Гелікоптери – остання саморобна зброя, яка спричинила Китаю проблеми.

За даними SCMP , до кінця минулого року було випущено нові версії літаків та військових кораблів з використанням китайських двигунів, без необхідності покладатися на іноземні постачання. Однак Пекін ще не представив жодної моделі бойових гелікоптерів.

«Гелікоптери, мабуть, є останнім і найскладнішим викликом. Виробництво гелікоптерів надзвичайно складне, і Китай вже давно має проблеми в цій галузі. Саме тому вони продовжують виробляти французькі гелікоптери за ліцензією та імпортувати російські», – сказав Сімон Веземан, старший науковий співробітник Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).

«Однак Китай довів, що може виробляти двигуни, ротори та системи трансмісії. Країна все ще імпортує гелікоптери з Росії, але в дуже обмеженій кількості. Тим часом з'являються нові китайські розробки, які можуть домінувати на ринку в найближчі роки», – прокоментував пан Веземан.

Російський гелікоптер Мі-171. (Фото: ТАСС)

За даними SIPRI, Росія залишається найбільшим іноземним постачальником Китаю, на яку припадає 77% імпорту зброї до країни в період з 2019 по 2023 рік, включаючи авіаційні двигуни та вертолітні системи. Франція посіла друге місце з 13%.

Незважаючи на конфлікт з Росією, Україна залишається третім за величиною джерелом імпорту для Китаю, на рівні 8,2%. Київ постачає газові турбіни для есмінців та двигуни для пекінського навчально-легкого бойового літака L-15.

SIPRI не згадав, як змінився імпорт Китаю з Росії та України після спалаху конфлікту між двома країнами на початку 2022 року. Однак, у попередніх звітах інституту зазначалося, що на Україну припадало 5,9% від загального обсягу імпорту зброї до Китаю між 2017 і 2021 роками.

Сімон Веземан, старший науковий співробітник Програми передачі озброєнь SIPRI, заявив, що Росія не може замінити Україну в постачанні деяких видів озброєння Китаю.

«Росія не виробляє газові турбіни чи реактивні двигуни, і сама Росія фактично залежить від України щодо аналогічних двигунів для своїх кораблів та навчально-бойових літаків», – сказав Веземан.

За словами Веземана, за останні кілька років Китай локалізував деякі системи, такі як двигуни для винищувачів і транспортних літаків, які він імпортує з Росії, або суднові двигуни з України, Франції та Німеччини.

Однак, жодних ознак політичного зрушення між Пекіном та Києвом немає.

«З того, що ми бачимо, будь-які зміни у відносинах Китаю з Україною у сфері озброєнь пов’язані зі зростаючою здатністю Пекіна розробляти та виробляти власну зброю – як частину давньої політики», – сказав Веземан.

«Конфлікт з Росією з 2022 року може ускладнити для українських компаній експорт зброї до Китаю, але це може дати Пекіну більше поштовху його власним зусиллям», – додав він. «Ми не бачимо, щоб політичний розкол між Україною та Китаєм вплинув на відносини у сфері озброєнь».

За даними SIPRI, Китай за останні п'ять років майже вдвічі скоротив імпорт зброї, щоб перейти на зброю вітчизняного виробництва.

Зокрема, імпорт зброї до Китаю з 2019 по 2023 рік скоротився на 44% порівняно з попереднім п'ятирічним періодом, що опустило країну на 10-те місце у списку найбільших імпортерів зброї у світі .

У звіті йдеться, що швидке скорочення загального імпорту зброї до Китаю зумовлене зростанням «місцевих можливостей Пекіна розробляти та виробляти важку зброю» і, ймовірно , «зменшиться ще більше, оскільки Пекін прискорює розвиток цих можливостей».

Хуа Юй (Джерело: SCMP)

Джерело