Науковий семінар з літератури етнічних меншин у Північному В'єтнамі з 1975 року

Дискусію вели доцент, доктор Тран Кхань Тхань, заступник голови Центральної ради з літератури та мистецтвознавства; доцент, доктор Нгуєн Данг Діеп, колишній директор Інституту літератури, член Центральної ради з літератури та мистецтвознавства; доктор Фам Зуй Хунг, заступник ректора Університету Тан Трао.

Делегати, присутні на науковому семінарі.

У семінарі взяли участь доцент доктор Нгуєн Тхе Кі, колишній член Центрального Комітету партії, колишній генеральний директор «Голосу В'єтнаму» , голова Центральної ради з літератури та мистецтвознавства; члени Центральної ради з літератури та мистецтвознавства; керівники низки департаментів, відділень, секторів та відповідних установ провінції Туєн Куанг.

Багато коментарів

У своєму вступному слові доцент, доктор Нгуєн Данг Діеп, колишній директор Інституту літератури, член Центральної ради з літератури та мистецтвознавства, зосередився на чотирьох основних темах: творче середовище для письменників, особливо письменників етнічних меншин на Півночі; підтримуюча та заохочувальна роль літературних та мистецьких асоціацій провінцій та міст; деякі університети регіону, такі як Халонг, Тхай Нгуєн , Тай Бак, Хунг Вионг, Тан Трао, що сприяють поєднанню знань та творчості; відкритість письменників регіону до міжнародного обміну...

Дискусію вели доценти та лікарі.

На науковому семінарі делегати заслухали та обговорили такі теми: Література етнічних меншин у гірському регіоні після півстоліття безперервності та розвитку; Сучасний стан літератури етнічних меншин у Туєн Куанг після 1975 року; Орієнтація розвитку літератури та мистецтва етнічних меншин у провінції Туєн Куанг після 1975 року; Деякі думки щодо літератури етнічних меншин у Туєн Куанг після 1975 року; Становлення та розвиток літератури Туєн Куанг; Література етнічних меншин у Північному гірському регіоні з 1975 року по теперішній час: сучасний стан та сприйняття; Сучасний стан літературної творчості мовами етнічних меншин у Північному гірському регіоні сьогодні; Поява літератури північних меншин з 1975 року по теперішній час; Твори І Фуонг у потоці літератури етнічних меншин у В'єтнамі після 1975 року; Поезія з великого лісу сучасних жіночих етнічних меншин на Півночі; Роль освіти у збереженні та розвитку літератури етнічних меншин у сучасну епоху, дослідження в Університеті Тан Трао; Розширення можливостей для розвитку літератури етнічних меншин у мультимедійному контексті, з точки зору Північного гірського регіону; Етнічна поезія монг у сучасний період із сучасним навчанням та розвитком мови монг.

Створення умов для процвітання літератури етнічних меншин

Підсумовуючи та завершуючи дискусію, доцент, доктор Тран Кхань Тхань, заступник голови Центральної ради з теорії та критики літератури та мистецтва, підтвердив, що на тему дискусії «Література етнічних меншин у Північному В'єтнамі з 1975 року» більшість доповідей зазначили, що література етнічних меншин є «частиною потоку в'єтнамської літератури, включаючи твори авторів етнічних меншин, які пишуть про свою етнічну групу та питання соціального життя».

Поет Дуонг Кхау Луонг, голова Літературно-мистецької асоціації провінції Баккан, виступив з промовою.

Зі змісту доповідей та думок, висловлених на семінарі, видно, що питання літератури в'єтнамських етнічних меншин загалом та літератури етнічних меншин Північного В'єтнаму з 1975 року зокрема розглядалося та розглядалося з багатьох напрямків, різних кутів зору, різних сфер як у літературній практиці, так і в теорії. Висловлені думки вважають, що література етнічних меншин Північного В'єтнаму з 1975 року по теперішній час досягла значних успіхів з точки зору змісту, якості ідейного змісту та художньої цінності.

