Вишиті лінії та фарбовані візерунки зображують золотисті відтінки.

З шовкових тканин та ниток, пофарбованих у натуральні кольори, кожен стібок подібний до ніжного мазка пензля, створюючи яскраву картину, пронизану душею В'єтнаму. Крізь час та його злети й падіння, спадщина вишивки відновлюється та міцно пов'язана із сучасними мистецькими практиками.

Шовкові нитки яскравих кольорів, вишиті у в'єтнамському стилі.

У спокійній обстановці храму Ту Тхі, що розташований за адресою вулиця Єн Тхай, № 2, район Хоан Кіем, Ханой , арт-резиденція, поєднана з майстер-класом під назвою «Блискучий шовк – натуральні кольори, вишивка та фарбування – минуле та сьогодення», пропонує публіці можливість помилуватися старовинними вишитими картинами, палітрами натуральних барвників та безпосередньо спостерігати за роботою художників. Використовуючи кольорові нитки та традиційні матеріали, такі як папір До та бавовняні волокна, художник Фам Нгок Трам майстерно підкреслює фігури двох бойових півнів, використовуючи лінії та кольори, що нагадують минулу епоху, яскраві на тканині.

Художниця Фам Нгок Трам (в ао дай) розповідає про спадщину в'єтнамської вишивки міжнародним експертам.

Програма резиденції художників у святині засновника вишивки Ле Конг Ханя – частина проекту «Історії храмів у місті» (куратор Нгуєн Тхе Сон) – реалізується як спосіб для сучасних художників зв’язатися з традиціями та розповісти історію славного минулого в’єтнамської вишивки, яке зараз затьмарене часом і маловідоме.

Хоча Нгок Трам не народилася в традиційному селі вишивалок, вона навчилася мистецтву ручної вишивки з юних років від своєї бабусі та матері. Вона багато років досліджувала та практикувала це мистецтво, черпаючи натхнення з традиційних технік, матеріалів та місцевого природного середовища. Вишукана краса та історії, розказані через стародавню вишивку, полонили її, спонукаючи глибше дослідити традиційні техніки вишивання. Її поїздки до колись відомих сіл вишивалок також залишали в ній відчуття тривоги, оскільки техніка природного фарбування вишивальних ниток поступово відходила в небуття, залишаючи багато вишуканих візерунків вишивки бездіяльними...

У 2023 році Нгок Трам випадково виявив візерунки вишивки та інструменти, що належали майстру Ву Тхань Лонгу, який заснував відому майстерню вишивки в Сайгоні-Гіадінь. У 1954 році, через історичні потрясіння, він повернувся на Північ, залишивши після себе недоторкані архіви інструментів, візерунків вишивки та документів майстерні в Сайгоні, які пізніше були привезені до його рідного міста в Нінь Бінь .

Художник Фам Нгок Трам копіював стародавні візерунки вишивки, використовуючи нитки, забарвлені натуральним способом.

«Коли я розповідала про своє дослідження стародавнього мистецтва вишивки, син майстра Ву Тхань Лонга, пан Ву Тхань Луан, був зворушений до сліз, коли приніс зі складу предмети, що розкривали візерунки вишивки – зокрема візерунок дракона, який я зараз використовую як натхнення для малювання та вишивання – разом з інструментами з минулого… Мені пощастило, що родина пана Луана дозволила мені зробити фотокопію та зберегти цей документ для дослідження. Відстежуючи походження стародавньої вишивки, я випадково натрапила на стару книгу, надруковану в 1939 році в Сайгоні – «Le Broderie Annamite» (Аннамітська вишивка) Габріель Дейн – яка містила такі поради: дівчата-аннамітки, які навчалися в західних школах, вивчали мереживо та вишивку бахромою в західному стилі, і їм це дуже подобалося. Але я також хотіла б нагадати вам, що «аннамітська вишивка наших сестер дуже красива та дуже цікава в усіх відношеннях: рукоділля вишукане, кольори чудові, а техніки унікальні», і «обов’язок наших сестер не слід ігнорувати», якщо вони не збережуть цю надзвичайно майстерну майстерність». техніка вишивки. «Чудова спадщина наших предків колись буде втрачена. І справді, донині ця спадщина з часом зблякла», – сказав художник Фам Нгок Трам.

