Слабкі сторони в'єтнамського кіно

(VTC News) - Щодо доходів, є багато позитивних моментів, але, за словами експертів, в'єтнамське кіно все ще має багато обмежень.

Серія фільмів, випущених у кінотеатрах, за короткий час принесла сотні мільярдів донгів доходу, створюючи ажіотаж з початку 2025 року і дотепер, що стало вражаючим піднесенням в'єтнамського кінематографа.

Згідно зі статистикою, за перші 6 місяців 2025 року дохід від в'єтнамського кіно перевищив 1500 мільярдів донгів, що є вражаючим показником, що свідчить про сильне зростання.

В інтерв'ю репортеру електронної газети VTC News кінокритик Нгуєн Ле зазначив, що вибухове зростання доходів у в'єтнамському кіно має багато чинників, але у нас все ще є багато слабких місць, які потрібно подолати.

«Тунель» отримав багато компліментів від експертів.

– У першій половині 2025 року в’єтнамське кіно стало свідком багатьох фільмів, доходи яких досягли сотень мільярдів. На вашу думку, які важливі фактори сприяють цьому зростанню?

На мою думку, перша причина — це ідея. Фільми демонструють бажання глибше зануритися у в'єтнамську культуру, сучасну чи стародавню, але чим стародавніша, тим привабливіша.

Друга причина полягає в тому, що і кінематографісти, і кіномани усвідомлюють, що світ приділяє більше уваги в'єтнамському кіно, ніж раніше. Це дещо сильніша мотивація для створення готових продуктів, які допомагають вітчизняному прокату стати більш прибутковим.

Крім того, глядачі шукають чогось нового, і перша половина року мала багато нового, що могло зацікавити глядачів (менше ремейків, більше в'єтнамських фільмів). Деякі випадки рекомендується сприймати як стандарт. Типовим прикладом є «Тунелі: Сонце в темряві» – військовий фільм, що пропагує національний дух та фінансується приватними коштами.

– Незважаючи на високі касові збори, багато фільмів все ще мають низькі рейтинги за сценарії. Як ви вважаєте, чи сучасні кінематографісти краще розуміють смаки глядачів, чи їм просто пощастило опинитися на правильному шляху?

Я думаю, що це і те, й інше. Досі, оскільки багато сценаріїв досі використовують популярні теми (здебільшого онлайн та від молоді) як основу, близькість фільму до глядача очевидна.

Чи створить ця близькість добру волю для досягнення успіху, чи ні, залежить від того, чи знімальна група запитає себе. Наприклад, «Чи справді ми розуміємо цю тенденцію?», «Коли ця тенденція охолоне, чи матиме фільм своє власне життя, чи продовжить він жити?».

– Дехто каже, що багато нинішніх фільмів вартістю сто мільярдів доларів – це просто «щасливий випадок» і вони не відображають сталого розвитку кіноіндустрії. А що ви думаєте?

Наша кіноіндустрія має перевагу у визначенні «великого кіносезону», включаючи Тет, літо або 2 вересня. Це показує, що кінематографісти мають чіткі етапи, до яких потрібно прагнути з урахуванням наданих ресурсів.

Однак, якщо розглядати сталий розвиток на більш загальному рівні, я думаю, що у нас все ще є багато сфер, які можна посилити та вдосконалити для створення привабливості. Змусити аудиторію купувати квитки на основі якості фільму, а не зовнішніх факторів, таких як відомі актори, драматургія... досі не повністю досягнуто.

Фільм Тран Тханя та Лі Хая вважається кроком назад у порівнянні з минулим роком.

– Тож, на вашу думку, які слабкі сторони в’єтнамського кіно?

На мою думку, найбільшим недоліком є ​​те, що більшість в'єтнамських фільмів досі не мають міжнародного мислення.

Сюжети в'єтнамських фільмів досі дуже регіональні, що вимагає від глядачів попереднього розуміння в'єтнамської культури, перш ніж вони зможуть отримати до неї доступ. Це створює невидимий тиск, через що іноземним глядачам важко зрозуміти її або втратити інтерес.

Журналіст і кінокритик Нгуєн Ле.

Крім того, багато в'єтнамських фільмів занадто покладаються на діалоги для передачі змісту та повідомлень, що робить твір більш слуховим, замість того, щоб збалансувати зображення та звуки, тоді як кіно за своєю суттю є поєднанням обох цих елементів.

Ще одна проблема полягає в тому, що англійським субтитрам фільмів приділяється недостатньо уваги. Деякі люди навіть вважають це «клопітким» завданням. Для міжнародного ринку субтитрування є першим, або навіть єдиним, способом зрозуміти фільм.

Крім того, коли в'єтнамські фільми виходять за кордон, їх просування часто спрямоване на в'єтнамську громаду. Тим часом міжнародні фахівці, такі як кінокритики та журналісти, мають труднощі з доступом до знімальних груп або пошуком перекладачів. Через це їм бракує мотивації писати статті чи просувати в'єтнамські фільми.

Тому в'єтнамські фільми з'являються на багатьох міжнародних заходах, але все одно залишають незначне враження. Фільми показують, а потім непомітно повертаються на цифрові платформи, не створюючи особливого ажіотажу.

– Коли в’єтнамське кіно зможе одночасно досягти високих доходів і створити тривалий художній слід міжнародного рівня?

На мою думку, важливо покращити кінематографічну якість оповіді. Як зробити так, щоб глядачі розуміли та відчували зміст лише через зображення, а не повністю залежали від діалогів. Успіх фільму « Паразити» (Південна Корея) є яскравою демонстрацією дуже корейської історії, але сама оповідь достатньо універсальна, щоб міжнародна аудиторія могла її проаналізувати та співчувати.

Я також сподіваюся, що найближчим часом в'єтнамські фільми отримають фінансову та духовну підтримку, якщо їх планують показувати за кордоном.

Крім того, слід частіше переглядати класичні твори та проводити заходи, щоб оцінити хід в'єтнамського кіно в сучасних кінотеатрах. Ці фільми також повинні мати англійські субтитри, щоб служити культурному обміну та наближати в'єтнамське кіно до міжнародної аудиторії.

«Детектив Кін» – родзинка першої половини 2025 року.

Одного разу на вихідних я відвідав Національний інститут кіномистецтва Японії та побачив багато людей, які дивилися старі фільми. Кожен фільм мав англійські субтитри. Хоча я не знав японської, я все одно міг зрозуміти зміст і відчути дух кожного кадру та звуку. Це корисне заняття для всіх, хто любить кіно, незалежно від того, чи це в індустрії, чи поза нею, всередині країни чи за кордоном.

Дякую за поширення!

Нгуєн Ле — журналіст і кінокритик. Він працював репортером і кінокритиком у США протягом 10 років і співпрацював з міжнародними газетами та сайтами кінооглядів, такими як SlashFilm, Rotten Tomatoes і Fangoria.

Він також є членом кіноасоціацій, таких як Асоціація вибору критиків (CCA), Міжнародне товариство кінофілів (ICS), і наразі є представником В'єтнаму в Міжнародній федерації кіножурналістів (FIPRESCI).

Нгок Тхань - Vtcnews.vn

Джерело: https://vtcnews.vn/diem-yeu-cua-dien-anh-viet-ar950867.html