Однак, думки стверджують, що література етнічних меншин на Півночі все ще має деякі обмеження, такі як: кількість авторів, які пишуть мовами етнічних меншин після 1975 року, стає дедалі меншою. Колектив письменників все ще нечисленний і нерівномірно розподілений; деякі молоді письменники не живуть і не працюють там, де вони народилися, тому їхня прив'язаність до етнічної культури втрачена, що не відображає глибоко культурну ідентичність етнічних меншин.

Наразі існує дуже мало письменників етнічних меншин, які зробили художній прорив. Хоча література етнічних меншин на Півночі з 1975 року розвивалася як кількісно, ​​так і якісно, ​​немає творів, які б кристалізували красу етнічної мови, майстерно створюючи відбиток етнічної літературної мови; явище двомовного письма з'явилося нещодавно, але не дуже багато; небагато творів та літературних тем етнічних меншин включено до програм загальної освіти та університетської освіти.

Література етнічних меншин все ще обмежена етнічними спільнотами; робота з популяризації обмежена, література етнічних меншин не поширюється для підвищення її визнання; бракує обміну між літературою етнічних меншин та літературою кінь та літературою інших країн світу.

На семінарі виступив доцент, доктор Нгуєн Тхе Кі, колишній член Центрального Комітету партії, колишній генеральний директор організації «Голос В'єтнаму», голова Центральної ради з питань літератури та теорії мистецтва та критики.

Учасники дискусійної групи зійшлися на думці, що мають бути орієнтири та необхідні рішення, такі як: підвищення обізнаності про роль та місце літератури етнічних меншин у в'єтнамській літературі, у збереженні, просуванні та розвитку національних культурних цінностей; наявність політики та стратегій розвитку, просування та збереження літератури етнічних меншин сьогодні; розумне інвестування в розвиток та розповсюдження творів письменників етнічних меншин; зосередження на виявленні, вихованні та навчанні команд, заохоченні талантів, приділянні особливої ​​уваги молодим письменникам; недопущення ситуації, коли існують райони та етнічні меншини без літературних письменників.

Поряд з цим, нам слід звернути увагу на сприяння та підтримку діяльності місцевих літературних та мистецьких об’єднань як матеріально, так і духовно, щоб об’єднання могли регулярно організовувати навчальні курси та підвищувати свою професійну майстерність для створення середовища, здатного стимулювати пристрасть та плекати творче натхнення у письменників етнічних меншин; сприяти активному розвитку команди літературних теоретиків та критиків етнічних меншин.

Звернути увагу на тісний зв'язок між літературними та мистецькими асоціаціями та університетами Північного регіону; посилити роль спонсорування, управління та підтримки літературної діяльності місцевих агентств з управління літературою та мистецтвом для створення ефективних стимулів та заохочення до творчої діяльності та літературного задоволення етнічних меншин у цьому регіоні.

Крім того, необхідно розширити літературний обмін між провінціями, місцевостями та центральним урядом, міжнародний літературний обмін, включаючи обмін з літературою етнічних меншин, літературою кінь та літературою інших країн; зосередитися на двомовних творах, оскільки вони є важливим містом для досягнення творів широкої публіки; збільшити кількість авторів, творів та літературних тем етнічних меншин у програмах загальної освіти та університетської освіти.

Водночас розширити можливості розвитку літератури етнічних меншин у мультимедійному контексті, максимізувати переваги, запобігти негативному впливу технологічної епохи для збереження та просування традиційного культурного капіталу етнічних меншин, а також викликати гордість за національну ідентичність, особливо у молодих письменників.

Джерело: https://baotuyenquang.com.vn/toa-dam-khoa-hoc-van-hoc-cac-dan-toc-thieu-so-phia-bac-viet-nam-tu-sau-nam-1975!-194560.html