IELTS Halo: Нерівна раса в освіті?

TPO – Зростання кількості вступників до університетів В'єтнаму за результатами IELTS вважається прозорим способом інтеграції. Але за цим ореолом криються хвилі нерівності, ризик «втрат іноземної валюти» та велике питання справедливості в системі освіти, яка вважає справедливість принципом.

Báo Tiền Phong•22/08/2025

Розрив між сільською та міською місцевістю

Всього за кілька років IELTS, спочатку розроблений як інструмент оцінювання рівня академічної англійської мови для навчання за кордоном та міграції, став «золотим квитком» для вступу до університетів у В'єтнамі.

Стрімке зростання кількості здивувало багатьох: Національний економічний університет отримав до 25 000 заявок, Банківська академія – понад 13 000, багато інших навчальних закладів збільшилися в 3-4 рази лише за один екзаменаційний сезон.

Пан Ле Хоанг Фонг, засновник і академічний директор освітньої та навчальної організації Your-E, сказав, що на перший погляд це щаслива історія: покоління студентів прагне інтеграції, батьки кмітливі, університети шукають більш прозорі методи відбору. Але під поверхнею приховані хвилі, болючі питання щодо нерівності, ризику масштабної «витоку іноземної валюти» та, найголовніше, автономії в'єтнамської освіти.

У Ханої , хоча студенти та їхні родини у сільській та віддаленій місцевості заощаджують від кількох мільйонів до десятків мільйонів, щоб інвестувати в «золотий квиток» сертифіката IELTS протягом наступних кількох років, є багато студентів у великих містах, які мають «надзвичайно хороші» умови для отримання цього сертифіката.

Наприклад, Ем НТДЖ, учень 11-го класу престижної середньої школи в Ханої, отримав запрошення від батьків навчатися у британського викладача, який спеціалізується на підготовці до IELTS. Родина була готова витратити майже 100 мільйонів донгів за 6-місячний курс, що в середньому становить понад 1,3 мільйона донгів за сеанс.

Або ж NVD, учениця, яку щойно зарахували до 10-го класу спеціалізованої школи біології в Ханої. 4 роки тому її родина попросила вчителя, який був іноземним студентом у Європі, дати їм можливість займатися з дитиною англійською мовою 1-1. А тепер, за наявних умов, щойно зарахована до 10-го класу, вона не ходить до центру, щоб навчатися з іншими учнями, які дешевші, вона все одно обирає навчання за 2 мільйони/заняття.

Навпаки, в одному з передмістів Ханоя, Х., сирота, яка живе зі своєю 82-річною бабусею, старанно навчалася протягом року завдяки безкоштовній стипендії IELTS. Результати пробного тесту показали, що вона змогла отримати 6.0 балів, що є омріяним результатом. Але коли настав офіційний іспит, вона не зайшла до аудиторії, оскільки плата в 4,64 мільйона донгів була сумою, яку її родина могла витратити лише за три місяці.

В іншому випадку, у західній частині району Као Лань, Донг Тап, дитина найманого працівника, дізналася про IELTS з відео в інтернеті. Найближчий центр знаходиться на відстані понад 50 км. Кожна поїздка автобусом туди й назад коштує її матері півдня роботи.

Для таких студентів, як Х. та Т., «двері IELTS» ніколи по-справжньому не відчинялися. Це не просто особиста історія. Це структурна нерівність, де доступ до можливостей пов’язаний зі здатністю платити. У системі освіти, яка цінує справедливість, це тривожний знак.

Абсолютна справедливість, чи не так?

У розмові з репортером Tien Phong викладач Нгуєн Тран Бінь Ан, кандидат наук з прикладної лінгвістики в Йоркському університеті (Велика Британія), оцінив, що додавання балів IELTS непомітно створює «подвійний пріоритет» для групи заможних студентів.

