За неохочим кивком Угорщини криється «підземна буря» всередині ЄС?

Чому Угорщина, проросійський член Європейського Союзу (ЄС), не заблокувала 13-й пакет санкцій блоку проти Москви, як планувалося раніше?

Gói trừng phạt thứ 13 nhằm vào Nga: Phía sau cái gật đầu bất đắc dĩ của Hungary, là ‘giông tố ngầm’ trong nội bộ EU?

Чи не ховається за неохочим кивком Угорщини «підземна буря» в ЄС? На фото: прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. (Джерело: WSJ)

«Ще одне неправильне рішення ЄС»

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт не накладатиме вето на 13-й пакет санкцій ЄС проти Росії. «Немає жодних підстав для вето. Хоча я вважаю, що ЄС продовжує приймати неправильні рішення», – сказав пан Сійярто.

Пан Петер Сійярто також підтвердив, що запровадження ЄС подальших санкцій проти Росії є безглуздим і лише зашкодить економіці блоку.

Раніше газета Financial Times повідомляла, що на зустрічі послів ЄС 14 лютого Угорщина залишилася єдиною країною, яка не підтримала новий пакет санкцій, спрямованих проти майже 200 осіб та організацій з Росії, Китаю та інших країн, які, як вважається, допомагають Москві у військовому конфлікті з Україною. За даними інформаційного агентства, Угорщина заблокувала новий пакет санкцій через наявність у списку китайських компаній.

Однак 19 лютого на офіційному засіданні Ради ЄС у закордонних справах, організованому Брюсселем, Угорщина не наклала вето на новий пакет санкцій – 13-й пакет санкцій, запроваджений ЄС проти Росії.

На своїй особистій сторінці у Facebook міністр закордонних справ Угорщини написав, що міністри закордонних справ 27 країн-членів ЄС обговорили 13-й пакет санкцій проти Росії, який, як очікується, буде застосовано 24 лютого – у другу річницю спеціальної військової операції Москви в Україні.

У новому пакеті санкцій ЄС охопив 193 фізичних та юридичних осіб. Більшість із них є росіянами, але обмеження розширені, потенційно торкнувшись фізичних та юридичних осіб з Білорусі, Китаю, Індії, Туреччини та Північної Кореї.

Примітно, що вперше з часів ескалації російсько-українського конфлікту до санкційного списку було додано азійські компанії, зокрема три китайські та одну індійську. Брюссель звинувачує чотири азійські компанії у допомозі Москві обійти обмеження ЄС, головним чином шляхом постачання їй багаторазових деталей для безпілотників та інших систем озброєння.

Тим часом, завдяки «згоді» Угорщини, 13-й пакет санкцій ЄС проти Росії нарешті був узгоджений державами-членами, і очікується, що його схвалить Європейський парламент наприкінці лютого.

Угорщина зберігає нейтральну позицію з моменту ескалації напруженості між Росією та Україною у лютому 2022 року. Будапешт засудив військові дії Москви, прагнув обмежити постачання зброї Україні та закликав до дипломатичного вирішення кризи. Угорські лідери неодноразово заявляли, що санкції завдають ЄС більше шкоди, ніж Росії.

Чи буде атакована угорська економіка?

Як і у випадку з попередніми санкціями ЄС проти Росії, спостерігачі передбачали, що Угорщина – держава-член ЄС, але вважається проросійською, завжди критикувала обмеження щодо Росії та військову допомогу Україні – проголосує за блокування пакету санкцій. Але цього не сталося, тож що стоїть за несподіваним рішенням Будапешта?

Спостерігачі зазначили, що «торговий козир» Брюсселя може знову бути ефективним, оскільки раніше, на саміті ЄС (1 лютого), він допоміг ЄС досягти успіху – завершивши додатковий пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро, поклавши край тижням блокування через опір прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Незважаючи на членство в ЄС, відносини Угорщини з ЄС не були такими міцними, як за останні 10 років. 1 лютого, під тиском лідерів ЄС, пан Орбан не спілкувався з пресою під час участі в саміті, натомість опублікувавши в соціальній мережі X свою фотографію, на якій вона обходить трактори перед протестом фермерів у Брюсселі (Бельгія) того ж дня.