Вишивка, ремесло з давніми традиціями у В'єтнамі, залишається досить розвиненою й сьогодні, але вона мало досліджувалася та збережена з точки зору спадщини. Багато документів та артефактів з часом розпорошені або пошкоджені. Розмова з пані Янг Ян Чун, провідним експертом з історії текстилю та шовкової вишивки у Східній Азії та засновницею Музею вишивки Чунг Янг Ян, яка також досліджує вишивку та опублікувала такі роботи, як *Мистецтво східної вишивки * (1979) та * Шовкові нитки: історія вишивки в Китаї, Кореї, Японії та В'єтнамі * (2005), справила глибоке враження на Нгок Трама.

Вишивка картини «Свято села», 2019

«Вона закликала мене досліджувати та зберігати спадщину вишивки В'єтнаму, інакше буде надто пізно. Її слова 3-4 роки тому глибоко зворушили мене, і я захотіла зробити свій внесок у збереження та дослідження спадщини вишивки В'єтнаму. Подорожуючи багатьма країнами, я відчуваю себе справді щасливою, що народилася на землі, багатої на спадщину, але ще не використала цей скарб. Історія того, як перейти від коріння до сучасності, справді захоплює, і я спостерігала це в Кореї». Це включає систематичні дослідження, шанування вишивки як спадщини та невід'ємної частини національного образотворчого мистецтва; організацію художніх ярмарків, присвячених вишивці та шиттю; та залучення багатьох сучасних художників до цієї галузі, щоб змінити погляди на традиційні ремесла та підняти їх на новий рівень.

Двері до безмежної творчості.

«Я пам’ятаю, як натрапила на старі в’єтнамські вишивані картини, деякі дорогі, деякі дешеві. Я купувала дешевші, навіть пошарпані, бо вони дозволяли мені побачити зворотний бік вишитої тканини, проаналізувати техніку, матеріали та стібки вишивальниць тієї епохи», – сказала Фам Нгок Трам, представляючи вишивану картину чотирьох пір року, що висить на лівій стороні комунального будинку Ту Тхі, при цьому кут картини був піднятий, щоб усі могли бачити стібки за нею.

Художник Фам Нгок Трамвай у комунальному будинку Ту Тхі. Фото: Nguyen Huy Khanh

Вивчаючи документи та вишивку періоду Індокитаю, Фам Нгок Трам визнав це поворотним моментом у розвитку в'єтнамської вишивки, оскільки французи швидко усвідомили майстерність та цінність вишивки та розмістили замовлення. Раніше села вишивки переважно виготовляли традиційні вироби ручної роботи, такі як халати, арки, прапори та віяла, та вишивали на придворних костюмах, які були традиційно формальними та структурованими. Однак взаємодія із західним мистецтвом відкрила безмежні творчі можливості. Художня вишивка з її різноманітними темами та вільним стилем стала унікальним явищем, утверджуючи позиції в'єтнамської вишивки.

Вишивку епохи Індокитаю унікально виготовляють виключно з в'єтнамських матеріалів. Від м'яких шовкових тканин до вишивальних ниток, пофарбованих натуральними рослинними барвниками, вмілі майстри створювали яскраві роботи, що реалістично зображували життя в'єтнамського села, відтворюючи стародавні історії або зображення сільських свят, весіль та сільської природи з курми, качками, бамбуковими гаями, квітами лотоса тощо.

«У цей період культурного обміну традиційне мистецтво вишивки пережило зіткнення та виявило приховані тонкощі. Я була захоплена та зрозуміла, що існує ціла спадщина, з якої я можу повчитися. Індокитайський період має достатньо зразків, свідчень та досить вагомих історичних документів для дослідження. Досліджуючи спадщину вишивки, можна розкрити багато аспектів культури, історії, людей, суспільства та жінок… Я сподіваюся, що знайдуться колекціонери вишитих картин, які дозволять мені отримати доступ до подальшого дослідження ниток та технік вишивки цього періоду».

Спонукана бажанням створити унікальну кольорову палітру, вона присвятила значний час дослідженню та практиці технік фарбування шовку, спираючись на традиційні методи натурального фарбування, що передавалися з покоління в покоління. Вона також навчилася прясти нитки для створення вишивальних ниток різної товщини та текстури. У 2023 році вона вдосконалила свою палітру натурального фарбування, з якої була створена серія вишитих картин, натхненних народною культурою.

Окрім практики вишивки, художниця також планує досліджувати та досліджувати спадщину вишивки В'єтнаму, а також регіону та світу. Це стане основою для публікації книги про спадщину в'єтнамської вишивки та створення музею, присвяченого в'єтнамській вишивці та рукоділлю, у найближчому майбутньому. Це не лише сприятиме збереженню спадщини вишивки країни, але й надасть натхнення для сучасного мистецтва, де традиції продовжуються та тонко поєднуються з новою творчістю.