На другий день 78-го Тижня високого рівня Генеральної Асамблеї ООН значна увага знову була зосереджена на президенті України Володимирі Зеленському, який взяв участь у напруженому засіданні Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй (РБ ООН), постійним членом якої є Росія.
Україна наразі не є членом Ради безпеки ООН, але була запрошена взяти участь у засіданні найвпливовішого органу ООН щодо затяжного конфлікту в цій східноєвропейській країні.
Зрештою, зустріч між міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим та президентом України не відбулася, оскільки пан Зеленський пішов одразу після завершення своєї промови та до прибуття пана Лаврова.
«Тикни в осине гніздо»
У відносно коротких коментарях на засіданні 20 вересня пан Зеленський не звертав уваги на сувору реальність на полі бою, а натомість розкритикував структуру Ради безпеки ООН, органу ООН, уповноваженого вживати найжорсткіших заходів, включаючи запровадження санкцій та розгортання військового персоналу.
П'ять країн – Сполучені Штати, Росія, Китай, Франція та Велика Британія – є постійними членами Ради безпеки ООН (відомої як P5) і мають право вето. Решта 10 місць ротуються серед понад 170 інших держав-членів, їх термін повноважень становить два роки, і вони не мають права вето.
На відміну від свого виступу перед Генеральною Асамблеєю 19 вересня, цього разу пан Зеленський вирішив говорити рідною мовою.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй (РБ ООН) під час 78-ї Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку, 20 вересня 2023 року. Фото: The National News
Президент України підтримує зміну правил ООН, щоб дозволити Генеральній Асамблеї, до якої входять усі 193 держави-члени, подолати вето Ради безпеки ООН двома третинами голосів. Але іронія полягає в тому, що сама зміна, якщо її внести, підлягатиме вето п'ятірки країн-членів.
Примітно, що ні державний секретар США Ентоні Блінкен, ні віце- прем'єр-міністр Великої Британії Олівер Дауден – країни, які не хочуть зменшення своєї влади – не згадували пропозицію пана Зеленського у своїх промовах.
Але цього тижня кілька інших країн порушили питання реструктуризації Ради безпеки ООН, стверджуючи, що цей орган має бути більш представницьким та справедливим, а також принаймні обмежити, якщо не скасувати, право вето.
«Я думаю, що пан Зеленський вважає, що, говорячи про реформу ООН, він перетворює війну в Україні на глобальну проблему», – сказав в інтерв’ю Річард Гоуен, директор Міжнародної кризової групи (МКГ) при ООН.
«Він має рацію, що багато членів ООН вважають Раду безпеки ООН застарілою та потребує реформи, а право вето особливо непопулярне. Але реформування Радбезу ООН схоже на дипломатичне розшукування осиного гнізда, а процедурні та політичні перешкоди для реформування Радбезу ООН або зміни правил вето дуже високі», – сказав пан Гоуен.
Пан Зеленський також заявив, що ООН вчинила неправильно, дозволивши Росії успадкувати привілеї Радянського Союзу після розпаду блоку в 1990-х роках, «який з якоїсь причини досі залишається серед постійних членів Радбезу ООН».
Поки український лідер говорив, постійний представник Росії при ООН Василь Небензя подивився на свій телефон і постукав по екрану.
«Правові інструменти» у міжнародних відносинах
Український президент одразу після виступу покинув залу засідань, тому конфронтації між ним та паном Лавровим – головним дипломатом президента Росії Володимира Путіна – не було.
Панорамний вид на засідання Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй (РБ ООН) під час 78-ї Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, 20 вересня 2023 року. Фото: Shutterstock
У своєму виступі перед Радою безпеки ООН міністр закордонних справ Росії Лавров звинуватив Захід у зосередженні лише на своїх геополітичних потребах. Він сказав, що це «похитнуло глобальну стабільність, загострило та спровокувало нові осередки напруженості». За його словами, ризик глобального конфлікту зріс.
Міністр Лавров, який очолює зовнішню політику Росії майже 20 років, також захистив використання Москвою права вето в Раді безпеки ООН як «легітимного інструменту» в міжнародних відносинах.
З п'яти постійних членів Росія найчастіше використовує право вето – 120 разів. Сполучені Штати йдуть далі з 82 вето. Китай використовував своє право вето кілька разів, тоді як Велика Британія та Франція не використовували їх з 1989 року.
«Вето — це легітимний інструмент, встановлений Статутом ООН, для запобігання прийняттю рішень, які можуть розділити організацію», — стверджував Лавров.
Він сказав, що «Захід порушує питання зловживання правом вето та нападок на деяких членів ООН», що, за його словами, було очевидним натяком на його країну.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на засіданні Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй (РБ ООН) під час 78-ї Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку, 20 вересня 2023 року. Фото: NY Times
Російський дипломат завершив свою промову коментарем, у якому висловив співчуття країнам третього світу, які перебувають під санкціями Ради безпеки ООН.
«Слід враховувати гуманітарні обмеження санкцій, тобто органи ООН повинні розглядати гуманітарні наслідки цих санкцій, а не популістську риторику наших західних колег», – сказав міністр закордонних справ Росії.
Хоча пан Лавров не назвав жодної конкретної країни, багато країн, проти яких запроваджено санкції, є союзниками Росії, зокрема Сирія, Іран, Північна Корея, Куба, Венесуела та Малі.
Пан Лавров також детально розповів про війну в Україні, повторивши аргумент про те, що адміністрація президента Зеленського дискримінує та погано поводиться з російськомовними, і що Москва підтримує переговори з Києвом, але без попередніх умов .
Minh Duc (За матеріалами EFE/La Prensa Latina, NY Times, DW)
Джерело






Коментар (0)