В'єтнамці — міцна нитка, що пов'язує в'єтнамців за кордоном з їхнім корінням

Збереження в'єтнамської мови у закордонній в'єтнамській громаді — це не лише зусилля щодо збереження ідентичності, а й акт утвердження національної гордості в процесі інтеграції.

У кожній закордонній в'єтнамській громаді в'єтнамська мова — це не просто мова, а душа культури, невидима нитка, що пов'язує людей з їхнім національним корінням.

У Лаосі, сусідній країні, яка має особливі стосунки з В'єтнамом, збереження в'єтнамської мови у закордонній в'єтнамській громаді є не лише спробою зберегти ідентичність, а й актом утвердження національної гордості в процесі інтеграції.

Пан Нгуєн Ван Хунг, в'єтнамець за кордоном у провінції Кхаммуане, Центральний Лаос. (Джерело: VNA)

У маленькому будинку пана Нгуєна Ван Хунга в містечку Тхакхек, провінція Кхаммуане, коли робочий день тимчасово відкладено і вечеря закінчена, діти та онуки збираються навколо телевізора, щоб разом дивитися в'єтнамські програми, від домашніх новин і знайомих телесеріалів до музики та комедійних шоу з яскраво вираженим в'єтнамським характером.

Пан Хунг сказав, що з дитинства батьки навчали його в'єтнамської мови. Після цього він навчався у в'єтнамській школі в Лаосі. Його діти пізніше продовжили навчання у в'єтнамських школах. Знання в'єтнамської мови та письмо в'єтнамською означає, що він не забуває, що він в'єтнамець. Хоча тепер він має лаоське громадянство, його коріння ніколи не зміниться.

Пан Хунг часто казав своїм дітям та онукам, що знати, як розмовляти в'єтнамською, означає пам'ятати, ким вони є. Поки існує в'єтнамська мова, залишається їхнє коріння. І, можливо, саме ці прості вечори, ці щоденні моменти з рідною мовою є найпрекраснішим доказом шляху, спрямованого на збереження національної мови на чужині, тихо, але гордо.

Пан Хунг не говорить цього теоретично, але демонструє це своїм способом життя та вихованням дітей щодня. У той час як багато інших в'єтнамських сімей за кордоном поступово звикли розмовляти лаоською мовою вдома, пан Хунг та його дружина, пані Тран Тхі Ань, досі дотримуються принципу розмови в'єтнамською вдома.

Відкинувшись на спинку стільця, пані Тран Тхі Ань сказала, що вона також народилася в Лаосі, і її батьки з дитинства навчали в'єтнамської мови. Тепер вона навчає її своїм дітям та онукам. Усі в родині розмовляють в'єтнамською.

Саме ця наполегливість допомогла пану Нгуєну Ван Зунгу, їхньому синові, який народився та виріс у Лаосі, досі вільно володіти в'єтнамською мовою. Хоча він навчався в лаоській школі та жив у багатомовному середовищі, завдяки своєму сімейному походженню він не «розтанув». Тепер він продовжує надихати наступне покоління, навчаючи своїх дітей в'єтнамської мови з самого початку.

За словами пана Зунга, розмова в'єтнамською мовою — це спосіб показати дітям, хто він і де його рідне місто, і він завжди розмовляє зі своїми дітьми в'єтнамською, грає музику та слухає в'єтнамські історії. З часом рідна мова проникне в їхню пам'ять і глибоко вкоріниться. Це найпростіший спосіб зберегти їхнє коріння.

Пані Данг Тхі Хай Там, Генеральний консул В'єтнаму в провінції Саваннакхет, Центральний Лаос, розповідає про збереження в'єтнамської мови в'єтнамською громадою в Центральному Лаосі. (Джерело: VNA)

Пані Данг Тхі Хай Там, Генеральний консул В'єтнаму в провінції Саваннакхет, Центральний Лаос, сказала, що в'єтнамська для в'єтнамців за кордоном — це не просто іноземна мова. Це мова їхніх предків, культурна ідентичність, яку потрібно зберегти. Вивчення в'єтнамської мови має починатися з родини, від самостійного усвідомлення до щоденної практики.

Пані Там також наголосила, що окрім сімейних факторів, необхідна підтримка з боку шкіл, систематичних, креативних програм викладання в'єтнамської мови, які відповідають умовам життя в'єтнамців за кордоном. Водночас необхідно посилювати культурну діяльність громади та зв'язуватися з країною, щоб діти в'єтнамців за кордоном могли жити у в'єтнамській атмосфері та доторкатися до в'єтнамських цінностей.

В умовах сильної глобалізації рідна мова стикається з ризиком бути витісненою, особливо у в'єтнамських громадах, що живуть далеко від Батьківщини. Тому збереження та розвиток в'єтнамської мови у закордонній в'єтнамській громаді не може бути просто гаслом, а має починатися з конкретних дій: від усвідомлення кожної родини, від політики освіти громади та від довгострокового партнерства В'єтнамської держави.

Для кожного в'єтнамця, який живе далеко від дому, збереження в'єтнамської мови – це також збереження коренів нації. Це не лише відповідальність, а й право пишатися тим, що незалежно від того, куди ви йдете чи де живете, кров Лак Хонг все ще тече у ваших жилах, лунаючи в кожній колисковій, кожному вітанні, кожному ласкавому «тато» та «мамо» на чужині.

Джерело: https://baoquocte.vn/tieng-viet-soi-day-ben-chat-noi-kieu-bao-voi-coi-nguon-324000.html