Ділимося коханням через народні пісні Куан Хо з Бакніня

Напевно, десь у своїй пам'яті ви чули запальні мелодії братів і сестер Кінь Бак, які спілкувалися один з одним, запрошуючи одне одного на шматочок бетелю або чашку води, щоб виявити свою гостинність.

Головний вхід театру Бакнінь Куан Хо.

«З'їж шматочок бетелю, з'їж шматочок бетелю тут.»

Не їж, бери. Не їж, бери.

Даруйте один одному листя бетелю, природу бетелю, любов до бетелю.

Цей бетель — бетель характеру, бетель кохання.

Їжте, щоб бути червоним. Їжте, щоб бути червоним.

Наші губи, ваші губи, листок бетеля — це золотий листок бетеля.

Згадуючи Кінь Бак - Бакнінь, було б помилкою не згадати про нематеріальну культурну спадщину "народні пісні Бакнінь Куан Хо". Народні пісні Бакнінь Куан Хо мають давню історію, створені в'єтнамською (кіньською) громадою в селах Куан Хо та деяких сусідніх селах.

На відміну від інших форм народного співу, спочатку народні пісні Куан Хо були простими народними піснями в сільському житті народу Кінь Бак. Це були протилежні тексти для спілкування та поведінки під час розмови, стояння, сидіння, запрошення, прощання тощо. Поступово ці тексти про кохання стали гордою культурою місцевих жителів.

Народні пісні Бакнінь Куан Хо – це пісні-відповіді між Лієн Ань та Лієн Чі. Вони часто співають Куан Хо ранньою весною та восени, коли відбуваються фестивалі або коли друзі приходять у гості, щоб показати свою дружелюбність. Лієн Ань у традиційних костюмах з тюрбанів та Ао Тхе, а також Лієн Чі, граційно одягнені в Ао Мо Ба, Мо Бей та конічні капелюхи з Куай Тхао, співають разом прості, ніжні пісні, співаючи традиційним способом без акомпанементу, але все ще наповнені музикою, демонструючи ніжну культуру народу Куан Хо.

Виступ співаків Lien Anh та Lien Chi у театрі Bac Ninh Quan Ho

Народні пісні Куан Хо надзвичайно різноманітні, налічують понад 500 пісень та 213 мелодій, виконаних з унікальним та самобутнім мистецтвом співу. Спів Куан Хо унікальний завдяки поєднанню музики , поезії та голосу виконавця Куан Хо. Текст пісні складається з двох частин: основного тексту та додаткового тексту. Основний текст є основною частиною, яка відображає зміст пісні, додаткового тексту включає всі звуки поза основним текстом, це звуки акомпанементу, звуки дихання, такі як «і хі», «у ху», «а ха» тощо. Мистецтво співу Куан Хо вимагає від виконавця використання додаткового звуку та додаткового тексту пісні окрім основного тексту, щоб зробити основний текст плавнішим та підкреслити музикальність пісні, зробивши мелодію яскравішою.

Тексти народних пісень Куан Хо часто є відшліфованими віршами та народними піснями, що використовують чисті та взірцеві слова. Зміст пісень часто виражає емоційні стани людей, такі як туга та смуток під час розставання; радість закоханих пар під час повторної зустрічі; ...

Разом вони чарівно співали

Ханойська делегація мала можливість послухати спів Куан Хо разом із артистами народного пісенного клубу храму Куан Хо. Слова пісні «Гості приходять грати додому», яку виконали дівчата, зворушили ханойську делегацію, коли вони почули мелодію стародавньої народної пісні Куан Хо.

Текст пісні: Гості приходять відвідати будинок (давній текст пісні Куан Хо)

«Гості приїжджають грати вдома, вони приїжджають грати вдома.

Розпаліть вугілля та розігрійте воду, щоб заварити чай.

Будь ласка, випийте чашку цього чаю.

Такі дорогоцінні, о, такі дорогоцінні, ви двоє.

Кожна людина з'їдає кожну миску.

будь ласка, дайте мені, я хочу

Суха річка, суха річка, суха земля.

Дозвольте мені піти туди самому, інакше мені доведеться сісти на пором до храму.

Дивіться слово Linh A Nhang.

Біля храму знаходиться храм без особливої ​​чарівності, аромат квітів просто висить вранці, весь ранок у персиковому саду.

Там сидять троє чи четверо людей.

Що це, якщо його немає? Чи має бути?

Прядеш пряжу, о прядеш пряжу, о червона нитка?

Делегація з Ханоя відвідала виступ Куан Хо разом із сестрами Ліен Чі з народного пісенного клубу Куан Хо храму До

Згідно з розповідями сестер Ліен Чі, «Коли народ Куан Хо приходить у гості, вони не можуть ігнорувати звичай пропонувати чай та бетель»; «Запрошуючи на чай, у стародавніх є приказка: дві руки піднімають піднос з бетелем — запашний чай наповнює всі десять пальців»; «Запрошуючи бетель, є приказка: зелений бетель, біла арека, рожева арека — лайм, змішаний зі значенням, міцний тютюн з долею». «Долю» можна побачити в кожному куплеті народних пісень Куан Хо, дуже простих, але не менш інтимних. Вони вкладають у куплети свою любов і серце з бажанням висловити свою прихильність одне до одного.

