукати всіляких способів виправити ці недоліки. Це прогресивна, смілива, непохитна та справжня партія». Партія повинна знати свої сильні та слабкі сторони, «щоб навчати своїх членів та маси».

Хоча лише на II з'їзді (1951) наша партія включила самокритику та критику до Статуту партії, з моменту свого заснування (3 лютого 1930 року) наша партія носила в собі дуже серйозний дух «самокритики». Незважаючи на час, думки та вчення дядька Хо все ще зберігають свою цінність і є керівними принципами, які наша партія застосовує в практичному процесі керівництва країною. Протягом 94 років з багатою історією, досвідом, інтелектом та наукою , у кожен революційний період наша партія надавала особливого значення роботі з партійного будівництва та виправлення, особливо самокритиці та критики, в якій «самоаналіз та самовиправлення» кожного члена партії та партійної організації вважається ключем до оцінки якості членів партії та партійних організацій.
На трьох останніх з'їздах партії наша партія приймала резолюції та висновки щодо партійного будівництва та виправлення з надією на те, що наша партія ставатиме дедалі сильнішою та чистішою. Це: Резолюція 4-ї сесії Центрального Комітету 11-го скликання «Деякі нагальні питання партійного будівництва на сьогодні»; Резолюція 4-ї сесії Центрального Комітету 12-го скликання «Зміцнення партійного будівництва та виправлення; запобігання та протидія деградації політичної ідеології, етики, способу життя та проявам «саморозвитку» та «самоперетворення» всередині партії». 13-й з'їзд партії всебічно та глибоко підсумував роботу з партійного будівництва та виправлення і зазначив: «У найближчі роки ми повинні приділяти особливу увагу та надалі сприяти роботі з будівництва та виправлення партії та політичної системи, щоб вони були чистими та сильними в усіх аспектах політики, ідеології, етики, організації та кадрового забезпечення». На 4-й Центральній конференції 13-го скликання було оприлюднено Висновок 21 щодо: «Сприяння розбудові та виправленню партії та політичної системи; рішуче запобігання, відштовхування та суворе поводження з кадрами та членами партії, які деградували в політичній ідеології, етиці та способі життя та демонструють ознаки «самоеволюції» та «самотрансформації».
Незважаючи на досягнення великих та історичних досягнень, у резолюції 13-го з'їзду партії, проведеному під час огляду роботи з партійного будівництва та виправлення, зазначається, що: «Самокритика та критика в багатьох місцях все ще носять формальний характер; ситуація поваги, уникнення та страху перед конфліктом все ще існує в багатьох місцях; низці кадрів та членів партії бракує самосвідомості, щоб усвідомити свої недоліки та відповідальність за виконання покладених на них завдань».
З початку 13-го з'їзду партії стало відомо, що багато кадрів та членів партії, особливо деякі високопоставлені кадри під керівництвом Секретаріату та Політбюро, порушували Статут партії, те, що членам партії заборонено робити, та серйозно порушували закон, за що були суворо покарані партійною дисципліною та навіть кримінальним переслідуванням. З вищезазначених випадків видно, що самокритика та критика низки партійних організацій та членів партії не є серйозною; боротьба та критика партійних організацій з членами партії, які порушують закон, були недбалими та легковажними. Особливо недбалою була роль лідера та головуючого кадрового складу, під впливом особистих та групових інтересів. Члени партії, які порушують партійну дисципліну та закон...
Держава існує тому, що у повсякденному житті та роботі ми забули, що ми кадри, члени партії, державні службовці, які служать Вітчизні та Народу.
Не дозволяйте членам партії недооцінювати відповідальність за «самоаналіз, самовиправлення» та «забувати вмиватися» щодня. Кожна партійна організація та член партії повинні сприяти духу прямолінійної боротьби та щирих коментарів заради спільної справи партії. Уникайте ситуації, коли ви бачите помилки, але не наважуєтесь критикувати чи давати коментарі, щоб їхні товариші та товариші по команді могли розвиватися та дозрівати; щоб члени партії не затягувалися та не заглиблювалися в помилки та недоліки, швидко розпізнавали підлі та неправильні дії, швидко долали наслідки (якщо такі є), виправляли власні помилки, зберігали престиж партії, честь для себе, своїх сімей та кланів. Під час роботи неминуче трапляються помилки та недоліки, але якщо їх усвідомити вчасно або члени партії, що знаходяться в тій самій партійній групі чи партійному осередку, нагадають та попередять, члени партії обов’язково швидко прокинуться та уникнуть порушень.
Джерело






Коментар (0)