Земля Муонг лунає звуком флейт, о!

(NB&CL) «Сао ой» (різновид бамбукової флейти) – простий, сільський інструмент народу мионг – постійно розвивався, щоб йти в ногу з сучасною музикою , сприяючи багатству та різноманітності традиційної в'єтнамської музики. У традиційних місцях звук «сао ой» досі резонує десь, як голос народу мионг…

Меланхолійний голос кличе тебе.

У системі музичних інструментів народу Мионг, яка включає барабани, гонги, барабани та інші духові інструменти, флейта «ой» займає важливе місце. Якщо гонги вважати душею ударних інструментів, то флейта «ой» вважається найголовнішим серед духових інструментів. За словами пана Буй Тхань Біня, директора Музею культурної спадщини Мионг (місто Хоабінь, провінція Хоабінь), мовою мионг флейта «ой» називається «онг ой» або «кхао ой».

Назва, ймовірно, походить від того факту, що звук флейти часто містить слово «ôi» (ти), наприклад: «ôi hỡi» (мій друг), «ôi hày» (мій дорогий друг), «ôi hạ» (мій дорогий друг), «hơi ôi» (мій дорогий друг)... «Ống ôi» означає флейту для закликання друзів або коханих, а флейта «ôi» також вважається флейтою кохання. У повсякденному житті народ мионг вважає флейту «ôi» цінним і цінним предметом, про що свідчить той факт, що вони завжди тримають флейту у високих місцях, наприклад, вішають її на стіну або дах свого будинку – де вони можуть легко до неї дотягнутися, або навіть можуть повісити її над головою, прямо там, де вони лежать.

Виставковий простір традиційних музичних інструментів Мионг у Музеї культурної спадщини Мионг.

«Народ муонг розміщує флейту біля свого спального місця, щоб легко діставати її та грати, коли вони крутяться з боку на бік, думаючи про своїх близьких або коли раптово нахлинули спогади з юності… Особливістю флейти Ой є її вертикальний стиль гри; її звучання зовсім відрізняється від горизонтальних флейт. Флейта Ой видає дуже особливий звук; він ніжний, глибокий і меланхолійний, на відміну від високочастотного, далекосяжного звуку горизонтальних флейт. Тому флейта Ой дуже підходить для туги та щирих почуттів музиканта тихими місячними ночами», – сказав пан Бінь.

Можливо, завдяки своєму глибоко оповідному та ліричному тону, флейта «ой» часто використовується народом Мионг під час весіль, фестивалів або Тет (місячного Нового року). Флейтист може виступати соло або використовувати її як акомпанемент для співочих виступів «монг» або «дум», або просто грати на ній, щоб висловити свої почуття місячними ночами. Звук флейти подібний до шепоту вітру, іноді низький, іноді високий; іноді м’яко виражає емоції близьким, а іноді спокійно та неквапливо чекає настання сезону. Пан Бінь сказав, що в минулому, неквапливими весняними ночами, народ Мионг збирався у своїх будинках на палях, потягуючи рисове вино та слухаючи флейту «ой» або музику «ко ке унг кхао». Залежно від швидкості та настрою музиканта, звук флейти міг бути ніжним і глибоким, або жвавим і радісним…

Пан Буй Тхань Бінь виконав народну пісню.

Підкори симфонічний оркестр

Доктор Буй Ван Хо, колишній викладач Північно-Західного коледжу культури та мистецтв, багато років досліджував та вивчав флейту Ой. За його словами, флейта Ой – це давній музичний інструмент народу Мионг, який передавався з покоління в покоління. До 1975 року на флейті Ой зазвичай грали літні ремісники Мионг. Особливістю є те, що в традиційному способі гри на флейті Ой ремісник не відтворював справжнього звуку флейти, а використовував систему обертонів. Спосіб гри на флейті Ой у ті часи був простим і сільським, без будь-якого виконання чи демонстрації технічної майстерності. Мелодії виконувалися спонтанно або ж виконувалися народні пісні Мионг, такі як «hat dum», «hat vi» та «hat moi trau». Пізніше ремісник Куач Тхе Чук дослідив і вдосконалив флейту Ой, щоб вона відповідала вимогам сучасних музичних інструментів.