Розмовляючи з пані Нгуєн Тхі Суан Лан – головою клубу народної пісні Куан Хо храмів До, Дінь Банг, Ту Сон, Бакнінь, яка надихає молоде покоління захоплюватися народними піснями Куан Хо, делегація Ханоя почула, як пані Лан дуже пристрасно співала Куан Хо. Вона поділилася:

«Люди не знають, що таке стандарт. Граючи в культурі Куан Хо, поведінка складна, спів вимагає праці. Діти мають бути щасливими, мені дуже подобається, коли молодь зберігає свою ідентичність. У селі Куан Хо кажуть, що половина з'їдає половину, коли їси з друзями, можна їсти за один раз, або ж можна з'їсти половину за один раз, щоб поговорити та випити разом».

На початку таці стоїть тарілка з сіллю, в кінці — тарілка з солоними огірками. Будь ласка, запросіть усіх підняти свої миски та покласти палички для їжі, щоб Куан Хо міг продовжити. У співі Куан Хо використовується традиційний голос. Зустрічаючись, люди співають традиційним голосом (кілька пісень з традиційним голосом надзвичайно складні), потім починається літературний голос, а потім прощальний голос (заключний голос).

Існує багато способів представити пісні куан хо, але я хочу включити кілька вступів для слухачів, щоб вони звернули увагу, прослухали цю пісню: Вступ до пісні «Все ще доля» - Присутність такої великої кількості поважних гостей, які приїхали до Бакніня - Кінь Бак, ми гостинні та раді співати, що лише закохані ми прийдемо відвідати ваш дім. У народній пісні Бакніня куан хо, у пісні «Все ще доля», є рядок: «Не бач мене з багатьма друзями та не підозрюй, з багатьма друзями я все одно чекатиму на добру людину». Я хотів би сказати вам, що всім подобаються красиві люди, тому що красиві люди мають гарні голоси, а красиві люди мають ясний розум та особистість, чому хлопці та дівчата в Бакніні співають лише про хороших людей? Тому що народ Бакніня вірить, що красиві люди - це лише краса зовнішньої форми, як квіти, які легко в'януть з роками, тоді як добрі люди - це краса моральних якостей та внутрішнього інтелекту, які будуть повноцінно жити з людським життям, поширюючись вічно. Старійшини досі кажуть: «Добре дерево краще за добру фарбу, потворна людина з гарним характером краща за гарну людину». Якщо людина має і фізичну, і моральну, і інтелектуальну красу, то скільки її слід поважати? Такий зміст відомої пісні в стилі любовної відповіді народних пісень Бакнінь — пісні «Все ще доля».

Група здобула більше знань не лише про народні пісні Куан Хо, а й про культурний обмін народу Кінь Бак. Пані Лан займається мистецтвом з 1986 року, на сьогодні вона має 28 років досвіду, вона не зберігає ці мелодії для себе, а хоче передати їх наступним поколінням, щоб спів Куан Хо зберігся назавжди, за її словами.

Досвід співаків та персонажів Куан Хо

Сьогодні багато сіл Бакніня досі зберігають культуру Куан Хо з сотнями пісень зі старовинними, сільськими та простими текстами, що несуть священну красу землі Кінь Бак.

Краса Бакнінь Куан Хо полягає в гармонії між солодкими мелодіями співаків Льєн Ань та Льєн Чі; між унікальними традиційними костюмами та культурними особливостями поведінки під час кохання. Ці образи поступово стали знайомими для місцевих та іноземних туристів, вони викликають уяву про мирне село в Північному регіоні, витончених дівчат у вбранні ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-ба-куа, та хлопців у туніках та тюрбанах.

Як унікальна культурна особливість народу Кінь Бак, Куан Хо Бакнінь передається з покоління в покоління, але досі несе в собі незмінні духовні цінності не лише провінції Бакнінь, а й всесвітньо відомі. У 2009 році народні пісні Куан Хо Бакнінь були визнані ЮНЕСКО нематеріальною культурною спадщиною за духовні цінності, які приносить цей вид мистецтва.

Хоча життя дедалі більше модернізується, народні пісні Куан Хо все ще існують у підсвідомості народу Бакнінь зокрема та в'єтнамців загалом. Незмінна життєздатність цього виду мистецтва протягом його тривалого існування досі приваблює та створює гарне враження на туристів з усього світу.

(*): Факультет: Міжнародні відносини - Спеціальність: Закордонна інформація - Академія журналістики та комунікацій

Джерело: https://baoquocte.vn/trao-duyen-qua-lan-dieu-dan-ca-quan-ho-bac-ninh-272532.html