Збільшення вартості та створення стабільного доходу від посаджених лісів

Куангнгай. Наразі близько 80% лісової площі на заході комуни Мо Дик було перетворено людьми з акацій на евкаліпти, вирощені з використанням тканинних культур, для постачання вантажів деревообробним заводам.

У західній частині комуни Мо Дик (провінція Куангнгай) у попередні роки великі площі лісових угідь використовувалися людьми переважно для вирощування необробленої акації. Більша частина цієї деревини продавалася підприємствам з виробництва тріски або імпортувалася в сирому вигляді підприємствам в економічній зоні Дунг Куат. Хоча це приносило певний дохід, економічна цінність від експорту необробленої деревини все ще була обмеженою залежно від ринку та коливань цін.

Наразі пан Са побудував у цій місцевості сировинну ділянку для вирощування евкаліпта з тканинних культур площею близько 600 гектарів для постачання сировини на переробний завод. Фото: LK

Розуміючи потенціал економічного розвитку виробництва шпону, 5 років тому пан Во Зуй Са (проживає в комуні Мо Дик) став піонером у створенні деревообробної фабрики Хунг Нгуєн у цій місцевості, максимально використовуючи наявну сировину та створюючи замкнутий ланцюжок створення вартості від посаджених лісів до готової продукції. Будучи рішуче налаштованим побудувати сучасну модель виробництва, пан Са сміливо інвестував понад 4 мільярди донгів в оснащення передових машинних ліній.

Він не лише інвестував в інфраструктуру, але й досліджував перехід культур з акації на евкаліпт, вирощений з тканинних культур, для підвищення продуктивності та якості деревини. «Раніше вирощування акації не приносило високого доходу, я відвідав зразки в Гіа Лай та Дак Лак і зрозумів, що евкаліптові дерева, вирощені з тканинних культур, забезпечують вищу продуктивність та якість. Після цього я вирішив перетворити всю територію на евкаліпт і побачив чіткі результати», – поділився пан Са.

Посадка евкаліптових лісів для постачання переробних заводів не лише гарантує обсяг виробництва, але й стабільні закупівельні ціни, незалежно від ринку. Фото: LK

За словами пана Са, переваги евкаліптів, вирощених методом тканинної культури, полягають у тому, що вони менш схильні до хвороб, мають добру стійкість до штормів, стабільні ціни та менш схильні до конкуренції з боку закупівельних підрозділів. Крім того, вага деревини евкаліпта більша, ніж у деревини акації: з тієї ж площі в 1 гектар через 5 років евкаліптовий ліс дає близько 140-160 тонн, тоді як деревина акації досягає лише 120 тонн. Крім того, деревину евкаліпта не потрібно очищати від лущення перед продажем, що допомагає виробникам заощаджувати на витратах на робочу силу та підвищувати економічну ефективність.

Фабрика з переробки шпону Хунг Нгуєн наразі працює стабільно, переробляючи в середньому 30 тонн деревини на день, забезпечуючи ринок південних провінцій та міст. 100% сировини береться з місцевих лісів. Для створення престижу та забезпечення стабільного обсягу виробництва всі етапи виробництва ретельно контролюються, від відбору деревини до інструктажу працівників з лущення та розпилювання відповідно до технічних стандартів. Пан Са безпосередньо керує та направляє, допомагаючи працівникам швидко опанувати процес, забезпечуючи ефективну роботу машин, уникаючи відходів та пошкодження деревини під час обробки.

Наразі деревообробний завод Хунг Нгуєн не лише допомагає лісовим господарствам підвищити економічну ефективність, але й створює робочі місця зі стабільним доходом для понад 20 місцевих працівників. Фото: LK

Щодо сировини, окрім 200 гектарів сімейного лісу та землі, орендованої у місцевих жителів для вирощування евкаліпта, багато місцевих домогосподарств, усвідомлюючи економічну ефективність, також перевели акацію на евкаліпт. Наразі близько 80% місцевої лісової площі (понад 600 гектарів) перетворено на евкаліпт місцевими жителями, і пан Са зобов'язався споживати всю продукцію. Завдяки цьому модель не лише допомагає йому проактивно шукати сировину, але й заохочує фермерів брати участь у сталому виробничому ланцюжку.

Стабільна виробнича діяльність приносить родині Са дохід від 200 до 300 мільйонів донгів на рік. Водночас фабрика створює робочі місця приблизно для 20 місцевих робітників, з доходом понад 6 мільйонів донгів на місяць. Багато працівників, які працюють довгостроково, цінують стабільну роботу, покращене життя та зручності, оскільки це близько до дому. Пан Хюїнь Тхань Тхієн, працівник фабрики, поділився: «Роботи достатньо, щоб покрити витрати на проживання, поруч дружина та діти, стабільна зарплата, тому ми дуже впевнені в довгостроковій роботі».

За словами пана Са, фабрика зараз працює на низькому рівні через обмежені джерела сировини. Очікується, що через 1-2 роки, коли площа евкаліптового лісу буде готова до заготівлі, він продовжить інвестувати в більше обладнання, розширювати масштаби виробництва, створювати більше робочих місць та стабільний дохід для місцевого населення. Він також планує запровадити навчальні курси з методів посадки лісів, догляду та сталого використання, допомагаючи людям підвищувати продуктивність та забезпечувати якість деревини, тим самим маючи довгостроковий зв'язок зі своєю батьківщиною.

Модель пана Са продемонструвала ефективність поєднання виробництва, переробки та ринку. Це не лише створює вищу економічну цінність, ніж продаж необробленої деревини, але й сприяє трансформації економічної структури агролісівництва, створює стабільні робочі місця та покращує життя людей.

Джерело: https://nongnghiepmoitruong.vn/nang-cao-gia-tri-tao-thu-nhap-on-dinh-tu-rung-trong-d783801.html