За словами доктора Буй Ван Хо, стародавня флейта Ой народу Мионг мала лише чотири основні отвори для пальців, що відповідали п'яти основним нотам: «хо», «су», «санг», «ксе» та «конг». Після десятиліть експериментів, майстер Куач Тхе Чук просвердлив у флейті Ой сім отворів для пальців, що призвело до більш різноманітного та сучасного діапазону нот. Вдосконалена флейта видає ноти, що відповідають нотам до, ре, мі, фа, сон, ля, сі, подібно до звуку шестиотвірної бамбукової флейти, яку грають горизонтально. Примітно, що, незважаючи на додавання більшої кількості нот, флейта Ой все ще зберігає свій унікальний, ніжний та меланхолійний тон.

Ремісник Quách Thế Chúc (ліворуч) і доктор Bùi Văn Hộ. Фото: д-р Bùi Văn Hộ

За словами майстра Куач Тхе Чука, народ Муонг вимагає ретельної уваги до деталей, починаючи з етапу вибору бамбука, щоб виготовити гарну флейту. По-перше, обраний бамбук має бути сорту «кхенг» (сандаловий бамбук, маленький бамбук), що росте на східній стороні бамбукового гаю, а його кінчик також спрямований на схід. Бамбук має бути зрілим, з жовтуватою зовнішньою корою; чим яскравіше жовтий колір, тим краще. Стебло бамбука повинно мати діаметр близько 1,5 см, а довжина сегментів бамбука має становити від 68 до 70 см. Важливо, щоб бамбук не мав зламів на верхівці, оскільки флейти, виготовлені з молодого, пошкодженого сонцем або бамбука з зламами на верхівці, ніколи не видаватимуть гарного звуку. Бамбукові трубки сушать, а потім майстер свердлить отвори розпеченим залізним шилом. Відстань між отворами вимірюється відповідно до «окружності» трубки.

«Завдяки своїй пристрасті та вродженому музичному таланту пан Куач Тхе Чук підняв гру на веслової флейті етнічної групи Муонг на новий рівень. Завдяки його зусиллям гру на веслової флейті було включено до основної навчальної програми Північно-Західного коледжу культури та мистецтв, де він сам викладає», – сказав доктор Буй Ван Хо.

Поряд із формальним навчанням, бамбукова флейта, на якій спочатку грали в традиційних будинках на палях, супроводжувала виступи ремісника Куач Тхе Чука на численних професійних театральних фестивалях. Він отримав три срібні медалі на національних музичних та танцювальних фестивалях за свої твори: «Те місце в моєму селі», «Щирі почуття біля брами Вуонг» тощо.

Спираючись на цей успіх, майстер Куач Тхе Чук сміливо включив «сáo ôi» (тип бамбукової флейти) до структури традиційних в'єтнамських оркестрів, а потім і до симфонічних оркестрів. «Сáo ôi» зараз використовується не лише для імпровізації чи як супровід до народних пісень Муонг, але й поширився на набагато більші майданчики для виконання. «Сáo ôi» виконав соло майстер Куач Тхе Чук у творі «Нев'януча тінь гори» композитора Тонг Хоанг Лонга. Композитор Чан Нгок Зунг також має твір, спеціально написаний для бамбукової флейти та ансамблю «сáo ôi» із симфонічним оркестром.

«Зараз флейта ой зробила свій внесок у збагачення та урізноманітнення традиційних в'єтнамських музичних інструментів. Звучання флейти ой поєднується з різними оркестровими інструментами; сучасна музика змішується з народною музикою мионг, і ці звуки виражаються дуже самобутнім та виразним чином. З інструменту, який був лише аматорським за своєю природою, флейта ой тепер заслуговує на те, щоб бути серед професійних інструментів», – оцінив доктор Буй Ван Хо.

За словами пана Буй Тхань Бінь, у наш час кількість ремісників, які досі володіють «секретами» виготовлення флейти Ой, невелика, а молоде покоління етнічної групи Мионг також має багато інших розваг, тому кількість молоді, яку навчають виготовляти та грати на флейті Ой, не така велика, як раніше. Але флейта Ой та мистецтво її виконання досі безшумно пронизують життя та душі народу Мионг, так що весняними ночами звук флейти раптово здіймається звідкись, несучи з собою незліченні невисловлені почуття... Зворушливий звук флейти повертає спогади у людей похилого віку, зворушує серця закоханої молоді та підтримує село Мионг у стані спокою та спокою...

Т. Тоан

Джерело: https://www.congluan.vn/xu-muong-vang-tieng-sao-oi-post331500.html