Раніше, 29 січня, FT опублікувала статтю, в якій розповідалося, що Брюссель може використати свій «козир у переговорах», погрожуючи «атакою» на угорську економіку, якщо прем'єр-міністр Орбан вирішить накласти вето на нову допомогу Україні. Стратегія ЄС полягає в тому, щоб створити страх серед інвесторів в угорську економіку, припинивши фінансування Будапешта в обмін на «згоду» країни на пакет допомоги Україні в розмірі 50 мільярдів євро з бюджету ЄС.

У статті FT зазначається, що план Брюсселя знаменує собою значну ескалацію всередині ЄС, особливо з його найбільш проросійською державою-членом.

У документі, підготовленому посадовцями ЄС, Брюссель окреслив «секретний план», який був чітко спрямований на боротьбу з економічними слабкостями Угорщини, ставлячи під загрозу її валюту та спричиняючи крах довіри інвесторів, з метою завдати шкоди «робочим місцям та зростанню», якщо Будапешт відмовиться скасувати своє вето проти плану допомоги Києву.

Прем'єр-міністр Віктор Орбан давно рішуче налаштований перешкодити ЄС використовувати свій спільний бюджет для надання Україні допомоги у розмірі 50 мільярдів євро (54 мільярди доларів), посилаючись на відсутність механізмів контролю за тим, як Київ використовує ці кошти. Пан Орбан також вважає, що країни ЄС повинні використовувати власні національні кошти для допомоги Києву, а не спільні фонди блоку.

Натомість, Брюссель заявив, що якщо Угорщина не відступить, інші лідери ЄС повинні публічно оголосити про остаточне скорочення всього фінансування ЄС Будапешту з метою дестабілізації ринків, сприяння падінню форинта та підвищення вартості запозичень для економіки.

У документі ЄС чітко зазначено, що без фінансування ЄС «фінансові ринки, а також європейські та міжнародні компанії, ймовірно, стануть менш зацікавленими в інвестуванні в Угорщину». Таке покарання «може швидко призвести до подальшого збільшення вартості фінансування державного дефіциту та падіння вартості валюти».

До 1 лютого міністр Угорщини з питань ЄС Янош Бока заявив: «Угорщина не встановлює зв’язку між своєю підтримкою України та доступом своєї економіки до фондів ЄС і відмовляє в цьому іншим сторонам». Будапешт брав і продовжуватиме конструктивно брати участь у переговорах з ЄС і не піддасться тиску.

Однак реальність така, що зростаючий тиск з боку ЄС змусив Будапешт досягти компромісу. І з додаванням інших попереджень шанси змусити угорський уряд змінити свою думку стають вищими.

У документі, опублікованому посадовцем Європейської комісії (ЄК), висвітлюються економічні слабкі сторони Угорщини, зокрема «дуже високий державний дефіцит», «дуже висока інфляція», слабка валюта та найвище співвідношення боргу до ВВП у ЄС.

У документі також зазначається, що «зайнятість та зростання угорської економіки значною мірою залежать від іноземного фінансування, яке базується на високих рівнях фінансування ЄС».

Речник Європейської комісії заявив, що вони не коментують витік інформації.

Однак, «розмінний козир» так і не став реальністю Брюссель, мабуть, розчарований. ЄС не лише цього разу, а й раніше використовував свої фінансові важелі, щоб «розмовляти» з державами-членами, такими як Польща та Угорщина, щодо пов’язаних із цим занепокоєнь щодо верховенства права та Греції під час кризи єврозони.

«Але чітка стратегія послаблення економіки держави-члена ознаменувала б нову ескалацію внутрішніх відносин блоку», – зазначає FT .

Джерело