Дитяча травма перепрограмовує мозок, формуючи реакції на біль

(Ден Трі) - Новаторське дослідження виявило спільну нейронну основу для двох, здавалося б, протилежних моделей поведінки: агресії та самоушкодження.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, виявило одне нервове волокно в мозку, яке може бути ключовим для пояснення відмінностей у тому, як травмовані люди реагують на біль: одні спрямовують свій гнів назовні, а інші — всередину.

Це дослідження детально показало, як дитяча травма може перебудовувати ланцюг таламус-гіпокамп, ключовий шлях, що з'єднує ядро ​​​​reuniens (RE) та вентральний гіпокамп (vCA1).

Цей ланцюг було визначено як центральний у тому, як мозок інтерпретує біль та емоції.

Дитяча травма може перепрограмувати ключовий нейронний шлях у мозку, підвищуючи чутливість до болю та запускаючи обидві ці деструктивні реакції у дорослих (Фото: ZME).

Біологія вандалізму

Дослідники виявили, що коли трапляється рання травма, нейрони в ланцюзі таламус-гіпокамп стають гіперчутливими через зміни в кальцієвих каналах L-типу.

Це молекулярні ворота, які регулюють реакцію клітин мозку на подразники. Підвищена активність у цих каналах створює умови для подальшої деструктивної поведінки.

В експериментах на мишах активація цих кальцієвих каналів викликала різні реакції залежно від дози : Низька доза: Миші ставали більш агресивними, атакуючи своїх сусідів по клітці швидше та довше; Висока доза: Миші демонстрували самоушкоджувальну поведінку, кусаючи себе за ноги та плечі очевидним чином.

Обидві реакції супроводжуються чіткими ознаками стресу, включаючи гримаси та видавання болісних звуків. «Наші результати показують, що агресія та самоушкодження можуть здаватися дуже різними моделями поведінки, але насправді вони можуть мати спільну нейронну основу», — сказав провідний автор дослідження, доктор Сора Шін. «Обидва можуть існувати в континуумі, що корениться в тому, як мозок обробляє больові сигнали».

Це відкриття не лише пояснює, чому люди, які пережили травму, часто коливаються між нападами на інших та самоушкодженням, але й відкриває нові цілі для лікування складних психологічних розладів (Фото: ZME).

Фізичні ознаки травми головного мозку

Щоб дослідити зв'язок між травмою та цим нейронним ланцюгом з плином часу, команда використала модель стресу в дитинстві на мишах.

Мишенята, розлучені з матерями, ставали більш агресивними та схильними до самоушкодження у дорослому віці. Сканування мозку показало аномально високу активність у ретикулярному ядрі (RE), а їхні нейрони виробляли аномально високий рівень гена кальцієвих каналів Cacna1c. Примітно, що ця молекулярна сигнатура також була пов'язана з тривогою та розладами настрою у людей.

По суті, травма залишає фізичний відбиток у мозкових ланцюгах, створюючи унікальну петлю зворотного зв'язку, яка поєднує біль, страх і бажання діяти.

Дослідники порівнюють прилегле ядро ​​(nucleus accumbens) з центром прийняття рішень, який надсилає больові сигнали у двох різних напрямках: одна група нейронів з'єднується з гіпоталамусом, що стимулює агресію; інша група з'єднується з мигдалиною, що сприяє самопошкодженню. Обидва походять з однієї й тієї ж гіперзбудливої ​​мережі каналів.

Протягом багатьох років зв'язок між дитячою травмою, агресією та самоушкодженням вважався суто емоційним та психологічним. Дослідження Шина показало, що цей зв'язок має фізичну адресу в мозку.

Нова надія на лікування

Виявлення кальцієвих каналів як потенційних важелів відкриває нові шляхи для лікування. Коли дослідники блокували ці канали препаратом нікардипін, насильницька та саморуйнівна поведінка зменшилася.

Це говорить про те, що можуть бути розроблені нові препарати для зменшення гіперактивності в цьому нейронному ланцюзі без паралічу всієї нервової системи.

Наразі експерименти на мишах перебувають на доклінічній стадії. Однак, надаючи глибоке та проактивне розуміння нейронних ланцюгів, що лежать в основі цих розладів, дослідження Шина дає велику надію на розробку ефективніших методів лікування для підтримки людей, які пережили травми та борються з деструктивними реакціями на біль.

Джерело: https://dantri.com.vn/khoa-hoc/chan-thuong-thoi-tho-au-tai-cau-truc-nao-bo-dinh-hinh-phan-ung-voi-noi-dau-20251114004640544.htm