Пан Ан вважає, що використання сертифікатів IELTS для вступу до університету створює невидиму перевагу для студентів із заможних сімей порівняно з тими, хто має обмежене економічне становище. З самого початку вони користувалися кращими умовами навчання, від обладнання, якісних викладачів до додаткових занять, якісних матеріалів. Завдяки кращому доступу, заможні студенти часто досягають високих академічних балів та результатів вступних іспитів до університету з предметів, що створює сприятливі передумови для вступу до університету.

За словами пана Ана, політика щодо бонусів за IELTS ще більше підкреслює цю економічну нерівність. Багато заможних сімей знайомили своїх дітей з англійською мовою з раннього віку через інтенсивні заняття з англійської мови та багаті педагогічні ресурси з англійської мови, а коли вони виростають, продовжують інвестувати в підготовку своїх дітей до IELTS у якісних центрах.

Вартість отримання сертифіката IELTS не мала: урок IELTS наразі коштує в середньому 150 000-200 000 донгів, а для переходу з рівня 3,5-4,0 (рівень випускників середньої школи, еквівалентний A2) до рівня 7,0-7,5 (конкурентний бал IELTS) потрібно близько 700-800 годин керованого навчання (згідно з Cambridge English), що еквівалентно 250-300 урокам (після вирахування часу на самостійне навчання та навчання в школі), близько 40-45 мільйонів донгів, не враховуючи плату за іспит та повторне навчання. Для багатьох сімей це надмірні витрати.

У розмові з журналістами пан Нгуєн Дінь До, директор середньої школи Тхань Нянь у місті Хошимін, зазначив, що в останні роки навчання IELTS підтримувалося не лише батьками, а й школою.

Тільки в цій школі в середньому близько 50% випускників середньої школи отримують сертифікат IELTS з балом від 6,5 до 8,0, що є «рятівником» для багатьох учнів під час вступу до провідних навчальних закладів, особливо в галузі охорони здоров’я, інженерії тощо.

За словами пана До, багато університетів наразі мають політику додавання балів та їх конвертації для студентів із сертифікатами IELTS та іншими сертифікатами з іноземних мов, тому навчальний заклад вважає це перевагою для студентів, які подають заявки на вступ до університету з предметами англійської мови.

Щодо питання нерівного навчання та несправедливості між учнями в міських та сільських районах, віддалених районах, пан До сказав, що ця точка зору насправді не є правильною. По-перше, нерівне навчання, підготовка до сертифікату IELTS організована школою науково, і вчителі, і учні розглядають це як додатковий предмет для отримання додаткових балів для вступу до університету та збагачення знань. Більше того, навчання та складання тесту IELTS – це процес, а не день чи два, особливо для школи Тхань Нянь, де це навчання є пріоритетним лише для учнів 10 та 11 класів, а до 12 класу учні майже не мають часу на навчання та практику з IELTS.

Щодо питання нерівності між міськими та сільськими районами, віддаленими районами, пан До зазначив, що ця проблема більш-менш реальна, але якщо подумати про це об’єктивніше, то це справедливо. Погоджується, що студентам у сільській місцевості бракує економічних умов та середовища для навчання та практики IELTS, але якщо вони спробують, вони все одно можуть навчатися різними способами за допомогою довідкових матеріалів та інтернету з багатьма програмними засобами та додатками, як безкоштовними, так і платними. Зокрема, студентам у сільській та віддаленій місцевості вже давно надаються регіональні бали, тому додавання балів IELTS для студентів більш-менш допоможе збалансувати питання вступу...

Поділяючи таку ж думку, пан Нгуєн Данг Кхоа, директор середньої школи Чунг Вуонг у місті Хошимін, також зазначив, що політика конвертації та додавання сертифікатів IELTS/іноземних мов для кандидатів у процесі вступу перед поданням заявки мала бути ретельно проаналізована та оцінена. Абсолютна справедливість між кандидатами є складною, але загалом це необхідно для вибору відповідного матеріалу для кожної галузі та кожного навчального закладу.