Поет Нгуєн Куанг Тхієу: «Мій Тато — це ангел, що летить на землю»

Почувши новину про смерть поетеси Лам Тхі Мі Да, сценаристка Нгуєн Тхі Хонг Нгат не могла приховати свого смутку. «Прекрасна та талановита поетеса, з теплим і добрим серцем до своїх друзів, життєрадісною та гумористичною особистістю. Тебе більше немає!», – поділилася вона.

Сценаристка Нгуєн Тхі Хонг Нгат розповіла, що вони з поетесою Май Да знайомі з 70-х років минулого століття. Щоразу, коли поетеса їхала до Ханоя , її друзі збиралися навколо, щоб із радістю відвідати її. Якою б зайнятою не була Май Да, вона ніколи не забувала завітати до неї додому, щоб відвідати її та її чоловіка, повечеряти, а іноді навіть переночувати. Вона робила те саме, коли їхала до Хюе.

Пан Хоанг Фу Нгок Туонг, чоловік мого тату, переніс інсульт і був прикутий до ліжка понад 20 років. В останні роки свого життя він втратив пам'ять, забував усіх і дивився на всіх з порожнім виразом обличчя та без рефлексів.

Тепер тебе немає, життя слави та трагедії, особливо в останні роки твого життя, закінчилося. Спочивай з миром, тобі вистачило втоми та труднощів. Лети мирно з блакитним небом та білими хмарами», – емоційно поділився сценарист Хонг Нгат.

Сценарист Нгуєн Тхуї з жалем написав: «У день, коли мій учитель вперше повів мене до Хюе , я полюбив Хюе ще більше, бо жінкою, яку я зустрів, була пані Лам Тхі Мі Да».

Вона була з того ж рідного міста, що й вчителька, але для мене вона все ще була «дуже Хюе», ніжною та жіночною, турботливою та надзвичайно красивою, вона все ще зберігала своє «небо» після стількох «бомбових вирв» життя. Цього ранку, в чужому місті, я почула, що вона померла. Моє серце завмерло, я оплакувала її, талановиту письменницю, прекрасну жінку.

Поетеса Лам Тхі Мій Да в молодості (фото: Facebook Nguyen Quang Thieu).

Для поета Нгуєна Куанг Тхієу, голови Асоціації письменників В'єтнаму , Лам Тхі Мі Да — це «ангел, що зійшов на землю».

«Десятиліттями я називав її так, бо її обличчя прекрасне та святе, бо її душа безмежно чиста, а її вірші завжди звучать, як пісні кохання, ніжні та мають тендітну, але всепроникну красу», – поділилася поетеса Нгуєн Куанг Тхієу.

Він стверджував, що навіть вірші поетеси про втрати на війні резонують з цією красою.

«Здається, ти прийшов у цей світ лише для того, щоб показати прекрасне обличчя, чисту душу та озвучити вірші любові та захисту.»

У цю мить я відчуваю, що кожна квітка, що розпускається влітку, несе в собі красу твого обличчя, твоєї душі та твоєї поезії. Я схиляю голову перед пам'яттю про тебе та дивлюся до світла, куди ти полетів», – зворушливо написав президент Асоціації письменників В'єтнаму.

Вірш «Народні казки нашої країни» Лам Тхі Мі Да надруковано у підручнику з в'єтнамської мови для 4 класу, том 1, видавництво «Освіта В'єтнаму», 2019 (Фото: Мань Тунг).

Поетеса Лам Тхі Мі Да народилася в 1949 році в Куангбіні та живе зі своїм чоловіком – письменником і поетом Хоанг Фу Нгок Туонгом – у місті Хюе.

Лам Тхі Мі Да стала відомою на поетичній сцені в 1971 році, після того, як виграла перший приз на поетичному конкурсі газети «Література та мистецтво» з віршем «Небо, отвір від бомби» . Цей твір також був включений до програми з літератури у старшій школі.

Вона стала членом Асоціації письменників В'єтнаму в 1978 році, навчалася в Школі письма Нгуєн Ду, брала участь у навчальних курсах в Академії Горького (колишній Радянський Союз) та була членом Виконавчого комітету Асоціації письменників В'єтнаму на третьому та четвертому термінах.

Протягом своєї поетичної кар'єри Лам Тхі Мі Да отримала багато престижних нагород, таких як літературна премія Асоціації письменників В'єтнаму за збірку поезій «Вірш без років»; поетична премія А від Національного комітету літературних та мистецьких асоціацій В'єтнаму у 1999 році; поетична премія А від Премії з літератури та мистецтва Стародавньої столиці (1998-2004) від Провінційного народного комітету та Літературно-мистецької асоціації Тхуа Тхіен Хюе.

Серед відомих творів поетеси Лам Тхі Мі Да — «Серце народження» (вірші, 1974), «Вічна поема» (вірші, 1983), «Відома пісня землі» (дитяче оповідання, 1984), «Олень і струмок» (дитяче оповідання, 1987), «Вічна нагорода» (дитяче оповідання, 1987)...

У 2005 році її збірка поезій «Зелений рис» була перекладена англійською мовою, надрукована та опублікована в США.

З них 3 поетичні збірки: «Народження серця » (1974), «Вірш без часу» (1983), «Присвята мрії» (1988) були удостоєні Державної премії з літератури та мистецтва Президентом у 2007 році.

За свого життя Лам Тхі Мі Да якось сказала: «Поезія — це водночас і місце, яке завдає багатьох ран, і місце, яке заспокоює, але це не зовсім цілющий сад. Бо якби це було так, усі б туди стрибали».

Поезія — як життя, повне ран. Дорогою туди вона буде подряпана та розірвана, але коли ти її досягнеш, то це кінцевий пункт призначення.

Коментуючи поезію Лам Тхі Мі Да, поет і літературний дослідник Хо Тхе Ха якось написав: «Поезія Лам Тхі Мі Да багата на зміст. Поетичні ідеї завжди дивовижні. Здається, що якщо вірш не може створити дивну ідею, вона все одно залишиться в уяві».

Тим часом поет Нго Ван Фу також зазначив: «Поезія Лам Тхі Мі Да прекрасна своєю раптовістю, збентеженням та жіночними емоціями».

Посилання на джерело: https://dantri.com.vn/van-hoa/nha-tho-nguyen-quang-thieu-my-da-la-thien-than-bay-xuong-tran-gian-20230706161821707.htm