У чужих краях в'єтнамські наречені сумують за батьківщиною Тет

Я прагну відчуття носіння аодай на свято Тет.

Фунг Тху Ань (26 років), яка зараз працює в банківській сфері в Нідерландах у сфері інформаційних технологій, розповіла, що цього року вона та її чоловік повернулися до В'єтнаму, щоб підготуватися до весілля, тому не змогли відвідати програму «Весняна батьківщина», організовану посольством В'єтнаму в Нідерландах. Щороку Тху Ань та її чоловік беруть участь у цій програмі та зустрічаються зі співвітчизниками, щоб полегшити свою тугу за традиційним святом Тет у В'єтнамі.

Ту Ань та її чоловік

ФОТО: NVCC

Однак, Тху Ань досі підтримує сімейну традицію, організовуючи вечірку наприкінці року вдома та готуючи піднос із їжею, щоб поклонитися своїм бабусі й дідусеві, висловлюючи вдячність своїм предкам під час Тет.

Через холодне повітря голландської зими Тху Ань та її чоловік не можуть носити аодай, як у В'єтнамі, хоча вони все ще хочуть мати традиційні зображення Тет. «Нам доводиться носити товсті бавовняні пальта та вмикати обігрівач у будинку, бо надто холодно. Образ Тет в аодай неможливий вже понад 7 років», – зізналася Тху Ань. Однак, хоча вона не може брати участь у великих заходах, вона все ще намагається привнести атмосферу Тет у свій дім.

Родина Тху Аня організовує обгортання торта Чунг у Нідерландах

ФОТО: NVCC

Окрім приготування новорічної вечері, Тху Ань та її чоловік прикрасили будинок, щоб зустріти Тет, хоча їм не вдалося створити такий яскравий простір, як у їхньому рідному місті. «Ми повісили червоні ліхтарі, банери, паралельні речення та аранжували квіти сніжинки, щоб створити атмосферу Тет. Хоча ми старалися якнайкраще, все було лише на 5% краще, ніж у В'єтнамі, коли святкували Тет», – поділилася Тху Ань.

Розкішна вечеря, але без смаку дому

Професор Данг Тху Хьонг (33 роки, з Куангніня), доцент факультету управлінських наук Ланкастерської школи менеджменту Ланкастерського університету (Велика Британія), зазначив, що цього року Тет припадає на середину тижня, тому часу на приготування розкішного бенкету небагато.

Професор Данг Тху Хьонг

ФОТО: NVCC

За словами пані Хыонг, у новорічну ніч після школи вона швидко побігла додому, щоб приготувати кілька традиційних страв, щоб швидко відсвяткувати Тет та створити відповідну атмосферу. Щороку святкують бань чунг, але цього року пані Хыонг обрала бань кхук неп кам і нем ран. Цього тижня пані Хыонг скористалася нагодою, щоб відпустити своїх дітей на вулицю, щоб компенсувати Тет: «Я хочу, щоб мої діти розуміли та любили традиційний Тет».

Це вже 8-й рік поспіль, як пані Хыонг святкує Тет за кордоном. Під час свят Тет у В'єтнамі пані Хыонг все ще змушена працювати вчителькою. Однак пані Хыонг досі не може забути атмосферу Тет на своїй батьківщині.

Тетська страва, приготована пані Хуонг

ФОТО: NVCC

«Мені не вистачає того хвилювання, коли я рахувала години та хвилини до Нового року, дивилася феєрверки та йшла до пагоди, щоб палити ладан. Мені не вистачає атмосфери, коли всі збираються разом, ходять до родичів, щоб привітати їх з Новим роком», – поділилася Хыонг. Після новорічної ночі Хыонг знайшла час, щоб здійснити відеодзвінок , щоб привітати свою родину у В’єтнамі з Новим роком, аби заспокоїти свою тугу.

Понад 10 років минуло відтоді, як пані Цао Тхі Тху Дьєм (31 рік) покинула Тайнінь , щоб слідувати за своїм чоловіком до міста Пусан (Південна Корея), але життя на чужині все ще не може позбутися її туги за домівкою, особливо під час місячного Нового року.

Хоча вона звикла жити в країні кімчі, вона все ще відчуває ностальгію за Тетом. Цього Тету, як і щороку, вона все ще готує справжні в'єтнамські страви для своєї родини. «Я ходжу на ринок, щоб купити курку, зробити смажені спринг-роли та приготувати овочевий суп. Хоча тут можна поїсти в'єтнамську їжу, атмосфери Тету все ще немає. Цю трапезу не можна порівняти з відчуттям возз'єднання вдома», – поділилася пані Дьєм.

Страва Тет, приготована пані Дьєм у Кореї

ФОТО: NVCC

Окрім приготування традиційних страв, пані Дьєм також навчає своїх двох дітей звичаям святкування місячного Нового року, від дарування щасливих грошей до побажань, щоб зберегти в'єтнамські культурні цінності в родині, навіть якщо вони далеко від Батьківщини.

«У Кореї Тет не може бути таким повноцінним, як у В'єтнамі. Страви смачні, але їм бракує атмосфери возз'єднання та теплого сміху членів сім'ї. В'єтнамську їжу тут можна знайти, але їй бракує звичного смаку та відчуття. У такі моменти я не можу не сумувати за домівкою і багато разів плакала», – зізналася пані Дьєм.

Вона згадала свої перші дні в Кореї у 2014 році. «Перший рік мені було дуже сумно. Я сумувала за Тетом, батьківщиною та батьками. Щоразу, коли я дзвонила рідним, я могла лише плакати. Час заспокоював мене, і я все ще продовжувала зберігати звичаї свого народу на чужині», – розповіла пані Дьєм.

Хоча життя за кордоном допомогло пані Дьєм подорослішати та адаптуватися, спогади про Тет у В'єтнамі завжди залишаються невід'ємною частиною серця молодої матері. Під час свят Тет далеко від дому пані Дьєм все ще зберігає в'єтнамські культурні особливості для своєї маленької родини.

Thanhnien.vn

Джерело: https://thanhnien.vn/o-xu-nguoi-nhung-nang-dau-viet-nho-tet-que-huong-185250201154246492.htm