«Поетична пам'ять переслідує мене майже півстоліття»

Вчитель Ле Мау Дат сказав, що не розуміє, чому так швидко запам'ятав цей вірш. Автор прочитав його лише один раз на весняних зборах 1985 року, організованих районним партійним комітетом Бен Хай, але вірш глибоко закарбувався в його пам'яті, лише один раз і через 40 років, хоча він не знав і ніколи особисто не зустрічався з автором цього вірша...

У мене на сторінці у Facebook був коментар до друга: «Даючи пану Нгуєн Куанг Ха вірш 40-річної давності, я знайшов:»

Я люблю море, тому повертаюся до моря

Море неосяжне, а я такий маленький

Морська вода солона, наша кров також солона.

Чому море постійно реве на мене?

Я дізнався, що це Facebook вчителя на пенсії Ле Мау Дата. Виявляється, він давній друг мого друга. У той час мій друг викладав літературу у середній школі Тан Лам, розташованій у гірській місцевості на захід від Кам Ло, Куанг Трі; він працював у загальній кафедрі середніх шкіл Департаменту освіти Бінь Трі Тхієн і очолював делегацію з викладання літератури провінції Бінь Трі Тхієн, яка відвідала національну конференцію з викладання літератури у 1980 році.

Мій друг був одним із трьох обраних тренерів у всій провінції, тому я його приблизно знав. Але мій друг також не знав, що він довгий час був мовчазним другом поета Нгуєн Куанг Ха. Все це можна було б назвати дивною долею.

Набережна острова Кон Ко - Фото: D.T

Пан Ле Мау Дат розповів, що з 1980 року в окрузі Бен Хай існує літературне об'єднання, засноване Літературною та мистецькою асоціацією провінції Бінь Трі Тхієн. До складу об'єднання входить майже 30 письменників та поетів, які згодом стали відомими, таких як: Суан Дик, Хай Хієн, Цао Хань, Хоай Куанг Фуонг, Ву Мань Тхі, Нгуєн Хю Тханг...

Протягом понад 10 років асоціація видає понад 10 журналів «Література та мистецтво Бен Хай», які редагує відділ пропаганди районного партійного комітету Бен Хай. Крім того, асоціація також регулярно та із задоволенням організовує для членів асоціації презентації своїх віршів у осередках та населених пунктах району.

Діяльність Літературної асоціації Бен Хай була помічена, визнана та високо оцінена районним партійним комітетом Бен Хай, особливо секретарем Фан Чунгом, за її своєчасність, створення нової життєвої сили, привабливість та позитивний вплив на духовне життя всіх класів людей в районі.

«Щороку з нагоди Нового року за місячним календарем районний партійний комітет Бен Хай організовує весняну зустріч для митців у приміщенні районного партійного комітету», – згадував пан Ле Мау Дат. Навесні 1985 року керівництво району запросило на весняну зустріч керівників Літературно-мистецької асоціації провінції Бінь Трі Тхієн. Були присутні письменник То Нхуан Ви, письменник Нгуєн Куанг Ха, редакційна колегія журналу «Сон Хыонг» та кілька інших. Після вітальної промови секретаря районного партійного комітету Фан Чунга присутні митці розважалися, читаючи вірші.

Пан Нгуєн Куанг Ха прочитав вірш:

Я люблю море, тому повертаюся до моря

Море неосяжне, а я такий маленький

Морська вода солона, наша кров також солона.

Чому море постійно реве на мене?

Вчитель Ле Мау Дат сказав, що не розуміє, чому так швидко запам'ятав цей вірш. Автор прочитав його лише один раз на весняних зборах 1985 року, організованих районним партійним комітетом Бен Хай, але вірш глибоко закарбувався в його пам'яті, лише один раз і через 40 років, хоча він не був знайомий з автором цього вірша і ніколи особисто з ним не зустрічався. Він також не розуміє, чому він йому сподобався і він вивчив його напам'ять досі.

Можливо, це було пов'язано зі симпатією, гармонією? Чи, може, це була зустріч думок і почуттів під час тієї зустрічі? Було лише одне, чого не можна було заперечити: йому подобалася, любила прямолінійність, схожу на докір і образу, розриву між «мною» і «морем».

Саме емоції та поетична ідея згодом спонукали його написати оповідання «Khoàn Trong», яке того ж року було опубліковано в журналі «Ben Hai Literature and Arts». «Дякую автору вірша про море та реальність життя, коли я почав працювати у відділі загальної освіти Департаменту освіти Бінь Трі Тхієн, за те, що надихнув мене написати це оповідання. Воно не дуже гарне, але я думаю, що воно все ще прийнятне», – зізнався вчитель Ле Мау Дат.

Порівняно з віршем «Море», обраним для антології поета Нгуєн Куанг Ха, є деякі слова, які відрізняються від вірша, на згадку про вчителя Ле Мау Дата: Ось вірш з антології: «Я люблю море, тому повертаюся до моря / Наше кохання за своєю суттю дуже невинне / Наша кров солона / Чому ти продовжуєш гарчати?»

Вчитель Ле Мау Дат поділилася: «Особисто мені вірш, який я пам’ятаю, здається кращим, поетичнішим і глибшим, ніж вірш з антології».

Во Тхі Куїнь

Джерело: https://baoquangtri.vn/nha-giao-le-mau-dat-mot-ky-niem-tho-theo-toi-gan-nua-the-ky-186623.htm